Овруцький районний суд Житомирської області
Справа № 617/16382/12
Кримінальне
провадження № 12012060250000017
У Х В А Л А
про застосування запобіжного заходу - особисте зобов'язання
25.12.2012
Слідчий суддя Овруцького районного суду Житомирської області Вачко В. І.
при секретарі Першко А. А.,
за участю:
прокурора Овруцької міжрайонної прокуратури Житомирської області Савчука Б.Г.,
підозрюваного ОСОБА_2,
а також сторони кримінального провадження - старшого слідчого СВ Овруцького РВ УМВС України в Житомирській області Миколайчука Р.В.,
розглянувши клопотання старшого слідчого СВ Овруцького РВ УМВС України в Житомирській області Миколайчука Р.В., погоджене прокурором Овруцької міжрайонної прокуратури Житомирської області Савчуком Б.Г., про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання підозрюваного
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, освіта середня, одруженого, не працюючого, невійськовозобов'язаного, який проживає в АДРЕСА_1, зареєстрований в АДРЕСА_2, судимого 09.04.2012 року Овруцьким районним судом за ст.185 ч.1 КК України до 200 годин громадських робіт, судимість не погашена,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.389 КК України, та додані до клопотання матеріали, -
Відповідно до ч.2 ст.193 КПК підозрюваному роз'яснено його права.
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_2 підозрються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.389 КК України, а саме в ухиленні від відбування громадських робіт, як особа, засуджена до цього покарання.
Так, ОСОБА_2, 09.04.2012 року був засуджений Овруцьким районним судом за ч.1 ст.185 КК України до покарання у виглядi 200 годин громадських робіт. Пiсля набрання вироком законної сили засуджений ОСОБА_2, 10.05.2012 року був ознайомлений з умовами відбування покарання та попереджений інспектором Овруцького міжрайонного відділу кримінально-виконавчої інспекції щодо кримінальної вiдповiдальностi за ч.2 ст.389 КК України в разi ухилення вiд відбування покарання у вигляді громадських робіт та йому була роз'яснена ст.37 Кримінально-виконавчого кодексу України, згiдно з якою засуджений зобов'язаний додержуватись установленого законодавством порядку та умов вiдбуття покарання, а також йому було встановлено дні явки на реєстрацію /перший та третій вівторок кожного місяця/, після чого ОСОБА_2 був направлений для відбування вказаного покарання до виконавчого комітету Черепинської сільської ради, на території якої він проживає. Згідно з розпорядженням сільського голови від 10.05.2011 року засуджений ОСОБА_2, був зарахований на відбуття громадських робіт. Крім того, ОСОБА_2 було визначено перелік виконуваних робіт: прибирання територій біля сільської ради с.Черепин, кладовища с.Черепин, прибирання вул.Центральної с.Черепин, території біля клубу с.Черепин, прибирання території біля ставка, біля артсвердловин с.Черепин. Згідно з графіком та табелем виходу на роботу в червні місяці 2012 року засуджений ОСОБА_2, повинен був відпрацювати 76 годин, а фактично відпрацював 24 години громадських робіт, не відпрацьовано 52 години, тобто більше двох разів свідомо не з'являвся на громадські роботи. Згідно з графіком та табелем виходу на роботу в липні місяці 2012 року засуджений ОСОБА_2 повинен був відпрацювати 88 годин громадських робіт, фактично не відпрацював жодної години, тобто більше двох разів свідомо не з'являвся на громадські роботи. В серпні 2012 року із запланованих 88 годин громадських робіт не відпрацював жодної години, тобто більше двох разів свідомо не з'являвся на громадські роботи. В вересні 2012 року із запланованих 80 годин громадських робіт не відпрацював жодної години, тобто більше двох разів свідомо не з'являвся на громадські роботи. В жовтні 2012 року із запланованих 92 годин громадських робіт не відпрацював жодної години, тобто більше двох разів свідомо не з'являвся на громадські роботи. Таким чином, ОСОБА_2, в порушення вимог умов відбуття покарання громадських робіт, передбачених ч.1 ст.37 КВК України /засуджені до покарання у вигляді громадських робіт зобов'язані додержуватись встановленого відповідно до законодавства порядку і умов відбуття покарання; відпрацьовувати встановлений судом строк громадських робіт/, ч.2 ст.38 КВК України /строк покарання у вигляді громадських робіт обчислюється в годинах, протягом яких засуджений працював на визначеному місцем роботи; громадські роботи виконуються не більш як чотири години на день/ та п.5.3 роздiлу 2 Iнструкцiї "Про порядок виконання покарань, не пов'язаних з позбавленням волi та здiйснення контролю щодо осiб, якi засудженi до таких покарань" (далі - Інструкція), затвердженої наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань МВС України вiд 19.12.2003 року № 270/1560 /особи, засуджені до громадських робіт, зобов'язані додержуватись встановлених законодавством порядку та умов відбуття покарання; працювати на визначених для них об'єктах; відпрацьовувати установлений строк громадських робіт/ без поважних причин не з'являвся для вiдбування громадських робіт, відпрацював лише 24 із 200 годин громадських робіт, тим самим відповідно до ч.3 ст.40 Кримінально-виконавчого кодексу та п.8.2.1 розділу 2 Інструкції ухилився від відбування покарання /ухиленням від відбування покарання вважаються: невиконання встановлених обов'язків, порушення порядку та умов відбування покарання та невихід більше двох разів протягом місяця на громадські роботи без поважних причин/. Також засуджений ОСОБА_2 всупереч вимогам ч.1 ст.37 КВК України, у встановлені для нього постановою кримінально-виконавчої інспекції дні явки на реєстрацію - перший та третій вівторки кожного місяця: 03.07.2012 року, 17.07.2012 року, 07.08.2012 року, 21.08.2012 року, 04.09.2012 року, 18.09.2012 року, 02.10.2012 року, 16.10.2012 та 06.11.2012 року без поважних причин не з'являвся на реєстрацію до кримінально-виконавчої інспекції, тим самим умисно ухилився від відбування громадських робіт, будучи засудженим до цього покарання.
25 грудня 2012 року старший слідчий СВ Овруцького РВ УМВС України в Житомирській області за погодженням з прокурором Овруцької міжрайонної прокуратури Житомирської області звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу - особистого зобов'язання підозрюваного ОСОБА_2, посилаючись на те, що ОСОБА_2 обгрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.389 КК, за який встановлено покарання у вигляді арешту на строк до шести місяців або обмеження волі на строк до 3 років та який є злочином невеликої тяжкості; а відтак, приймаючи до уваги те, що підозрюваний ОСОБА_2, будучи засудженим до покарання, не пов'язаного з позбавленням волі, ухилявся від виконання покарання і до Овруцького РВ УМВС України не з'являвся, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, слідчий клопоче про обрання стосовно ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання.
Із доданого до клопотання витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 25.12.2012 року (кримінальне провадження № 12012060250000017) вбачається, що 23.12.2012 року стосовно ОСОБА_2 до ЄРДР внесено відомості про вчинення останнім кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.389 КК України.
25.12.2012 року ОСОБА_2 у відповідності до ст.278 КПК України було повідомлено про підозру, що стверджується копією повідомлення про підозру.
Заслухавши думку прокурора Савчука Б.Г., який просить задоволити клопотання слідчого у зв'язку з існуванням, визначених ст.177 КПК України, ризиків, думку підозрюваного, який не заперечує проти задоволення клопотання, вивчивши копії матеріалів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про задоволення клопотання, з огляду на наступне.
Відповідно до ч.1 ст.179 КПК особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.
При обранні запобіжного заходу повинні враховуватись одночасно його мета (ч.1 ст.177 КПК), підстави (ч.2 ст.177 КПК) та інші передбачені законом обставини (ст.178 КПК).
Згідно з ч.2 ст.177 КПК підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.177 КПК метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
З матеріалів досудового розслідування вбачається наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_2 кримінального правопорушення.
Відтак, зважаючи на наявність обгрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та доведення прокурором обставин, які свідчать про існування ризику, що дає достатні підстави слідчому судді для застосування запобіжного заходу, а саме те, що підозрюваний, будучи засудженим до покарання не пов'язаного з позбавленням волі, ухилявся від його виконання, а відтак в подальшому може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; а також враховуючи тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному ОСОБА_2 у разі визнання його винним у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; дані про його особу, а саме те, що підозрюваний не працює, не має постійного джерела прибутку, однак має постійне місце проживання; визнає свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення; зважаючи на необхідність виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, слідчий суддя вважає за необхідне задоволити клопотання та застосувати щодо підозрюваного найбільш м'який запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, поклавши на нього обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України.
Тому керуючись ст.ст.132, 176, 177, 178, 179, 184, 186, 193, 194, 196 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя -
УХВАЛИВ:
1.Застосувати запобіжний захід - особисте зобов'язання підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.
2.Покласти на підозрюваного виконання наступних обов'язків:
1) прибувати до слідчого, прокурора, судді на виклик;
2) не відлучатися за межі населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
Вказані обов'язки покладаються на підозрюваного строком на два місяці з моменту обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, тобто до 25 лютого 2013 року.
3.Роз'яснити підозрюваному, що у разі невиконання покладених на нього обов'язків, до підозрюваного може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.
4.Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її оголошення.
5.Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
6.Копію ухвали слідчого судді про застосування запобіжного заходу вручити підозрюваному негайно після її оголошення під розписку.
Слідчий суддя В. І. Вачко