Справа № 22ц/1695 Головуюча в суді 1-ї інстанції Бучик А.Ю.
Категорія 38 Доповідач Матюшенко І.В.
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
9 листопада 2006 року апеляційний суд Житомирської області в складі: головуючого Матюшенка І.В. суддів: Малаховох Н.М., Невмержицької Т.І. при секретарі Кульчицькій І.В.
за участі сторін
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі апеляційну скаргу Житомирського учбово-виробничого підприємства „УТОС" на рішення Богунського районного, суду м. Житомира від 14 липня 2006 року у справі за позовом прокурора Богунського району м. Житомира в інтересах ОСОБА_1 до Житомирського учбово-виробничого підприємства „УТОС" про стягнення компенсації втрати частини заробітної плати в зв'язку з порушенням термінів її виплати,
встановив :
У квітні 2006 року прокурор Богунського району м. Житомира звернувся до суду в інтересах ОСОБА_1 з позовом про стягнення з Житомирського УВП „УТОС" 435 грн. 94 коп. компенсації у зв'язку з затримкою виплати заробітної плати. На обґрунтування позову зазначав, що під час роботи ОСОБА_1 на підприємстві, з січня 2004 року по жовтень 2005 року йому несвоєчасно виплачувалася заробітна плата, проте компенсація за затримку її виплати працівнику не була нарахована і не виплачувалася.
Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 14 липня 2006 року позов задоволено.
У поданій апеляційній скарзі Житомирське УВП „УТОС" просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, Апелянт посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права, зокрема ст. ст. 1 та 2 6 Закону України „Про оплату праці", постанови Кабінету Міністрів України від 8 грудня 1995 року № 100 та ст. 233 КЗпП України.
Апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.
Суд першої інстанції дійшов вірного висновку про обґрунтованість позову. Проте, висновок суду про те, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159, є частиною заробітної плати а тому при вирішенні даного спору не може бути застосовано строк позовної давності (про що в суді першої інстанції просив представник відповідача) є помилковим.
Так, системний аналіз положень вище зазначеної постанови Кабінету Міністрів України, ст.ст. 1 та 2 6 Закону України „Про оплату праці", постанови Кабінету Міністрів від 8 лютого 1995 року „Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати" та п. 2.2.8 „Інструкції зі статистики заробітної плати", затвердженої наказом Держкомстату України від 13 січня 2004 року № 5, свідчить про те, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати не є складовою частиною заробітної плати, а є фінансовою санкцією відносно підприємства.
Враховуючи, що ОСОБА_1 був звільнений з роботи 14 вересня 2005 року (а.с.б), остаточний розрахунок з ним було проведено 17 листопада 2005 року а також те, що ОСОБА_1 не представлено суду поважності причин пропуску тримісячного строку звернення до суду, апеляційний суд вважає, що у задоволенні позовних вимог прокурора в інтересах ОСОБА_1 слід відмовити у зв'язку з пропуском строку звернення до суду за вирішенням трудового спору.
За таких обставин, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухвалення нового рішення в силу ст. 309 п. 4 ЦПК України.
Керуючись ст. 233 КЗпП України, ст. ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, апеляційний суд,
вирішив :
Апеляційну скаргу Житомирського учбово-виробничого підприємства „УТОС" задовольнити.
Рішення Богунського районного суду м. Житомира від 14 липня 2006 року скасувати, ухваливши нове про відмову в задоволенні позову прокурора Богунського району м. Житомира в інтересах ОСОБА_1 у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.