Справа № 2-296/08 копія

  З А О Ч Н Е     Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М     У К  РА  Ї Н И

26 травня 2008 року                                                                                    м. Білогірськ

Білогірський районний суд Автономної Республіки Крим у складі: 

Головуючого                                                            - судді Чубабрія В. А.

при секретарі                                                             - Фоломеєвій В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Білогірську цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ЗАТ КБ „ПриватБанк” про стягнення матеріальної та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

            ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до ЗАТ КБ „ПриватБанк” про стягнення на користь ОСОБА_1 матеріального збитку у сумі 21574,66 грн., на користь ОСОБА_2 матеріального збитку у сумі 22722 грн.

ОСОБА_1 свої вимоги мотивує тим, що 30 грудня 2003 року на 70 км + 700 м автодороги Сімферополь-Керч водій ОСОБА_3, управляючи автомашиною ГАЗ-3110, держномер НОМЕР_1, що належала Феодосійської філії ЗАТ КБ „ПриватБанк”, здійснив зіткнення з автомашиною ВАЗ-2106, держномер НОМЕР_2, що належала позивачу. Внаслідок ДТП автомашина ВАЗ-2106 була пошкоджена, матеріальний збиток склав 9238,61 коп., судові витрати у сумі 1335,20 грн. Крім того, зазнав моральні страждання, оскільки з вини відповідача позивач на тривалий час втратив можливість користування транспортним засобом, використовувати його для поїздок матері-інваліда І-ї групи за зором у Сімферопольську клініку.

ОСОБА_2 мотивувала свої вимоги тим, що 30 грудня 2003 року у якості пасажира знаходилася в автомашині ВАЗ-2106 під управлінням ОСОБА_1 Внаслідок ДТП, здійсненого водієм ОСОБА_3 вона отримала середньої тяжкості тілесні ушкодження, тривалий час знаходилася на лікуванні, у зв'язку з чим понесла матеріальні витрати на придбання ліків, продуктів харчування, на транспортні витрати, пов'язані з поїздками у лікувальні заклади, на експертизу. Крім того, вона зазнала моральних страждань - на тривалий час втратила колишні зв'язки, змінила звичний образ життя, відчуває страх при поїздках на автомашинах.

            У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та представник позивача адвокат ОСОБА_4 на позові наполягали, просили суд задовольнити його у повному обсязі.

Позивачка ОСОБА_2 до судового засідання не з'явилася, надіслала телефонограму про розгляд справи за її відсутності, на позові наполягала.

Представник відповідача  ЗАТ КБ „ПриватБанк” до судового засідання не з'явився, надіслав телефонограму про відкладення розгляду справи у зв'язку з відпусткою за вагітністю та родами юрисконсульта ОСОБА_5

26.05.2008 року Білогірський районний суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів, оскільки визнав причини неявки представника відповідача неповажними, тому що тривала відпустка юрисконсульта не може бути причиною відкладення розгляду справи, крім того, юридичну особу ЗАТ КБ „ПриватБанк” може представляти інша уповноважена особа за довіреністю.

            Заслухавши пояснення позивача, представника позивача, їх доводи, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з наступних підстав.

            Судом встановлено, що учасниками дорожньо-транспортної події, яка відбулася 30.12.2003 р. на 70 км + 700 м автодороги Сімферополь-Керч, є водії ОСОБА_3, який управляв автомашиною ГАЗ-3110, держномер НОМЕР_1, та водій ОСОБА_1, який управляв автомашиною ВАЗ-2106, держномер НОМЕР_2, а також пасажир цієї машини ОСОБА_2

            Відповідно до свідоцтва про реєстрацію  власником автомашини ГАЗ-3110, держномер НОМЕР_1 є Закрите акціонерне товариство комерційний банк „ПриватБанк”(а.с. 99 кримінальної справи № 83104, 1 П-10/04).

Щодо належності  відповідача суд вважає його належним, тому що на час дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_3 перебував у трудових відносинах з Феодосійською філією ЗАТ КБ „ПриватБанк”, що не оспорює відповідач та підтверджується шляховим листом № 030684 від 30.12.2003 р. (а.с. кримінальної справи 100). Однак Феодосійська філія ЗАТ КБ „ПриватБанк” не є юридичною особою, не має цивільної дієздатності. Отже відповідачем у справі є ЗАТ КБ „ПриватБанк”.

За висновком  судової автотехнічної експертизи (а.с. кримінальної справи115-116) у дорожньо-транспортної ситуації, що склалася, водій автомашини ГАЗ-3110, держномер НОМЕР_1, ОСОБА_3 для забезпечення безпечності руху  повинен був діяти відповідно до вимог п.п. 1.5, 2.3 б), 12.1 Правил дорожнього руху України. Технічна  можливість запобігти даній дорожньо-транспортній події полягала у виконанні ним вказаних вище вимог ПДРУ, для чого перешкод технічного характеру не вбачалось.

У діях водія ОСОБА_1 невідповідностей вимогам ПДРУ не вбачалось та запобігання ДТП від його односторонніх дій не залежало.

Згідно з ч.1 ст.1166 ЦК України, шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч.2 ст.1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.

Як встановлено судом власником джерела підвищеної небезпеки - ГАЗ-3110, держномер НОМЕР_1 є ЗАТ КБ „ПриватБанк”.

Суд вважає неспроможними доводи відповідача про те, що ОСОБА_1 не є власником автомашини ВАЗ-2106, держномер  НОМЕР_2. Відповідно до довіреності від 02.06.2003 (а.с.94) ОСОБА_1 уповноважений керувати, користуватися та розпоряджатися автомобілем ВАЗ-2106, держномер НОМЕР_2, що не суперечить вимогам ст. 1187 ЦК України.

Суд також вважає неспроможними доводи відповідача про те, що не встановлено вину у здійсненні ДТП та спричинення шкоди водієм автомашини ГАЗ-3110 ОСОБА_3 Відповідно до матеріалів кримінальної справи ОСОБА_3 було пред'явлено обвинувачення за ч.1 ст. 286 ЦК України. Провадження у справі закрито у зв'язку зі смертю підсудного 20.07.2004 р.

Відповідно до ч.5 ст. 1187 ЦК України особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за шкоду, якщо не доведе, що шкода причинена внаслідок непереборної сили чи з умислу потерпілого. Відповідач не надав суду доказів, які є підставами відповідно до закону для звільнення його від відповідальності за шкоду, що заподіяна джерелом підвищеної небезпеки.

Таким чином, суд вважає, що з ЗАТ КБ „ПриватБанк” підлягає стягненню матеріальний збиток, спричинений ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Разом з тим, суд вважає, що стягненню підлягає тільки шкода, яка підтверджена доказами.

Так відповідно до висновку автотоварознавчої експертизи (а.с. кримінальної справи 79) матеріальний збиток ОСОБА_1 пошкодженням автомашини складає 9238 грн. 61 коп. Крім того, ОСОБА_1 зазнав судові витрати, пов'язані з ДТП у сумі 769 грн. 95 коп. (а.с.77,114).

З врахуванням наданих доказів суд вважає, що на користь ОСОБА_2 необхідно стягнути 1881 грн. 82 коп., оскільки цю суму затрачено на придбання лікувальних засобів (а.с.27-29,52-53). Інші вимоги ОСОБА_2, пов'язані з поїздками, необхідно залишити без задоволення, оскільки надані докази не мають відношення до ДТП.

            Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

            Щодо вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у частині стягнення моральної шкоди, суд вважає, що вони підлягають частковому задоволенню. Суд визнає, що неправомірними діями водія джерела підвищеної небезпеки спричинено моральні страждання позивачам. ОСОБА_1 тривалий час не міг користуватися автомашиною, переживав за матір-інваліда І-ї групи за зором, яку не міг своєчасно доставити у лікарню м. Сімферополь, з'явилися інші проблеми у зв'язку з відсутністю транспортного засобу, тобто з порушенням життєвих зв'язків. Також ОСОБА_2 спричинено середньої тяжкості тілесні ушкодження, вона тривалий час знаходилася на лікуванні, була відірвана від сім'і, порушилися наявні зв'язки.

            Разом з тим, суд враховує характер та обсяг страждань, стан здоров'я потерпілих, відповідність матеріального збитку та моральних вимог, у зв'язку з чим, вважає можливим стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 4000 грн., та на користь ОСОБА_2 моральну шкоду  у розмірі 6000 грн.

            Також суд вважає необхідним, згідно ст.88 ЦПК України, стягнути з відповідача на користь держави судові витрати: судовий збір у сумі 135,90 грн.

            На підставі ст.ст. 23,1166,1167,1187 ЦК України, керуючись ст. ст. 10,11,60,61, 88,212-215,224-233 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2  задовольнити частково.

Стягнути з ЗАТ КБ „ПриватБанк”” на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 9238,61 грн., моральну шкоду у розмірі 4000 грн., судові витрати у розмірі 769,95 грн., а всього стягнути 14008,76 грн.

Стягнути з ЗАТ КБ „ПриватБанк” на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду у розмірі 1881,82 грн., моральну шкоду у розмірі 6000 грн., а всього стягнути 7881,82 грн.

Стягнути з ЗАТ КБ „ПриватБанк” у дохід держави судовий збір у розмірі 135,90 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим через Білогірський районний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги або шляхом подання в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Головуючий:                            (підпис)

Рішення набрало законної сили______________року.

З оригіналом згідно. Суддя:                                                            Секретар:

Суддя:                                    Секретар: