Судове рішення #269710

 

_________ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ___________

Справа №22-5756/06                                                                                                     Головуючий у 1-й інстанції: Скользнєва Н.Г.

Суддя-доповідач: Гончар О.С.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2006 року                                                               м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого судді       Пільщик Л.В.

суддів                          Гончара О.С, Мануйлова Ю.С.

при секретарі              Ткаченко М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 13 липня 2006 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Запорізького Національного університету (надалі ЗНУ) про зняття дисциплінарного стягнення, визнання рішення комісії по трудовим спорам недійсним, стягнення сум доплат до заробітку, відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИЛА:

В березні 2005 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про зняття дисциплінарного стягнення, визнання рішення комісії по трудовим спорам недійсним, стягнення сум доплат до заробітку, відшкодування моральної шкоди.

Зазначав, що наказом ректора ЗНУ НОМЕР_1. на ОСОБА_1., який працює ІНФОРМАЦІЯ_1, накладено дисциплінарне стягнення у вигляді догани за прогул без поважних причин. Позивач вважає накладення стягнення безпідставним оскільки він прогулу не скоював. На час, який визнано строком прогулу, перебував в університетській бібліотеці. Не погоджуючись з рішенням ректора ЗНУ, ОСОБА_1. звертався до університетської комісії з трудових спорів, яка своїм рішенням від 28.02.05р. в задоволенні його заяви про скасування зазначеного наказу відмовила.

Неодноразово уточнюючи свої позовні вимоги позивач крім скасування наказу і визнання недійсним рішення комісії з трудових спорів просив стягнути на його користь компенсацію за заподіяну моральну шкоду у розмірі 1000 грн., не отриману ним додаткову виплату до заробітку за підсумками роботи за 2004 рік у сумі 283 грн., преміальні виплати за 2005 рік на загальну суму 465 грн.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 13 липня 2006 року в задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_1., посилаючись на порушення судом норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просив судове рішення скасувати, постановити нове рішення по суті позовним вимог.

Вислухавши доповідача, дослідивши обставини справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно п.1 ч.1 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Відповідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відповідно до вимог ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

З матеріалів справи вбачається, що суд правильно встановив правовідносини, які склалися між учасниками справи, дав їм належну правову оцінку, а також дослідив надані сторонами докази і відповідно їх оцінив. Суд першої інстанції застосував вірно норми матеріального та процесуального права та прийняв рішення, яким спір знайшов своє належне вирішення.

Доводи апеляційної скарги є такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, а лише відображують позицію позивача, неодноразово висловлену ним в щоразу змінюваних позовних вимогах, і які він вважає такими, що є єдино вірними та єдино можливими.

Суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про те, що в справі є достатньо доказів, які б свідчили про відсутність позивача 05.11.04р. на своєму робочому місці на протязі щонайменше двох с

половиною годин. Дана обставина явилась підставою для накладення на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді догани. Своє рішення від 28.02.05р. про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1. університетська комісія з трудових спорів приймала у відповідності до закону, дійшовши обґрунтованого висновку про наявність в діях позивача дисциплінарного проступку. Заяви самого ОСОБА_1. про його перебування в університетській бібліотеці з метою виконання завдання керівництва ніякими доказами, які б заслуговували б на увагу, не підтверджено.

Таким чином, при розгляді справи апеляційним судом встановлено, що рішення суду першої інстанції постановлено з додержанням вимог матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують його висновків.

Немає передбачених законом підстав для скасування рішення суду першої інстанції та для постановляння нового рішення по справі, або ж направлення справи на новий розгляд.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 307, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 13 липня 2006 року по справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація