Справа 22ц-1684                    Головуючий у першій інстанції - Шаманська Н.О.

Категорія 40                             Доповідач апеляційного суду - Данилова О.О.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2006 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області.

головуючого Лисенка П.П.

суддів               Данилової О.О., Буренкової К.О.

при секретарі Фірсовій Т.В. за участю позивача ОСОБА_1.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за апеляційною скаргою

ВАТ «Суднобудівна верф «Меридіан»

на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 12 липня 2006 року по справі за позовом

ОСОБА_1

до ВАТ «Суднобудівна верф «Меридіан»

про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного

прогулу,

УСТАНОВИЛА:

26 травня 2006 року ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом до ВАТ «Суднобудівна верф «Меридіан» (далі - товариство), в якому зазначав, що з липня 1982 року працював у товаристві ІНФОРМАЦІЯ_1. Наказом керівника товариства від 10 травня 2006 р. № НОМЕР_1 його звільнено з роботи за п.З ст. 40 КЗпП. Посилаючись на порушення відповідачем при його звільненні вимог ст.ст.43,149 КЗпП, ОСОБА_1. просив поновити його на роботі та стягнути середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з розрахунку середнього заробітку на місяць 2046 грн.53 коп.

Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 12 липня 2006р. позовні вимоги ОСОБА_1. задоволено. Позивача поновлено на роботі та на його користь стягнуто 4190 грн.43 коп. без врахування обов'язкових видатків. Рішення в частині поновлення на роботі допущено до негайного виконання.

В апеляційній скарзі представник відповідача просив рішення суду скасувати, посилаючись на неповне з'ясування дійсних обставин справи.

Перевіривши законність та обгрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія не вбачає підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до п.З ст. 40 КЗпП трудовий договір може бути розірваний власником підприємства (установи, організації) або уповноваженим ним органом у випадках систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо раніше до цього працівника застосовувалися заходи дисциплінарного стягнення або громадського впливу у встановленому для цього порядку.

З матеріалів справи вбачається та судом встановлено, що ОСОБА_1. з липня   1982   року   працював   складальником     корпусів   металевих   суден      в

товаристві. З травня 2006 року позивач, в числі інших працівників цеху №18, не приступив до роботи, протестуючи таким чином проти систематичного порушення відповідачем вимог трудового законодавства щодо оплати праці та тривалої затримку у виплаті заробітної плати. Факт порушення трудових прав працівників товариства, в т.ч. і позивача, підтверджується протоколом засідання профспілкого комітету від 5 травня 2006 p., доповідною запискою начальника відділу праці і заробітної плати, актом перевірки Територіальної державної інспекції праці у Миколаївській області від 14.06.2006 р. №НОМЕР_2, приписом цієї установи від 15 червня 2006 р. №НОМЕР_2. Наказом №НОМЕР_3 від 4 травня 2006 року ОСОБА_1. та іншим працівникам оголошено догану / а.с.5/. 4 травня 2006 р. дане підприємство було відключено від електропостачання на підставі листа в.о. керівника товариства /а.с.21/, що перешкоджало позивачу виконувати трудові обов'язки. Профспілковий комітет із зазначених підстав відмовив адміністрації у попередній згоді на звільнення ОСОБА_1./а.с.6-7/.

Вірно оцінивши зібрані докази, суд дійшов обгрунтованого висновку, що невиконання трудових обов'язків позивачем 4 травня 2006 року було викликано поважними причинами, а тому підстави для розірвання трудового договору за п.З ст.40 КЗпП відсутні. Встановивши факт звільнення позивача без законних підстав, суд відповідно до ст.235 КЗпП поновив ОСОБА_1. на роботі та стягнув середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з розрахунку середньоденної заробітної плати 97 грн.45 коп.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі, були предметом судового дослідження, а мотиви, за яких суд відхилив їх, зазначені у мотивувальній частині рішення. Оскільки доводів, які би спростовували висновки суду чи доводили би порушення вимог трудового та процесуального права, апеляційна скарга не містить, колегія не вбачає підстав для скасування судового рішення. Керуючись ст. ст. 308, 315 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ВАТ «Суднобудівна верф» «Меридіан» відхилити, а рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 12 липня 2006 р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але протягом двох місяців з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України.