Справа № 2-а-1340/11

АДМІНІСТРАТИВНЕ СУДОЧИНСТВО

Рядок статзвіту - 10.3.1

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 березня 2011 року Любомльський районний суд Волинської області в складі головуючого - судді Чишія С.С.,

розглянувши в порядку скороченого провадження в місті Любомль справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Любомльському районі про нарахування і виплату підвищення до пенсії дитині війни,

в с т а н о в и в :

Позивач просить визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України у Любомльському районі щодо виплати підвищення до пенсії дитині війни і зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити це недоплачене підвищення за період з лютого 2010 по січень 2011 року включно. Вимоги обґрунтовує тим, що за віком має статус дитини війни і право на одержання щомісячної державної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, як передбачено ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Всупереч вимогам Закону управління виплачує допомогу в заниженому розмірі.

У встановлений строк відповідач заперечень не подав.

Аналізом доказів по справі суд встановив наступні фактичні обставини.

Згідно із копією паспорта громадянина України НОМЕР_1 датою народження ОСОБА_1 є ІНФОРМАЦІЯ_1, тому у відповідності до ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»позивач має статус дитини війни.

З копії посвідчення НОМЕР_2 вбачається, що позивач є пенсіонером по віку і отримує відповідну пенсію.

З листа управління Пенсійного фонду України в Любомльському районі на адресу позивача вбачається, що після визнання неконституційними положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України»виплата підвищення до пенсії позивачу як дитині війни провадиться на підставі постанови КМ України від 28.05.2008 року №530 у розмірі 49,80 гривні. Відповідач вважає, що заборгованості по таких виплат перед позивачем не має.

Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в редакції Закону України від 18.11. 2004 року № 2195-ІV передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.

Пунктом 12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»дія ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»на 2007 рік була зупинена, а п.41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України»-викладена в новій редакції.

Рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007 та від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 зазначені зміни до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»визнано неконституційними.

Наведене свідчить, що ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в редакції Закону України від 18.11. 2004 року № 2195-ІV була чинною з 09.07.2007 по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 по 31.12.2008 року, протягом 2009-2010 років і діє по даний час.

До досліджуваних правовідносин необхідно застосовувати положення ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»з таких підстав.

Згідно із ч.3 ст.46 Конституції України пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Згідно із ст.2 Закону України «Про прожитковий мінімум»прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, визначення розмірів соціальної допомоги … та інших соціальних виплат, виходячи з вимог Конституції України та законів України.

Статтею 2 Закону України «Про пенсійне забезпечення»визначено, що по віку є лише трудова пенсія.

Згідно з ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Частиною 7 ст.9 КАС України встановлено, що у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).

Отже, іншого нормативно-правового акта, який би визначав розмір мінімальної пенсії за віком або встановлював інший розмір, крім встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», немає.

Тому з огляду на наведені норми Конституції та Законів України суд вважає, що частина 3 тої ж статті 28 не може бути перешкодою для застосування частини 1 для обрахування інших пенсій чи доплат, пов'язаних з мінімальною пенсією за віком.

Посилання відповідача на те, що виплати дітям війни проводяться на підставі чинної постанови КМ України від 28.05.08 року №530, безпідставні.

Статтею 19 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії»встановлено, що виключно законами України визначаються мінімальний розмір заробітної плати; мінімальний розмір пенсії за віком … Державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Зазначена постанова КМ України №530 стосовно досліджуваних правовідносин ґрунтується на положеннях Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України», які Конституційним Судом України визнані неконституційними, і суперечить ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Тому в межах предмету судового розгляду зазначена постанова КМ України не може братись до уваги як джерело права з огляду на принцип пріоритету закону над підзаконним нормативним актом.

Таким чином, нарахування і виплату підвищення до пенсії позивачу як дитині війни проведено всупереч ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Під час відкриття провадження в справі вимоги за період з 01.02.2010 по 11.08.2010 року залишено без розгляду на підставі ст.ст.99, 100 КАС України.

Інших підстав для висновку про порушення строку звернення до суду не встановлено.

Повноваження суду при вирішенні адміністративного спору визначені ст.162 КАС України. Позивач просить визнати дії відповідача неправомірними і зобов'язати відповідача нарахувати і виплатити підвищення пенсії за певний період.

З врахуванням встановлених фактичних обставин справи і викладених положень чинного законодавства суд вважає, що заявлені вимоги обґрунтовані і доведені, тому є всі підстави для повного задоволення позовних вимог з врахуванням виплачених в заниженому розмірі оспорюваних платежів.

У відповідності із ч.1 ст.256 КАС України дане судове рішення підлягає до негайного виконання.

Керуючись ст.ст.10, 11, 71, 122, 159, 163, 1832 КАС України, суд

п о с т а н о в и в :

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Любомльському районі Волинської області щодо нарахування і виплати щомісячного підвищення пенсії ОСОБА_1 як дитині війни за період з 12 серпня 2010 року по 31 січня 2011 року включно.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Любомльському районі Волинської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», і провести відповідні виплати за період з 12 серпня 2010 року по 31 січня 2011 року включно з урахуванням здійснених виплат.

Стягнути з Державного бюджету України в користь ОСОБА_1 3(три) гривні 40 копійок судового збору.

Постанова в частині обов'язку управління Пенсійного фонду України в Любомльському районі Волинської області здійснити перерахунок і виплату пенсії ОСОБА_1 підлягає негайному виконанню.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня отримання її копії через Любомльський районний суд.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Оскарження постанови не перешкоджає її негайному виконанню.

Головуючий : суддя Чишій С.С.