Справа № 1805/12684/2012
Провадження № 1-кс/1805/14/2012
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 грудня 2012 року Зарічний районний суд м. Суми у складі:
головуючого -судді Сибільова О.В.,
за участю секретаря -Кірілової Ю.В.,
прокурора -Саєнко С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми скаргу ОСОБА_1 на постанову прокурора Саєнка С.В. від 08 листопада 2012 року, про відмову в порушенні кримінально справи,
В С Т А Н О В И В :
До Зарічного районного суду м. Суми зі скаргою на постанову прокурора про відмову в порушенні кримінальної справи від 08 листопада 2012 року, звернувся ОСОБА_1, яку підтримав в судовому засіданні та мотивував тим, що 16 травня 2011 року, під час тримання його під вартою та конвоювання, працівниками УБОЗ УМВС України відносно нього були застосовані заходи фізичного впливу, а саме шляхом нанесення ударів працівниками правоохоронних органів йому було завдано тілесних ушкоджень.
По зазначеній заяві прокуратурою Сумської області було проведено перевірку та 08 листопада 2012 року прокурором Саєнком С.В. в порушенні кримінальної справи відносно працівників УБОЗ УМВС України в Сумській області ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за ознаками злочинів, передбачених ст.ст. 125, 126, 127, 189, 364, 365, 370, 373 КК України, було відмовлено.
Вважає, що в порушенні кримінальної справи відмовлено незаконно, оскільки перевірка за його заявою проведена однобічно та неповно.
Прокурор скаргу ОСОБА_1 не визнав, зазначивши, що перевірка за заявою ОСОБА_1 проведена належним чином, в повному обсязі, прокуратурою були використані всі можливі заходи для встановлення обставин завдання скаржнику тілесних ушкоджень. Тому, в зв'язку з безпідставністю та необґрунтованістю, в задоволенні скарги просив відмовити.
Суд, вислухавши думку прокурора, заявника, дослідивши матеріали справи та наглядового провадження, приходить наступних висновків.
Оскільки скарга ОСОБА_1 була направлена до суду поштовим відправленням 19 листопада 2012 року, до набрання чинності КПК України 2012 року, а прокурором не надано доказів дати та часу отримання ОСОБА_1 оскаржуваної постанови, тому суд вважає, що заявником не пропущені строки на оскарження постанови, а розгляд скарги повинен проводитись в порядку, передбаченому КПК України 1960 року.
Судом встановлено, що станом на 16 травня 2011 року скаржник перебував під вартою з утриманням в СІЗО 25 м. Суми, в зв'язку з порушенням відносно нього кримінальної справи та обранням запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.
В період часу з 16 по 17 травня 2011 року, з метою продовження строків тримання під вартою ОСОБА_1 було етаповано з СІЗО м. Суми до ІТТ при Ковпаківському РВ СМУ УМВС України в Сумській області.
Перше згадування про виявлення у затриманого тілесних ушкоджень зареєстровано 16 травня 2011 року о 19 год. 30 хв. за № 3460 в ЖРЗПЗ Ковпаківського РВ СМУ рапортом чергового ІТТ ОСОБА_5 від 16 травня 2011 року про те, що о 16.30 16 травня 2011 року до нього звернувся арештований ОСОБА_1 з повідомленням, що під час його доставки до суду він був побитий працівниками УБОЗу (т. 1 а.с. 6-9 матеріалів наглядового провадження).
Зазначені відомості зафіксовані в журналі первинного обстеження і реєстрації допомоги особам, які утримуються в ІТТ - 16 травня 2011 року о 16 год. 50 хвилин.
Отже, з наведених даних вбачається, що під час перебування під вартою ОСОБА_1 під контролем держави, останній отримав тілесні ушкодження.
Проведена прокуратурою Сумської області перевірка так і не встановила механізм завдання, ступінь тяжкості та характер тілесних ушкоджень скаржника, а також яким чином вони утворилися і ким були завдані.
Постанова прокурора ґрунтується на припущеннях та суперечливих даних, отриманих лише з пояснень осіб. Всі зазначені в постанові прокурора мотиви для відмови в порушенні кримінальної справи не дають одностайної відповіді на наведені вище обставини, що підлягають дослідженню стосовно виявлених у скаржника тілесних ушкоджень.
Так, з матеріалів наглядового провадження проглядається те, що однією з підстав для відмови в порушенні кримінальної справи є невиключення можливості завдання тілесних ушкоджень самим скаржником або наявність невідомої нештатної ситуації в ІТТ Ковпаківського РВ СМУ.
В той же час, жодних даних, які б свідчили про це чи доводили ці події в матеріалах перевірки відсутні. Зокрема, не було проведено огляд камери, в якій утримувався ОСОБА_1, а в матеріалах справи відсутні висновки службової перевірки щодо працівників ІТТ чи СІЗО на предмет наявності чи відсутності нештатної ситуації, пов'язаної з утриманням в цих установах скаржника. На запит суду Прокуратурою Сумської області не надано відповіді на це запитання, як і не надано зазначених висновків.
На обґрунтування версії щодо неможливості завдання тілесних ушкоджень в автомобілі слідчим проведено огляд місця події за участю експерта та тільки однієї сторони цих подій -працівників УБОЗу, водночас, з заявником цих дій проведено не було, що свідчить про неповноту та однобічність проведеної перевірки.
Також, після скасування останньої постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 07 вересня 2012 року, прокуратурою не виконані всі вимоги Генеральної Прокуратури України, викладені в постанові від 23 жовтня 2012 року (т. 2 матеріалів перевірки), якою постанова від 07 вересня 2012 року була скасована.
Наведені вимоги, на думку автора постанови, не були виконані, з огляду на те, що діючим законодавством не передбачено можливості усунути встановлені суперечності під час проведення дослідчої перевірки у будь-який інший спосіб. Також в постанові містяться посилання на постанову про призначення судово-медичної експертизи, яка не має відношення до перевірки за заявою скаржника і була призначена та проведена слідчим в межах розслідуємої ним кримінальної справи відносно ОСОБА_1 і на її вирішення не ставились питання стосовно механізму, характера, ступеня тяжкості та локалізації тілесних ушкоджень у заявника, завданих йому під час перебування під вартою (т. 2 висновок експертів № 67/2011 від 15 липня 2011 року), а висновки експертів не містять відповідей на питання щодо предмету дослідження цієї справи.
Фактично в своїй постанові прокурор визнає ту обставину, що достеменно проведеною перевіркою не встановлено походження у скаржника тілесних ушкоджень, як і не було усунуто суперечності між поясненнями осіб, під контролем яким перебував затриманий, а також інших осіб, що можуть володіти необхідною інформацією (працівники УБОЗу та ІТТ, лікарі швидкої допомоги тощо), а за таких обставин не може вважатись виключеною та обставина, що тілесні ушкодження були отримані скаржником внаслідок дій третіх осіб, а не шляхом самоспричинення, на який посилається прокурор.
Згідно пояснень чергового ІТТ ОСОБА_5, підтверджених поясненнями міліціонера ІТТ ОСОБА_6, огляд скаржника та виявлення у нього тілесних ушкоджень проводився безпосередньо після доставки останнього до ІТТ, що спростовує викладені в постанові обставини, на предмет виключення можливості завдання тілесних ушкоджень під час конвоювання.
На підтвердження пояснень скаржника говорить і висновок СМЕ № 783 від 07.06.2011 року (т. 1 а.с. 126), згідно якого, при освідуванні у ОСОБА_1 виявлені тілесні ушкодження і з пояснень експерта ОСОБА_7 вбачається, що деякі тілесні ушкодження могли утворитися при обставинах вказаних ОСОБА_1 безпосередньо в салоні автомобіля і більш детально конкретизувати механізм виникнення у ОСОБА_1 тілесних ушкоджень з метою спростувати чи підтвердити його пояснення можливо після проведення відтворення обстановки та обставин події з ОСОБА_1 у салоні автомобіля.
З огляду на це, суд вважає безпідставними посилання прокурора на мотиви, пов'язані з неможливістю встановлення цих обставин під час проведення дослідчої перевірки, оскільки встановити їх можливо в інший спосіб, шляхом проведення необхідних слідчих дій. Про це наголошується і в останній постанові Генеральної Прокуратури України від 23 жовтня 2012 року.
Суперечливість винесеної прокурором постанови також дає суду підстави для її скасування, оскільки сам автор постанови не заперечив та не спростував виникнення у скаржника тілесних ушкоджень під вартою, що дає достатньо підстав для проведення повної та всесторонньої перевірки в інший спосіб ніж в межах дослідчої перевірки, про що сам автор постанови наголосив в ній, визнавши за неможливе в інший спосіб усунути суперечності у справі і встановити істину, стосовно походження тілесних ушкоджень заявника, в межах дослідчої перевірки.
Крім того, суд звертає увагу прокурора, що неодноразово до цього часу судом скасовувались постанови про відмову в порушенні кримінальної справи в яких зазначалось про те, що неможливо всебічно дослідити всі обставини справи без порушення кримінальної справи, оскільки пояснення осіб, отриманих в ході перевірки, можливо перевірити лише при проведенні слідчих дій, зокрема, при відтворенні обстановки та обставин події.
Але прокурором при винесенні оскаржуваної постанови зауваження суду враховані не були, будь-які дії не вчинялися, ніхто не допитувався.
Враховуючи наведене суд вважає, що постанова про відмову в порушенні кримінальної справи не відповідає вимогам ст.ст. 94, 98 КПК України, є передчасною, перевірка звернення заявника ґрунтується на суперечливих даних, які неможливо усунути в інший спосіб ніж шляхом проведення слідчих дій, лише під час яких можливо встановити істину у справі, а суперечності, що виникли під час проведення цієї перевірки усунуті не були, як і не було достовірно встановлено механізм, характер, ступінь тяжкості та локалізацію тілесних ушкоджень, виявлених у заявника під час його тримання під вартою, а отже, під час перебування під наглядом держави, тому суд вважає за необхідне скасувати зазначену постанову про відмову в порушенні кримінальної справи і направити матеріали для організації додаткової перевірки.
Керуючись ст.ст. 236-1, 236-2 КПК України 1960 року, суд
П О С Т А Н О В И В :
Скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову прокурора Саєнка С.В. від 08 листопада 2012 року, про відмову в порушенні кримінальної справи відносно працівників УБОЗ УМВС України в Сумській області ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за ознаками злочинів, передбачених ст.ст. 125, 126, 127, 189, 364, 365, 370, 373 КК України, скасувати.
Матеріали про відмову в порушенні кримінальної справи повернути до Прокуратури Сумської області для проведення додаткової перевірки.
Про прийняте рішення повідомити Прокурора Сумської області та скаржника.
Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду Сумської області протягом 7 діб з дня її винесення.
Суддя О.В. Сибільов