Верховний Суд України
Апеляційний суд Запорізької області
Справа № 22-5305 / 2006р. Головуючий у 1 інстанції: Громов І.Б.
Суддя-доповідач: Мануйлов Ю.С.
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 жовтня 2006 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Пільщик Л.В.
суддів: Гончара О.С.
Мануйлова Ю.С.
при секретарі Ткаченко М.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 13 червня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Перша Запорізька державна нотаріальна контора про визнання договору дарування недійсним та поновлення права власності на квартиру ,
ВСТАНОВИЛА:
У лютому 2006 року ОСОБА_1. звернулася до суду із вказаним позовом, який в процесі розгляду справи доповнила та змінила. При цьому зазначила, що 15.01.2002 року між нею та відповідачкою був укладений договір дарування квартири АДРЕСА_1. Його укладення було викликане тим, що вона є непрацездатною, у 2002 році їй виповнилося 76 років, за віком та станом здоров'я потребувала догляду та матеріальної допомоги. Відповідачка - її сестра - обіцяла доглядати, забезпечувати продуктами харчування, здійснювати обов'язкові платежі за квартиру та виплатити їй одноразово 1800 доларів на утримання. Вона погодилася на такі умови, тому що 03.05.2000 року помер її єдиний син та вона залишилася одна, без допомоги сина. Пенсія, яку вона утримувала не дозволяла їй придбати життєво необхідні ліки, продукти харчування та сплачувати щомісячні комунальні платежі за квартиру. Вона погодилася підписати договір, текст якого вона не читала, вважаючи, що в договорі передбачені права і обов'язки сторін, про які вони домовилися з відповідачкою. Вона повністю довіряла сестрі й тому підписала договір. Проте згодом у вересні 2005 року виявилося, що договір має інший зміст, не передбачає ніяких зобов'язань утримувати її та позбавляє її права власності на квартиру. Відповідачка після підписання договору, у січні-лютому 2002 року декілька разів приносила продукти харчування, сплачувала комунальні послуги за квартиру. Але згодом, змінила ставлення до неї, не забезпечує мене продуктами харчування, ліками, залишила її без догляду. Відповідачка дуже часто виїжджає у Росію, де проживає довгий строк. Про те, що вона уклала з відповідачкою договір дарування спірної квартири у серпні 2005 року, після звернення до ЖЕД за довідкою про склад родини, де її повідомили, що власником квартири є ОСОБА_2. Просила визнати договір дарування квартири АДРЕСА_1 недійсним, поновити за нею право власності на спірну квартиру та стягнути з відповідачки на її користь судові витрати.
Позивачка в судовому засіданні підтримала свої позовні вимоги та наполягала на задоволенні позову.
Відповідачка позов не визнала, пояснивши, що укладення оспорюваного договору відповідало дійсним намірам сторін на час його укладення. Вона сама наполягала на укладенні саме договору дарування. Крім того, вважає, що по справі сплив термін позовної давності.
Рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 13 червня 2006 року у задоволенні позову відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_1. на користь держави витрати в розмірі 222 грн. 43 коп.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1., посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Заслухавши в засіданні апеляційного суду суддю - доповідача дослідивши обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно з п.З ч.1 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право змінити рішення.
У відповідності до п.4 ч. 1 ст.309 ЦПК України підставами для зміни рішення суду першої інстанції є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Суд, правильно встановивши обставини справи, давши належну оцінку зібраним доказам, прийшов до обгрунтованого висновку про недоведенність позивачкою своїх вимог.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи та рішення суду, відмовляючи ОСОБА_1 в позові, суд виходив з того, що вона, звернувшись до суду у лютому 2006 p., чим пропустила строк позовної давності, оскільки договір дарування між сторонами було укладено у січні 2002 p., а також не ставила питання про поновлення вказаного процесуального строку.
Такі дії суду суперечать ст.74 ЦК УРСР 1963 року, згідно з якою вимоги про захист порушеного права приймаються судом до розгляду незалежно від закінчення строку позовної давності. Відповідно до викладених вимог закону суд має розглянути спір по суті та постановити рішення. У випадку, коли на підставі досліджених у судовому засіданні доказів буде встановлено, що право позивача, про захист якого він просить, не порушено, постановляється рішення про відмову в задоволенні позову саме з цих підстав, а не через пропуск строку давності. Якщо ж буде встановлено, що таке право позивача порушено і строк позовної давності пропущено без поважних причин, суд на підставі стю.80 ЦК УРСР 1963 року постановлює рішення, яким відмовляє в позові у зв'язку із закінченням строку давності, а при визнанні причини пропуску такого строку поважною порушене право має бути захищене.
Відмова у задоволенні позову з причини пропуску строку позовної давності, як це було зроблено судом першої інстанції, суперечить зазначеним вище нормам ЦК.
Зважаючи на те, що неправильно застосовано норми матеріального права, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає зміні. Керуючись ст. ст.307,309,314,317 ЦПК України, колегія суддів
ВИРІШИЛА :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Хортицького районногр суду м. Запоріжжя від 13 червня 2006 року по цій справі змінити. Викласти резолютивну частину рішення у наступній редакції: » Відмовити
Беспаловій Валентині Петрівні у задоволенні позову до ОСОБА_2, третя особа Перша Запорізька державна нотаріальна контора про визнання недійсним договору дарування квартири АДРЕСА_1 та поновлення права власності на вказану квартиру через недоведеність позовних вимог.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, проте може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двох місяців шляхом подачі скарги безпосередньо до Верховного Суду України.