АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2012 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

Головуючого-судді: Маліновського О.А.

суддів: Гладія С.В., Юденко Т.М.

скаржника: ОСОБА_1

захисника: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві матеріали по скарзі приватного обвинувачення відносно ОСОБА_3 за ст. 356 КК України за апеляцією ОСОБА_1 на постанову Деснянського районного суду м. Києва від 19 жовтня 2012 року,

ВСТАНОВИЛА:

Цією постановою відмовлено в порушенні кримінальної справи за скаргою ОСОБА_1 щодо ОСОБА_3 за ст. 356 КК України за відсутністю в його діях складу злочину.

Як вказано у постанові, з матеріалів скарги вбачається, що ОСОБА_1 просить порушити кримінальну справу відносно ОСОБА_3 за ст. 356 КК України, оскільки останній самовільно, всупереч встановленому Законом України «Про поховання та похоронну справу» порядку, умисно вчинив самоправні дії, зокрема, 06.09.2011 року в офісі «ФОП ОСОБА_4.», що знаходиться на території Лісового кладовища по вул. Крайній, 3 в м. Києві, замовив та оплатив роботи по демонтажу споруди, яка належить ОСОБА_1 на праві приватної власності над могилою його батьків та заподіяв ОСОБА_1, як власнику споруди та користувачеві родинного місця поховання, значної шкоди на суму 20000 гривень, тим самим вчинив злочин, передбачений ст. 356 КК України.

Суд першої інстанції своє рішення мотивував тим, що відсутні достатні фактичні дані, які вказували б на наявність суб'єктивної сторони вказаного вище складу злочину, а саме умислу, тобто усвідомлення ОСОБА_3 того факту, що він чинить всупереч порядку, встановленому законом. Крім того, відсутні достатні дані, які б вказували на один з елементів об'єктивної сторони злочину, а саме заподіяння значної шкоди ОСОБА_1 діями ОСОБА_3 У скарзі та наданих до неї документах не вбачається достатньо фактичних даних, які б свідчили про наявність складу злочину, передбаченого ст. 356 КК України в діях ОСОБА_3

В поданій апеляції ОСОБА_1 просить скасувати постанову, а скаргу приватного обвинувачення направити на новий розгляд.

Вважає, що постанова суду винесена без урахування дійсних обставин справи та постановлена помилково. Суд поверхнево розглянув справу, дав неправильну оцінку добутим по справі доказам, деяким доказам не дав оцінку взагалі, деякі докази проігнорував, в основу постанови поклав припущення, внаслідок чого виніс постанову, що суперечить обставинам справи.

Вказує, що про наявність умислу в самоправних діях ОСОБА_3 свідчить той факт, що ОСОБА_3 замовив демонтаж надмогильної споруди на місці поховання батьків скаржника без його згоди, не маючи жодного дозвільно-розпорядчого документу від нього, а також ігнорування ОСОБА_3 вимог припинити свавілля і його відмова надати надмогильній споруді первинний вигляд. Самоправство ОСОБА_3 характеризується умисною виною, оскільки він замовляв будівельні роботи на кладовищі, всупереч встановленому законом порядку, використовуючи довіреність ОСОБА_5 від 03.12.2009 р. на представлення її інтересів, пов'язаних з обслуговуванням нерухомості, а саме квартири АДРЕСА_1.

Крім того, зазначає, що судом першої інстанції залишено поза увагою те, що у скарзі він порівнює розмір витрат зі своєю заробітною платою, а також з фактом утримання дружини і сина, які не мають доходів, витратами на комунальні платежі тощо, а також посилання щодо завдання йому діями ОСОБА_3 моральної шкоди.

Заслухавши доповідача, скаржника ОСОБА_1, який підтримав апеляцію, просив її задовольнити, захисника ОСОБА_3 - ОСОБА_2, який заперечував проти задоволення апеляції та просив постанову суду залишити без змін, розглянувши матеріали справи та додаткові матеріали, що надійшли до апеляційного суду, дослідивши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно ст. 251 КПК України (1960 р.) попередній розгляд в справах, які порушуються за скаргою потерпілого про порушення кримінальної справи за одним із злочинів, зазначених у частині першій ст. 27 КПК України, суддя здійснює одноособово та за результатами розгляду скарги приймає одне з рішень, визначених у частині другій ст. 251 КПК України (1960 р.).

Приймаючи рішення про відмову в порушенні кримінальної справи, суддя повинен керуватися вимогами ст. ст. 6, 94, 99 КПК України (1960 р.).

Відмовляючи в порушенні кримінальної справи за скаргою ОСОБА_1 про притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_3 за ст. 356 КК України, суд першої інстанції дотримався вказаних вимог закону та виніс законне та обґрунтоване рішення по справі.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність достатніх фактичних даних, які б вказували на наявність об'єктивної та суб'єктивної сторони складу злочину, передбаченого ст. 356 КК України, а саме умислу, в діях ОСОБА_3, усвідомлення ним того факту, що він чинить всупереч порядку, встановленому законом, та про відсутність достатніх даних, які б вказували на заподіяння значної шкоди ОСОБА_1 діями ОСОБА_3

Судом першої інстанції повно, всебічно та об'єктивно розглянуті вимоги скарги ОСОБА_1, у відповідності з законом їм дана належна оцінка, висновки суду відповідають вимогам ст. ст. 6, 94, 99 КПК України (1960 р.) і матеріалам справи.

Істотних порушень норм кримінально-процесуального законодавства, які є безумовною підставою для скасування судового рішення, колегією суддів не встановлено.

За таких обставин постанова суду першої інстанції є законною та обгрунтованою, колегія суддів не вбачає підстав для скасування постанови суду, а тому апеляція ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 365-366, 382 КПК України (1960 р.), колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляцію ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Деснянського районного суду м. Києва від 19 жовтня 2012 року, якою відмовлено в порушенні кримінальної справи за скаргою ОСОБА_1 щодо ОСОБА_3 за ст. 356 КК України за відсутністю в його діях складу злочину - залишити без зміни.

Судді:

__________________ ________________ _______________ Маліновський О.А. Юденко Т.М. Гладій С.В.