Справа 22ц -1645 Головуючий у першій інстанції - Жосан В.М.
Категорія - 32 Доповідач апеляційної інстанції- Данилова О.О.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 жовтня 2006 року м.Миколаїв
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі
головуючого Лисенка П.П.
суддів Данилової О.О, Буренкової К.О.
при секретарі Варміш О.С.
за участю представника позивача Курганова Ю.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
виконуючого обов'язки начальника державного підприємства житлово-експлуатаційної
дільниці "Будівельник" на рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 13 липня 2006 року по цивільній справі за позовом
Державного підприємства житлово-експлуатаційної дільниці "Будівельник" / далі ЖЕД
"Будівельник"/
до ОСОБА_1, ОСОБА_2
про визнання такими, що втратили право користування жилим приміщенням
УСТАНОВИЛА:
У жовтні 2005 року ЖЕД "Будівельник" звернувся з позовом до ОСОБА_1. та ОСОБА_2. про визнання такими, що втратили право на проживання у кімнаті №АДРЕСА_1 у м. Миколаєві. Позивач посилався на те, що відповідачі з неповнолітньою донькою зареєстровані у вищезазначеній кімнаті гуртожитку, але з червня 2004 року там не проживають, оплату за проживання та комунальні послуги не здійснюють, а кімнату здають у піднайом.
Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 13 липня 2006 року у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі представник відповідача просив рішення скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на те, що суд невірно оцінив зібрані докази.
Перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія не вбачає підстав для її задоволення, виходячи з наступного.
Так, відповідно до ст. 71 ЖК України особа втрачає право користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду в разі її відсутності понад шість місяців без поважних причин. Користування жилими приміщеннями такого фонду та гуртожитків сімейного типу подібні за змістом, а тому положення цих правил застосовуються і до останніх правовідносин.
З матеріалів справи вбачається та судом встановлено, що сім'я ОСОБА_3 постійно користувалася кімнатою до осені 2004 року. Тимчасову відсутність за місцем постійного проживання з цього часу, а саме в осінньо-зимовий період, відповідачі пояснювали незадовільним утриманням гуртожитку позивачем, відсутністю елементарних санітарних умов життя. Ці обставини підтверджуються поясненнями
свідків / а.с.43-44/. Не оспорював перебої у опаленні, водопостачанні, а також незадовільний санітарний стан житла і позивач.
За такого суд обгрунтовано виходив з того, що позивач не довів відсутність сім'ї ОСОБА_3 у спірній кімнаті понад встановленого законом строку без поважних причин, а тому обґрунтовано відмовив у визнанні відповідачів такими, що втратили права користування жилим приміщенням за ст.71 ЖК України.
Значна заборгованість мешканців гуртожитку з оплати комунальних послуг не звільняє позивача від обов'язку належно утримувати будинок, а тому неможливість використовувати житло за його призначенням, особливо у зимовий час, є поважною причиною тимчасової відсутності відповідачів.
Оскільки апеляційна скарга не містить доводів, які б спростовували висновки суду чи доводили би порушення ним вимог матеріального права, колегія не вбачає і підстав для скасування судового рішення.
Керуючись ст.ст.308, 315 ЦПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу виконуючого обов'язки начальника ЖЕД "Будівельник" відхилити, а рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 13 липня 2006 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але протягом двох місяців з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України.