Верховний Суд України

Апеляційний суд Запорізької області

Справа № 22-5762 / 2006р.                              Головуючий у 1 інстанції: Дюженко Л.А.

Суддя-доповідач: Мануйлов Ю.С.

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

5 жовтня 2006 року                                                                м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Пільщик Л.В.

суддів:                Гончара О.С.

Мануйлова Ю.С. при секретарі   Ткаченко М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 14 липня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1,яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітнього сина ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні квартирою, вселення, про зміну договору найму жилого приміщення, укладення окремого договору найму жилого приміщення на ізольовану кімнату у спірній квартирі, відкриття особового рахунку на вказану кімнату, за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання такими, що втратили право користування жилим приміщенням,-.

ВСТАНОВИЛА  :

У грудні 2005 року ОСОБА_1., яка також діє в своїх інтересах та в інтересах малолітнього сина, ОСОБА_2., звернулася до суду з позовом про усунення перешкод у користуванні квартирою, вселення, про зміну договору найму жилого приміщення, укладення окремого договору найму жилого приміщення на ізольовану кімнату у спірній квартирі. Свої вимоги вона обгрунтувала тим, що ОСОБА_3. створює перешкоди в користуванні квартирою, яка розташщована за адресою: АДРЕСА_1, в якій вона зареєстрована разом з малолітнім сином, просить змінити договір найму, змінити договір найму та укласти з нею окремий договір найму на кімнату розміром 10,8 кв.м.

ОСОБА_3. пред'явила зустрічний позов до ОСОБА_1. та її малолітнього сина про визнання їх такими, що втратили право користування жилим приміщенням у спірній квартирі. При цьому зазначила, що ОСОБА_1. не проживає в спірній квартирі на протязі 10 років, не цікавиться нею та не сплачує картирну плату та комунальні послуги, її малолітня дитини в квартирі не проживала жодного дня.

Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 14 липня 2006 року позов ОСОБА_1. залишено без задоволення, зустрічний позов ОСОБА_3. задоволено.

ОСОБА_1 разом з дитиною ОСОБА_2, визнано такими, що втратили право користування жилим приміщенням в квартирі АДРЕСА_1.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1., посилаючись на неповне з'ясування судом обставини, які мають значення для справи, а також що висновки суду не відповідають обставинам справи, порушення норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Заслухавши в засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, дослідивши обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що спірне жиле приміщення є трикімнатною ізольованою квартирою, в ній зареєстровані ОСОБА_1 разом з малолітнім сином, ОСОБА_2, її тітка ОСОБА_3., разом зі своїм сином ОСОБА_3., жила площа квартири складає 45,9 кв.м. Наймачем квартири є ОСОБА_3.

Визнаючи ОСОБА_1. та її малолітню дитину такими, що втратили право на житло, суд виходив з того, що доказів про поважність причин непроживання ОСОБА_1. та її малолітнього сина в спірній квартирі більше як шість місяців представлено не було.

Проте з таким висновком суду першої інстанції не можна погодитись з огляду на наступне.

Виходячи з положень ст.71 Житлового кодексу України та роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України "Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України" від 12 квітня 1985 р. № 2, право користування жилим приміщенням при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї зберігається за ними протягом шести місяців або інших строків, передбачених цією статтею. З підстав відсутності понад шість місяців у жилому приміщенні член сім'ї наймача( колишній член сім'ї) може бути визнаний таким, що втратив право користування цим приміщенням, якщо відсутній він був протягом цього строку підряд і без поважних причин.

При цьому суд не взяв до уваги той факт, що ОСОБА_3. звернулась до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1. і її малолітнього сина лише після того, як остання звернулась до неї з первісним позовом.

Крім того, суд не дав належної оцінки тому факту, що після смерті наймача спірної квартири у лютому 2005 р. у травні 2005 р. ОСОБА_3. з письмової згоди ОСОБА_1. переоформила на себе особовий рахунок на квартиру, тобто стала наймачем.

Суд також не взяв до уваги і не дав належної оцінки поясненням ОСОБА_1., що конфлікт між нею та ОСОБА_3. з приводу користування квартирою виник після того, як остання стала наймачем у спірній квартирі і що ОСОБА_1. на цей час була вагітна. Дитина у ОСОБА_1. народилася ІНФОРМАЦІЯ_1.

З пояснень ОСОБА_3. вбачається, що вона у вересні 2005 р. зверталася до ОСОБА_1. і вимогою сплатити витрати за користування житлом та комунальні послуги і що спір щодо користування житлом виник між ними у вересні 2005 р. після того, як остання заявила свої претензії на ізольовану кімнату розміром 10,8 кв.м.

Слід також зважити на те, що ОСОБА_1. є колишнім членом сім'ї колишнього наймача жилої площі, яка не ставила питання про втрату нею права на житло, і іншого житла не має.

Вказані обставини свідчать про те, що ОСОБА_3. до вересня 2005 р. визнавала за ОСОБА_1. право користування жилим приміщенням у спірній квартирі.

Зважаючи на це, а також, що з вересня до грудня 2005 р. пройшло менше ніж шість місяців, як ОСОБА_3. перестала визнавати за ОСОБА_1. право користування спірною квартирою, колегія суддів дійшла висновку, що право на житло в спірній квартирі ОСОБА_1. і її малолітня дитина не втратила, що підтверджується вищенаведеними доказами.

Таким чином, позов ОСОБА_3.про визнання ОСОБА_1. та її малолітнього сина такими, що втратили право на житло, є неогрунтованим і тому в його задоволенні слід відмовити.

Між тим, позов ОСОБА_1. про усунення перешкод у користуванні спірною квартирою і вселення підлягає задоволенню.

У зв'язку з тим, що між сторонами виникли суперечки щодо користування квартирою, ОСОБА_1. просила виділити в користування їй та її малолітньому сину ізольовану кімнату жилою площею 10,8 кв.м, і укласти з нею окремий договір найму.

Відповідно до ст.104 Житлового кодексу Української РСР член сім'ї наймача вправі вимагати, за згодою інших членів сім'ї, які проживають разом з ним, укладення окремого договору, якщо жилу площу, що припадає на нього, може бути виділено у вигляді приміщення, яке відповідає вимогам ст.63 цього Кодексу.

Згідно з планом, квартира складається з трьох кімнат загальною жилою площею 45,9 кв.м., дві з яких є суміжними, жила площа яких складає відповідно 17,7 кв.м, і 17,4 кв.м, площею і одна ізольована кімната жилою площею 10,8 кв.м.

У вказаній квартирі зареєстровано 4 чол.: ОСОБА_3, її син ОСОБА_4, ОСОБА_1 та її малолітня дитина, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Зважаючи на те, що виділення ОСОБА_1. разом з дитиною кімнати площею 10,8 кв.м, призведе до штучного погіршення жилих умов її сім'ї, тобто постановлення на квартирний облік, як таких, що потребують поліпшення житлових умов, у позові ОСОБА_1. до ОСОБА_3. та ОСОБА_4 про зміну договору найму жилого приміщення і укладення з нею окремого договору найму на вказану кімнату слід відмовити. Керуючись ст. ст. 307,309,314,317 ЦПК України, колегія суддів,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 14 липня 2006 року в частині задоволення зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання її та її малолітньої дитини такими, що втратили право користування жилим приміщенням скасувати. Ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання ЇЇ та її малолітньої дитини такими, що втратили право користування жилим приміщенням у квартиріАДРЕСА_1.

Рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 14 липня 2006 року в частині відмови у позові ОСОБА_1,яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітнього сина ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні квартирою, вселення, зміну договору найму жилого приміщення, укладення окремого договору найму жилого приміщення на ізольовану кімнату жилою площею 10,8 кв.м, у комунальній квартирі, відкриття особового рахунку на вказану кімнату, змінити. Задовольнити позов частково, усунути перешкоди у користуванні спірною квартирою і вселити ОСОБА_1 та її малолітню дитину ОСОБА_2, у квартируАДРЕСА_1.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту її проголошення, проте, може бути

оскаржено в касаційному порядку протягом двох місяців шляхом подачі скарги

безпосередньо до Верховного Суду України