Справа № 0315/44/2012 Головуючий у 1 інстанції:Кошелюк Л.О.
Провадження № 22-ц/0390/2051/2012 Категорія:45 Доповідач: Федонюк С. Ю.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 грудня 2012 року місто Луцьк
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого -судді Федонюк С.Ю.,
суддів -Шевчук Л.Я., Киці С.І.,
при секретарі -Галицькій І.П.,
з участю:
третьої особи -ОСОБА_1,
представника третьої особи -ОСОБА_2.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Ковельської міської ради, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_1, про визнання незаконним та скасування рішення міської ради, за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_3 на рішення Старовижівського районного суду від 12 березня 2012 року,
В С Т А Н О В И Л А :
Рішенням Старовижівського районного суду від 12 березня 2012 року в задоволенні позову ОСОБА_3 - відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, позивач ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просила рішення суду скасувати з ухваленням нового про задоволення позову.
Ухвалою апеляційного суду Волинської області від 24 квітня 2012 року апеляційна скарга позивача задоволена частково. Оскаржуване рішення скасоване та провадження в справі закрите в зв'язку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 жовтня 2012 року ухвала апеляційного суду Волинської області від 24 квітня 2012 року в даній справі скасована в зв'язку з порушенням судом норм процесуального права, а справа направлена для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Заслухавши осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду першої інстанції -залишенню без змін з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 користується спірною земельною ділянкою (331м2) згідно договору оренди від 14 січня 2009 року, зареєстрованим у Державному земельному кадастрі. Правомірність надання цієї оренди ОСОБА_1 встановлена рішенням Ковельського міськрайонного суду від 17 вересня 2010 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду від 29 листопада 2010 року і ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 квітня 2011 року.
За змістом статей 78, 81 ЗК України право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, в тому числі, придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами
Згідно зі статтею 9 Закону України «Про оренду землі»орендар, який відповідно до закону може мати у власності орендовану земельну ділянку, має переважне право на придбання її у власність у разі продажу цієї земельної ділянки, за умови, що він сплачує ціну, за якою вона продається, а в разі продажу на аукціоні - якщо його пропозиція є рівною з пропозицією, яка є найбільшою із запропонованих учасниками аукціону.
Статтею 26 пунктом 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»встановлено, що до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад відноситься, в тому числі, і вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
Відповідно до статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.
За правилами статті 118 Земельного кодексу України оформленню права на земельну ділянку передує виготовлення проекту земельної ділянки, згоду на розроблення якого надає відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. Проект відведення земельної ділянки погоджується з органом по земельних ресурсах, природоохоронними і санітарно-епідеміологічними органами, органом архітектури та подається на розгляд державної адміністрації або органу місцевого самоврядування. Потім такий орган розглядає проект у місячний термін та приймає відповідне рішення (про затвердження проекту та надання земельної ділянки або його відхилення).
Місцевим судом встановлено, що прийняттю оскаржуваного рішення Ковельською міською радою про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, передувала подача відповідної письмової заяви ОСОБА_1 до міської ради 30 серпня 2011 року (а попередньо -10 березня 2010 року). Позивачка ОСОБА_3 з такою заявою на спірну ділянку не зверталася.
Також судом першої інстанції встановлено, що спірна ділянка (331 м2) не входить у розмір ділянки за Державним актом позивачки (у 1000м2), що підтверджується рішенням Ковельського міськрайонного суду від 24 травня 2005 року, ухвалою цього ж суду від 27 травня 2011 року, ухвалами апеляційного суду Волинської області від 10 серпня 2005 року та від 14 липня 2011 року, які набрали законної сили, а тому доказуванню не підлягають.
З огляду на встановлені обставини справи та зазначенні норми чинного законодавства, колегія суддів приходить до переконання, що Ковельська міська рада при винесенні оскаржуваного рішення діяла в порядку, передбаченому законом, в зв'язку з чим суд першої інстанції, з'ясувавши всі обставини справи та давши їм правильну юридичну оцінку, прийшов до правильного висновку про відмову ОСОБА_3 в задоволенні її позову.
Доводи апеляційної скарги позивача про те, що судом не враховано ту обставину, що судовими рішеннями встановлено факт належності спірної земельної ділянки позивачці, не заслуговують на увагу колегії суддів як надумані та безпідставні, оскільки зі змісту судових рішень, на які посилається позивач в своїй апеляційній скарзі, не встановлено, що спірна земельна ділянка входить до меж земельних ділянок, що надавались позивачці.
Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції на підставі встановлених в судовому засіданні фактів, що підтверджуються належними доказами, правильно визначено правовідносини між сторонами і застосовано норми матеріального права, що регулюють ці правовідносини.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду, оскільки вони були предметом дослідження суду і суд їм дав правильну юридичну оцінку.
На підставі наведеного колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права. Підстави для його скасування чи зміни відсутні.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Старовижівського районного суду від 12 березня 2012 року в даній справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий
Судді