УХВАЛА
АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
8 листопада 2006 р. м. Ужгород
Апеляційний суд Закарпатської області в складі:
головуючого - Дорчинець С.Г.,
судців - Животова Г.О., Лізанця П.М.,
з участю прокурора - Фотченка С.І.,
адвоката - ОСОБА_1,
законного представника малолітнього потерпілого ОСОБА_2- ОСОБА_3 та потерпілого ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями захисника ОСОБА_1 та засудженого ОСОБА_4 на вирок Іршавського районного суду Закарпатської області від 5 вересня 2006 року, згідно якого засуджений
ОСОБА_4, уродженець та мешканець АДРЕСА_1, гр-н України, українець, з освітою 3 класи, неодружений, непрацюючий, раніше несудимий,
за ст. 153 ч.З КК України на 8 (вісім) років позбавлення волі.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_4 постановлено залишити без зміни-тримання під вартою.
Речовий доказ-шорти постановлено повернути законному представнику малолітнього потерпілого ОСОБА_3.
Постановлено зарахувати в строк відбуття покарання ОСОБА_4 термін з часу його затримання, а саме з 2.06.2006 року.
Постановлено стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 157 грн. 50 коп. судових витрат.
За вироком суду ОСОБА_4 визнаний винним в тому, що 18.05.2006 року в З години, знаходячись у стані алкогольного сп'яніння в дворі будинку АДРЕСА_2, належного його тітці ОСОБА_3, із застосуванням фізичного насильства та безпорадного стану малолітнього ОСОБА_2, насильно задоволив свою статеву пристрасть неприродним способом, причинивши йому легкі тілесні ушкодження.
В апеляціях:
Захисник ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_4 вказує, що вирок суду стосовно останнього є незаконним із-за неповноти судового слідства та невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи, істотним порушенням кримінально-процесуального закону. При цьому посилається на те, що ОСОБА_4 перебував у стані
Справа: № 697/200бр. категорія: 11
головуючий у першій інстанції: Сливка М.І.доповідач:Дорчинець С.Г.
алкогольного сп'яніння, а тому не міг мати ніякі статеві стосунки з іншою людиною. Крім того показання потерпілого також не можна розцінювати як доказ, оскільки він малолітній, а тому може видавати за реальність вигадані речі: Якихось інших доказів по справі не зібрано і такі відсутні взагалі. Тому вважає, що вирок суду підлягає скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд;
Засуджений ОСОБА_4 вказує, що вирок щодо нього є незаконним, оскільки ніякого злочину він не вчиняв. В ході досудового слідства працівники міліції його били, примушували зізнатися у злочині. Суд також порушив його права, не допустили в якості громадського захисника його рідну сестру, відмовивши в застосуванні технічного запису, чим порушив ст. 85 КПК України. Крім того суддя, який розглядав його справу, раніше вирішував щодо нього запобіжний захід у вигляді арешту. Просить все врахувати, повернути справу в суд.
Заслухавши доповідь судді про суть вироку, повідомлення про те ким і в якому обсязі він оскаржений, виклавши основні доводи апеляцій, заслухавши міркування прокурора про залишення вироку без зміни, апелянта-адвоката ОСОБА_1 про задоволення його апеляції, законного представника малолітнього потерпілого-ОСОБА_3 про задоволення апеляції адвоката ОСОБА_1, перевіривши справу в межах апеляцій, апеляційний суд не знаходить підстав для скасування вироку з таких мотивів.
Вина засудженого ОСОБА_4 у вчиненні злочину, за який він засуджений, підтверджена його визнанням вини в процесі досудового слідства, показаннями малолітнього потерпілого ОСОБА_2, його законного представника ОСОБА_3.
Показання засудженого, малолітнього потерпілого ОСОБА_2 та його законного представника ОСОБА_3 об'єктивно підтверджені висновком судово-медичної експертизи про те, що у ОСОБА_2 мали місце такі пошкодження, як крововилив у слизову оболонку з переходом на шкірні покриви заднього проходу-ануса, тріщини у цій ділянці, які могли виникнути від дії тупого предмету з обмеженою поверхнею, якими міг бути напружений статевий член шляхом введення його у задній прохід, про що свідчить виявлений зіяючий анус. Отримані ушкодження відносяться до легких тілесних ушкоджень без розладу здоров'я.
Згідно висновку судово-імунологічної експертизи № 90 (а.с. 76) на шортах, належних малолітньому потерпілому ОСОБА_2 виявлена його кров.
Свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 підтвердили показання малолітнього потерпілого ОСОБА_2.
При таких обставинах апеляційний суд приходить до переконання, що суд першої інстанції обгрунтовано визнав вину ОСОБА_4 доведеною, а його доводи та доводи його адвоката ОСОБА_1 визнав, такими, що не заслуговують на увагу.
Кваліфікація дій ОСОБА_4 за ст. 153 ч.З КК України є правильною.
Покарання засудженому ОСОБА_4 суд призначив у відповідності з вимогами ст. 65 КК України в межах установлених у санкції ч.З ст. 153 КК України, з врахуванням ступіні тяжкості вчиненого злочину, його особу та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, мінімальне покарання. Підстав для пом'якшення призначеного засудженому покарання апеляційний суд не знаходить.
Одночасно апеляційний суд відмічає, що посилання в апеляції засудженого ОСОБА_4 на те, що в ході досудового слідства до нього застосовувалися недозволені методи слідства, що суддя, який розглядав кримінальну справу в суді першої інстанції раніше вирішував питання про застосування до нього запобіжного заходу, а також що йому було відмовлено в застосуванні звукозапису та в допуску до участі в справі його сестри як громадського захисника, є голослівним і не відповідає фактичним обставинам. Так з протоколу судового засідання видно, що подібних клопотань ОСОБА_4 не заявляв, що визнав і його захисник - адвокат ОСОБА_1. При таких обставинах апеляційні доводи ОСОБА_4 є безпідставними.
Керуючись ст. 365, 366 КПК України, апеляційний суд,-
УХВАЛИВ:
Апеляції засудженого ОСОБА_4 та адвоката ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Іршавського районного суду Закарпатської області від 5 вересня 2006 року стосовно ОСОБА_4 - без зміни.
Головуючий-Дорчинець С.Г. Судді-Животов Г.О., Лізанець П.М.
Суддя апеляційного суду Закарпатської області
Дорчинець С.Г.