Справа №2-387/08

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

14 квітня 2008 рік                                                                                                   м. Білогірськ

            Білогірський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого                                                                                   - судді Чубабрія В.А.

при секретарі                                                                                   - Лєбєдєвє С.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Білогірську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Білогірської міської ради Автономної Республіки Крим про визнання угоди купівлі-продажу дійсною та визнання права власності на житловий будинок,

В С Т А Н О В И В:

            19 лютого 2008року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до виконавчого комітету Білогірської міської ради Автономної Республіки Крим про визнання угоди купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1 дійсним та визнання права власності на будинок.

            Свої вимоги мотивувала тим, що  15 травня 1991року між нею та ОСОБА_2 складана угода про купівлю-продаж будинку АДРЕСА_1. Сума угоди склала 23000 карбованців, які вона сплатила ОСОБА_2 у повному обсязі, про що останній власноручно надав розписку та передав будинок у користування, де вона проживає і на теперішній час. Наприкінці 2007року вона вирішила продати будинок, для чого її необхідно було нотаріально посвідчити угоди купівлі-продажу, але узнала, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1року.

            У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 на позові наполягала та просила його задовольнити у повному обсязі.

            Представник відповідача виконавчого комітету Білогірського міської ради Автономної Республіки Крим - ОСОБА_3 - у судовому засіданні проти задоволення позову ОСОБА_1 не заперечувала.

            Заслухавши сторони, їх доводи, заслухавши свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5, розглянув матеріали справи у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позову з наступних підстав.

            Судовим розглядом встановлено, що житловий будинок АДРЕСА_1 належав на праві власності ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 23.11.1962року, реєстровий №4148 (а.с.5).

            ІНФОРМАЦІЯ_2року ОСОБА_2 помер, про що свідчить запис акту про смерть №27 від 19.02.1991року (а.с.7). Після його смерті відкрилася спадщина у вигляді житлового будинку АДРЕСА_1.

Спадкоємцем першої черги був ОСОБА_2 та ОСОБА_7 (сини померлого), про свідчить копія спадкової справи (а.с.19).

Відповідно до п.1 ч.1 ст.549 ЦК України (1963), визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив до управління або володіння спадковим майном.

Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_2 фактично вступив до управління, а також володіння спадковим майном після батька ОСОБА_2, а саме житловим будинком АДРЕСА_1 - цей факт у судовому засіданні підтвердила свідок ОСОБА_5 (сусідка, що мешкає у будинку АДРЕСА_2).

15 травня 1991року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 складана угода про купівлю-продаж будинку АДРЕСА_1. Сума угоди склала 23000 карбованців, які вона сплатила ОСОБА_2 у повному обсязі, про що останній власноручно надав розписку (а.с.34) та передав будинок у користування ОСОБА_1, де вона проживає і на теперішній час.

Факт отримання ОСОБА_1 у будинку АДРЕСА_1 підтверджується актом Білогірської міської ради від 01.04.2008року, згідно з якого ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 з 1991року (а.с.38). Цей факт також підтверджується показами свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5

Згідно з ч.1 ст.227 ЦК України (1963), договір купівлі-продажу житлового будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоч одна зі сторін є громадянин. Недотримання цієї вимоги тягне недійсність договору (стаття 47 цього Кодексу).

Але, відповідно до ч.2 ст.47 ЦК України (1963), якщо одна з сторін повністю або часткове виконала угоду, яка вимагає нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою виконавчій угоду сторони визнати угоду дійсною. В цьому випадку наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.

Отже, ОСОБА_1 повністю виконала умови угоди купівлі-продажу, а саме передала гроші, отримала будинок у користування та їм володіє, але ОСОБА_2 ухилявся від нотаріального посвідчення угоди.

ІНФОРМАЦІЯ_1року ОСОБА_2 помер, про що свідчить актовий запис про смерть №267 від 16 листопада 2004року (а.с.27).

Таким чином, суд вважає можливим визнати дійсною угоду купівлі-продажу житлового  будинку АДРЕСА_1 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1.

Відносно вимоги позивачки про визнання права власності на будинок, суд вважає             її такою, що підлягає задоволенню, оскільки в силу ч.1 ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

На підставі ст.ст.47,227,549 ЦК України (1963), ст.328 ЦК України, керуючись ст.ст. 10,11,60,130,212-215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

            позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

            Встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_2 після ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2року у вигляді житлового будинку АДРЕСА_1.

            Визнати угоду купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 дійсною.

            Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок АДРЕСА_1.

Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду АР Крим, шляхом подання заяви про оскарження або апеляційної скарги через Білогірського районного суду АР Крим.

Головуючий:                         (підпис)

Рішення набрало законної сили__________________року.

З оригіналом згідно.             Суддя:                                                            Секретар: