УХВАЛА

АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

9 листопада 2006 року                                                                                м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області в складі :

головуючого - Дорчинець С.Г., судців - Стана І.В., Лізанця П.М., з участю прокурора - Фрицюк В.В., засудженої - ОСОБА_1, потерпілого - ОСОБА_2,

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією засудженої ОСОБА_1 на вирок Перечинського районного суду Закарпатської області від 14 вересня 2006 року, яким засуджена

ОСОБА_1, уродженка та мешканка АДРЕСА_1, громадянка України, українка, з вищою освітою, одружена, ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше не судима,

за ст. 140 ч. 1 КК України до позбавлення права займатися медичною діяльністю на 5 (п'ять ) років.

Запобіжний захід ОСОБА_1 постановлено залишити попередній -підписку про невиїзд.

Цивільний позов постановлено задовольнити частково та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 2 000 грн. матеріальної та 8 000 грн. моральної шкоди.

За вироком суду ОСОБА_1 визнана винною в тому, що будучи дільничним лікарем - терапевтом у відділенні Перечинської ЦРЛ, 3.03.2005

Справа:  № 695\2006 р. Категорія:   11

Головуючий у першій інстанції :  Амарович В.П.

Доповідач:  Дорчинець С.Г.

року приблизно в 14 год. ЗО хв., прибувши на виклик по місцю проживання хворого ОСОБА_3 АДРЕСА_2, всупереч п.п. 2.5, 2.9, 2.10 посадової інструкції не оцінила тяжкий стан хворого, не провела обстеження та діагностування, не госпіталізувала останнього на стаціонарне лікування, який захворів на ГРВІ, нейроінфекцією, що і призвело до його смерті, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_2.

В апеляції засуджена ОСОБА_1 порушує питання про скасування вироку, посилаючись на його незаконність, необґрунтованість, а також такий, що не відповідає фактичним обставинам справи. Вказує, що обстежила хворого ( поміряла температуру, артеріальний тиск, послухала хворого, подивилася горло та призначила ліки ). Стан хворого не потребував госпіталізації. Більше хворого не лікувала. Але 4.03.2005 року вранці подзвонила фельдшер і повідомила, що хворому не краще і тоді вона про це повідомила дільничного терапевта та ОСОБА_4, яка її заміщала про негайну доставку хворого ОСОБА_3 на стаціонарне лікування. Хворий був доставлений в лікарню в 10 год. 50 хв. 4.03.2005 року. Крім того, вказує, що органом досудового слідства та судом не було досліджено хто лікував померлого в ЦРЛ, які йому призначали ліки, чи своєчасно було проведено його обстеження, хто його проводив і коли, який діагноз було поставлено та чи своєчасно було його відправлено в обласну лікарню. Судом не проведена за її клопотанням комплексна медична експертиза, оскільки в справі є три судово - медичних експертизи, які є суперечливі і ці суперечності не усунуті. Судом також не допитані свідки, показання яких мають суттєві значення для справи; судом не встановлений причинний зв'язок наступлення тяжких наслідків та її діями. Ні органом досудового слідства, ні судом не вказано в чому ж виразилось неналежне виконання нею її обов'язків, не вказано жодного доказу неналежності виконання нею службових обов'язків. Вважає, що в її діях немає жодного складу злочину. Просить кримінальну справу закрити щодо неї по мотивам ст. 6 п. 2 КПК України, скасувавши також вирок і по мотивам безпідставного вирішення цивільного позову та стягнення з неї 2 000 грн. матеріальної шкоди при відсутності чеків, квитанції, накладних.

Заслухавши доповідь судді про суть вироку, повідомлення про те, ким і в якому обсязі він оскаржений, виклавши основні доводи апеляції, заслухавши міркування прокурора про залишення вироку без зміни, апелянта - засуджену ОСОБА_1 про задоволення її апеляції, потерпілого ОСОБА_2, який вважає, що за смерть його сина повинні нести відповідальність всі винні медичні працівники, перевіривши справу в межах апеляції, апеляційний суд приходить до переконання, що апеляція підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 22 КПК України, прокурор, слідчий і особа, яка провадить дізнання, зобов'язані вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують і обтяжують його відповідальність. Суд, прокурор, слідчий не вправі перекладати обов'язок доказування на обвинуваченого.

Як вбачається з матеріалів кримінальної справи ці вимоги закону органом досудового слідства не виконані. По справі допущена така неповнота та неправильність, що не може бути усунута в судовому засіданні.

Ст. 140 КК України передбачає невиконання чи неналежне виконання медичним або фармацевтичним працівником своїх професійних обов'язків внаслідок недбалого чи несумлінного до них ставлення, якщо це спричинило тяжкі наслідки для хворого. З об'єктивної сторони цей злочин характеризується діянням, наслідками та причинним зв'язком між ними.

ОСОБА_1 пред'явлено обвинувачення, що визнав суд першої інстанції, в тому, що вона виїхавши по виклику до хворого в с. Сімерки, неналежним чином виконала свої професійні обов'язки, що причинили тяжкі наслідки - смерть потерпілого ОСОБА_3. Проте, погодитися з таким рішенням органу досудового слідства та суду першої інстанції неможливо.

Так, з матеріалів кримінальної справи видно, що хворий ОСОБА_3 захворів 28 лютого 2005 року. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 була викликана до хворого лише 3.03.2005 року і обстежила його в 14 год. 30 хв. - 15 год. та поставила діагноз ГРВІ, нейроінфекція, інтоксикація. Чи була необхідність госпіталізувати хворого на стаціонарне лікування в Перечинську ЦРЛ ні органом досудового слідства, ні судом першої інстанції не досліджено.

4.03. 2005 року в 10 год. 50 хв. хворий ОСОБА_3 по ініціативі лікаря ОСОБА_1 лікарем ОСОБА_3 був госпіталізований в Перечинську ЦРЛ, де лікарем ОСОБА_5 був поставлений діагноз - інтоксикація, гострий гастрит, холецистит, гострий пієлонефрит та призначено лікування. І лише з погіршенням стану здоров'я потерпілому ОСОБА_3 7.03.2005 року призначається термінове рентген обстеження та встановлюється діагноз - не госпітальна двобічна крупозна плевропневмонія ДН 2, інтоксикація. Вказаний діагноз 7.03.2005 року в 11 год. підтверджений консультантом ОКЛ доцентом ОСОБА_6, який рекомендує перевести хворого у реанімаційне відділення ОКЛ, де ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер.

Згідно висновку судово - медичної експертизи смерть ОСОБА_3 наступила від гострого захворювання у вигляді двобічної субтотальної ( крупозної ) пневмонії ( важкий перебіг ), яка ускладнилась різким набряком легень, легеневою недостатністю ( гострий токсичний міокардит ), різким набряком та ущільненням тканин головного мозку.

Тобто ні органом досудового слідства, ні судом першої інстанції не досліджено та не встановлено чи своєчасно, обґрунтовано, повно проведено обстеження потерпілого лікарями Перечинської ЦРЛ, чи правильно встановлений діагноз. Крім того не встановлено на протязі якого періоду часу виникла та розвинулась крупозна пневмонія, а також чи при своєчасному її виявленні в період з 4 по 8.03 2005 року можна було вилікувати потерпілого ОСОБА_3.

Вказане є неповнотою та неправильність досудового слідства, без усунення якої неможливо встановити причинний зв'язок між діями ОСОБА_1 та ОСОБА_4 та наслідками, які наступили, а тому неможливо встановити винність чи невинність їх, неможливо встановити винність чи невинність інших медичних працівників Перечинської ЦРЛ.

Приймаючи до уваги те, що вказана неповнота та неправильність не може бути усунута в судовому засіданні в зв'язку з великим обсягом виконання слідчих, оперативних дій, призначення та проведення додаткових судово -медичних експертиз, апеляційний суд приходить до переконання, що вирок суду стосовно ОСОБА_1 та постанову суду від 14.09.2006 року стосовно ОСОБА_3 слід скасувати, а кримінальну справу повернути на додаткове розслідування.

В ході додаткового розслідування необхідно усунути вказану неповноту та неправильність досудового слідства, встановити дійсно винних чи невинних осіб.

Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, апеляційний суд

УХВАЛИВ:

Клопотання засудженої ОСОБА_1 задовольнити частково.

Вирок Перечинського районного суду від 14 09. 2006 року стосовно ОСОБА_1 та постанову Перечинського районного суду від 14.09.2006 року відносно ОСОБА_4 - скасувати, а кримінальну справу щодо них повернути в прокуратуру Перечинського району для організації додаткового розслідування.

Судді:

головуючий - Дорчинець С.Г. судді- Стан І.В., Лізанець П.М.

Суддя апеляційного суду Закарпатської області