АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22- 5842/06 головуючий у 1-й інстанції: Шиш А.Б.
суддя-доповідач: Гончар О.С.
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 жовтня 2006 року М.Запоріжжя
Колегія суддів цивільної палати апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого Пільщик Л.В.
суддів Гончара О.С, Мануйлова Ю.С.
при секретарі Ткаченко М.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Новомиколаївської районної державної адміністрації на постанову Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 19 липня 2006 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Новомиколаївської районної державної адміністрації про стягнення недоплаченої одноразової грошової допомоги учаснику війни, -
ВСТАНОВИЛА:
В липні 2006 року ОСОБА_1. звернулася в порядку адміністративного судочинства до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Новомиколаївської районної державної адміністрації про стягнення недоплаченої одноразової грошової допомоги учаснику війни.
Зазначала, що згідно ст. 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щорічно, до 5 травня вона, як учасник війни, має право на отримання разової грошової допомоги у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком. Такі виплати проводилися не в повному обсязі, тому просить стягнути з відповідача на її користь суму недоплати за 2003 рік, 2004 рік, 2005 рік, що складає 1365 грн. 25 коп., та також просила поновити строк для звернення до суду.
Постановою Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 19 липня 2006 року позов задоволено повністю.
ОСОБА_1. поновлено строк для звернення до суду з адміністративним позовом про захист своїх інтересів як учасника війни.
Стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення Новомиколаївської районної
державної адміністрації на користь ОСОБА_1. заборгованість по одноразовій допомозі у розмірі 1365 грн. 25 коп. за 2003-2005 роки
В апеляційній скарзі Управління праці та соціального захисту населення Новомиколаївської районної державної адміністрації, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просило постанову суду скасувати, постановити нову, якою в задоволенні позову відмовити.
Дослідивши обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Згідно ст. 201 КАС України підставами для зміни судом апеляційної інстанції постанови суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.
Судом правильно встановлено, що ОСОБА_1. є учасником війни, що підтверджено посвідченням серії НОМЕР_1.
Згідно ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасники війни мають право на щорічну одноразову допомогу до 5 травня в розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до ч. З ст. 2 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» нормативні акти органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які
обмежують права і пільги ветеранів війни, а також осіб прирівняних до них, передбачені цим Законом, є недійсними.
Суд правильно застосував положення ч. З ст. 2 Закону при вирішенні позову і обґрунтовано визнав, що відсутність коштів на виплату грошової допомоги не позбавляє учасника війни права на таку допомогу.
Слід зазначити, що Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" не передбачено обмеження таких виплат наявністю певних коштів чи фінансування.
Право на отримання позивачем грошової допомоги в заявленому розмірі не оспорюється відповідачем.
Разом з тим, суд першої інстанції безпідставно не прийняв до уваги заперечення відповідача в тій частині, що позивачем безпричинно пропущений річний строк на звернення до суду за захистом свого порушеного права. Суд вважав таке заперечення безпідставним оскільки позивач є людиною похилого віку і юридично необізнаною. Проте з таким висновком суду погодитись не можна, оскільки такі підстави не є такими, що об'єктивно унеможливлювали звернення позивача за захистом свого порушеного права у встановлений законом строк. В зв'язку з чим судова колегія приходить до висновку про стягнення на користь позивача недоплаченої суми лише за 2005 рік.
Кім того, суд першої інстанції порушив положення глави 7 "Судові витрати" КАС України, якою не передбачено стягнення судових витрат з відповідача - суб'єкта владних повноважень, на користь держави у випадку задоволення позову фізичної особи, яка не понесла судових витрат.
Доводи апеляційної скарги про те, що УПтСЗН є неналежним відповідачем безпідставні. Статтею 17-1 Закону "Про статус ветеранів війни, гарантії та соціального захисту" визначено, що грошові допомоги виплачуються органами праці та соціального захисту.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 198, 201, 205, 206 КАС України, колегія суддів,
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Новомиколаївської районної державної адміністрації задовольнити частково.
Постанову Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 19 липня 2006 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Новомиколаївської районної державної адміністрації про стягнення недоплаченої одноразової грошової допомоги учаснику війни ЗМІНИТИ.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Новомиколаївської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 946 грн.
Постанову суду в частині стягнення з Управління праці та соціального захисту населення Новомиколаївської районної державної адміністрації на користь держави держмита в розмірі 51 грн. СКАСУВАТИ.
Ухвала може бути оскаржена протягом одного місяця після набрання законної сили
судового рішення суду апеляційної інстанції шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.