|
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської області 91016, м.Луганськ пл.Героїв ВВВ 3а тел.55-17-32 |
|
ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ СУД Луганской области 91016, г.Луганск пл.Героев ВОВ 3а тел.55-17-32 |
П О С Т А Н О В А
01.06.06 Справа № 1/93ад
Суддя Зюбанова Н.М., розглянувши матеріали справи за позовом
Суб"єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1, м. Красний Луч Луганської області
до Урядового органу державного управління -Державної інспекції з енергозбереження, м. Київ
про визнання недійсною постанови про застосування підвищеної плати за нераціональне використання палива та інших паливно-енергетичних ресурсів
в присутності представників сторін:
від позивача -ОСОБА_2, дов. від НОМЕР_1;
ОСОБА_3, дов. від НОМЕР_2;
від відповідача -Шоха С.Є., дов. від 04.04.06 № 12/168-1073;
в с т а н о в и в:
Суть спору: про визнання недійсною постанови про застосування підвищеної плати за нераціональне використання палива та інших паливно-енергетичних ресурсів.
У відзиві на позовну заяву за листом від 12.04.06 № НОМЕР_3 відповідач проти позову заперечує з посиланням, зокрема, на те, що справа має розглядатись за місцезнаходженням відповідача, тобто у відповідному суді м. Києва, порушення річного строку звернення до адміністративного суду, передбаченого ст. 100 КАС України, а також відповідність матеріалів перевірки положенням Методики визначення неефективного використання паливно-енергетичних ресурсів тощо.
Згідно ст. 17 та п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, який набрав законної сили з 01.09.05, до початку діяльності окружного адміністративного суду адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України, вирішуються відповідним господарським судом за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд дійшов до наступного.
У відповідності до ст. 9 Закону України ”Про енергозбереження” від 01.07.94 № 74/94 (далі -Закон № 74/94) основою для здійснення управління у сфері енергозбереження, є зокрема, здіснення функцій по контролю у відповідній сфері.
Державна інспекція з енергозбереження, тобто відповідач у даній справі, є органом державного управління у цій сфері, що закріплено у п.1 Положення про Державну інспекцію з енергозбереження, яке затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.00 № 1039.
Розділом V Закону № 74/94, який має назву "Контроль у сфері енергозбереження та відповідальність за порушення цього закону", передбачено, що державний контроль у сфері енергозбереження здійснюється згідно з порядком, встановленим Кабінетом Міністрів України. Державному контролю підлягає енергетичне господарство, що включає всі підприємства і установи по отриманню, переробці, перетворенню, транспортуванню, зберіганню, обліку та використанню паливно-енергетичних ресурсів, розміщених на території України /стаття 26/.
Механізм проведення Державною інспекцією з енергозбереження перевірок ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів та усунення фактів їх неефективного використання на підприємствах, в установах та організаціях встановлений відповідним Порядком проведення перевірок ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах, в установах та організаціях та усунення фактів їх неефективного використання, затвердженим наказом Державного комітету України з енергозбереження від 04.08.00 № 64, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.09.00 за № 653/4874.
Так, на виконання покладених на нього зазначених вище функцій контролю, відповідачем в особі структурної одиниці -Територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Луганській області - було проведено комплексну перевірку використання паливно-енергетичних ресурсів у приватного підприємця ОСОБА_1 /позивач/.
За результатами перевірки позивачем було складено акт від 26.04.04 № НОМЕР_4, зі змісту якого вбачається, що з боку відповідача мають місце факти безгосподарного використання паливно-енергетичних ресурсів з систематичним перевищенням стандартизованих енергетичних рівнів та порушення інших вимог раціонального використання та ощадливого витрачання паливно-енергетичних ресурсів:
- відносно теплової енергії факти її марнотратного споживання полягають у відсутності другого засклення; а також у цеху плитки та ремонтному блоці для авто техніки не виконані роботи по утепленню цегляної бетонної кладки товщиною 250 мм проміж підлогою та заскленням приміщення загальною площею 120 м2 ; нераціональне використання теплоенергії склало 61,6 Гкал/рік на суму 3172 грн. 00 коп. ;
- відносно електроенергії відповідачем зазначено, що мають місце факти неекономного та неефективного використання електроенергії, які полягають у наступному:
- має місце за даними акту перевірки недостатній коефіцієнт потужності систем електропостачання, при витраті активної енергії у 2003 році 5319 кВтг витрати реактивної склали 2713 кВар, у разі чого коефіцієнт потужності склав соs ц = 0,85, що призвело до нераціональних втрат електроенергії у кількості 50530 кВтг/рік на загальну суму 10043,34 грн.
Нормативний коефіцієнт потужності соs ц - 0,95 згідно (Методики обчисленая плати за перетікання реактивної електроенергії між електропередавальною організацією та її споживачами, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України №19 від17.01.01).
Нераціональні втрати електроенергії по цій причині склали 50530,4 кВтг/рік на суму 10043 грн. 34 коп.
На підставі даного акту № НОМЕР_4 комплексної перевірки використання паливно-енергетичних ресурсів від 26.04.04 позивачем застосовано підвищену плату у загальній сумі 26430 грн. 68 коп..
Відповідно до п. "е" ст. 11 Закону № 74/94 економічні заходи для забезпечення енергозбереження передбачають, зокрема, введення плати за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів у вигляді надбавок до діючих цін та тарифів залежно від перевитрат паливно-енергетичних ресурсів щодо витрат, встановлених стандартами.
Відповідальність за порушення законодавства про енергозбереження несуть особи, винні, зокрема, у безгосподарному використанні паливно-енергетичних ресурсів з систематичним перевищенням стандартизованих енергетичних рівнів та порушенні вимог щодо раціонального використання та ощадливого витрачання паливно-енергетичних ресурсів (п. "є" ч. 2 ст. 27 Закону № 74/94).
Відповідно до абзацу 2 р. 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 02.09.93 № 699 "Про заходи щодо ефективного використання газу на інших паливно-енергетичних ресурсів в народному господарстві", якщо перевитрати газу та інших паливно-енергетичних ресурсів викликані недодержанням технологічної дисципліни (незадовільний стан устаткування, відсутність або недотримання роботи устаткування за режимними та технологічними картками, відсутність теплоутилізаційного устаткування, систем автоматики), споживач сплачує за річний обсяг перевитрат газу та інших паливно-енергетичних ресурсів у двократному розмірі встановленої на них ціни. Плата вноситься одразу після обстеження підприємства Державного інспекцією з енергозбереження.
На виконання зазначених вище нормативних актів та результатів перевірки Територіальним управлінням Державної інспекції з енергозбереження по Луганській області винесено постанову від 26.04.04 № НОМЕР_5 про застосування підвищеної плати за нераціональне використання палива та інших паливно-енергетичних ресурсів, якою до відповідача застосовано подвійну плату за перевитрати ПЕР у розмірі 26430 грн. 68 коп.
Оцінивши доводи сторін у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими частково, а позов таким, що підлягає задоволенню також частково з огляду на наступне.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивачем оскаржено прийняту відповідачем постанову у частині розрахунку марнотратних витрат електроенергії.
В обґрунтування доводів позивач посилається на те, що за змістом акту перевірки наведений розрахунок витрат реактивної енергії та нормативний коефіцієнт потужності соs ц = 0,95 у відповідності до Методики розрахунку оплати за перетікання реактивної електроенергії, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 17.01.01 № 19. Даний коефіцієнт потужності соs ц = 0,95 необгрунтовано, на думку позивача, завищений, оскільки реальний коефіцієнт потужності обладнання, що застосовується за паспортом складає соs ц не більше 0,88.
З п. 15 Методики визначення неефективного використання паливно-енергетичних ресурсів вбачається, що значення Q /максимальна споживана реактивна потужність/ та P /максимум навантаження/ визначаються за даними півгодинного заміру реактивних і активних електролічильників в години ранкового максимуму енергосистеми на день обстеження підприємства.
Таким чином при проведенні перевірки Територіальним управлінням Державної інспекції з енергозбереження по Луганській області було порушено вимоги п. 15 Методики проведення заміру показників потужності /навантаження/, тому дані перевірки у частині визначення нераціональних втрат електроенергії на суму 10043 грн. 34 коп. є такими, що визначені з порушенням законодавства.
На підставі викладеного суд дійшов висновку, що й оскаржувана позивачем постанова № НОМЕР_5 про застосування підвищеної плати за нераціональне використання палива та інших паливно-енергетичних ресурсів від 26.04.04, підставою якої є результати перевірки, має бути визнана частково недійсною щодо застосування подвійної плати за виявлені перевитрати ПЕР електроенергії на суму 20086 грн. 68 коп.
У решті оспорювана постанова є законною та обґрунтованою, тому позов підлягає задоволенню частково, у решті вимог слід відмовити.
Заперечення відповідача за відзивом відхиляються судом за необґрунтованістю, у тому числі з огляду на те, що ч. 2 ст. 19 КАС України передбачено, що адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, які стосуються інтересів конкретної особи , вирішуються адміністративними судами за місцем знаходження позивача.
Згідно до ст. 94 КАС України судові витрати у сумі 1 грн. 70 коп., які здійснені позивачем, присуджуються до відшкодування йому з Державного бюджету України.
Згідно ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, в якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено представників сторін про те, що постанову у повному обсязі буде виготовлено протягом п"ятиденного строку.
На підставі викладеного , ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” від 21.01.1993 № 7-93, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
п о с т а н о в и в :
1. Позов задовольнити частково.
2. Постанову № НОМЕР_5 про застосування підвищеної плати за нераціональне використання палива та інших паливно-енергетичних ресурсів від 26.04.04 визнати недійсною частково у частині застосування подвійної плати за виявлені перевитрати ПЕР електроенергії на суму 20086 грн. 68 коп.
3. Стягнути з Державного бюджету України, ВДК в Ленінському районі м. Луганська, код 24046582, рахунок № 31111095600006 банк УДК в Луганській області, МФО 804013 на користь суб"єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідент. номер НОМЕР_6 державне мито у сумі 1 грн. 70 коп.
4. У задоволенні решти позову відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.
Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Н.М.Зюбанова