АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Справа № 22-5050/06р.                       Голов. 1 інст.- Кайро І. А.

Доповідач - Белинчук Т. Г.

УХВАЛА ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

2006 року жовтня місяця 16 дня, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду АР Крим, в складі:

Головуючого, судді   Панкова М. В., Суддів   Ісаєва Г. А.,

Белинчук Т.Г.,

При секретарі  Волковій О. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2про усунення перешкод в користуванні власністю, вселення в квартиру та стягнення суми, та за зустрічним позовом ОСОБА_2до ОСОБА_1, третя особа ДІРФО Ялтинського МУ ГУ МВС України в Криму про відміну реєстрації і заборону вселення в квартиру за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2- ОСОБА_3 на рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 04 травня 2006 року, -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні АДРЕСА_1 смт. Гурзуф в м. Ялта, шляхом вселення, стягнення грошової компенсації у сумі 6817 грн. 50 коп.

Свої вимоги мотивує тим, що він є власником 1/2 частини спірної квартири, але проживати в ній він не може, оскільки відповідачка здала квартиру стороннім людям. Відповідачка без його відома використовує його частину квартири, на підставі чого просить стягнути з неї грошову компенсацію.

ОСОБА_2 не визнавши первинний позов звернулася до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1, третя особа ДІРФО Ялтинського МУ ГУ МВС України в Криму про відміну реєстрації відповідача в спірній квартирі і заборону його вселення в квартиру.

Свої вимоги ОСОБА_2 мотивує тим, що відповідач ніколи не проживав в спірній квартирі, не оплачував комунальні платежі, і порушивши чине законодавство зареєструвався в ній. Спірна квартира єдине місце проживання її та неповнолітньої дитини, і сумісне мешкання з колишнім чоловіком в однокімнатній квартирі є неможливим.

Рішенням Ялтинського міського суду АР Крим від 04 травня 2006 року постановлено: „Позов ОСОБА_1 задовольнити частково. Зобов'язати ОСОБА_2 усунути перешкоди ОСОБА_1 у користуванні АДРЕСА_1 в смт. Гурзуф, м. Ялта, шляхом його вселення в зазначену квартиру. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення грошової компенсації -відмовити.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа ДІРФО Ялтинського МУ ГУ МВС України в Криму про відміну реєстрації і заборону вселення в квартиру відмовити".

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 просить рішення суду першої інстанції скасувати частково, при цьому залишити без змін відмову в стягненні з ОСОБА_2 грошової компенсації, та ухвалити по справі нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про вселення відмовити, позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити у повному обсязі. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, рішення суду постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, які з'явилися до суду апеляційної інстанції, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Постановляючи рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 і відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2, суд виходив з того, що ОСОБА_1 через неправомірні дії ОСОБА_2, впродовж тривалого часу не може користуватися власністю, що належить йому, а ОСОБА_2 в свою чергу не змогла надати суду законних підстав для задоволення її позовних вимог та підстав для відмовити в задоволені позовних вимог ОСОБА_1

З даними висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають вимогам закону і підтверджені зібраними по справі доказами.

З матеріалів справи вбачається, що сторони є колишнім подружжям, які в період шлюбу придбали спірну квартиру.

Рішенням Ялтинського міського суду від 19 жовтня 2004 року за ОСОБА_1 було визнано право власності на 1/2 частину АДРЕСА_1, в смт. Гурзуф, міста Ялти. Рішення набрало законної сили (а.с. 5-6,7).

Відповідно до ст. 48 Закону України „Про власність" та ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування і розпорядження своїм майном.

ОСОБА_2 підтвердила у суді апеляційної інстанції, що перешкоджає ОСОБА_1 в користуванні квартирою.

Таким чином, суд першої інстанції обгрунтованно прийшов до висновку що права позивача по користуванню квартирою підлягають захищенню, та його належить вселити у спірну квартиру.

Відповідно до положень Закону України „Про свободу пересування і вільний вибір місця проживання в Україні" та постанови Кабінету Міністрів України „Про реєстрацію фізичних осіб" не передбачено отримання якої-небудь згоди одного власника квартири на реєстрацію і вселення в квартиру іншого власника цієї квартири. Виходячи з чого ОСОБА_1 на законних підставах зареєструвався в квартирі що йому належить.

Доводи апеляційної скарги представника відповідача про те, що ОСОБА_1 не може бути зареєстрований в АДРЕСА_1, в смт. Гурзуф, міста Ялти, а тим більше там мешкати, не можуть бути взяті до уваги судом Апеляційної інстанції з тих підстав, що відповідно до рішення Ялтинського міського суду від 19 жовтня 2004 року за ОСОБА_1 було визнано право власності на 1/2 частину АДРЕСА_1, в смт. Гурзуф, міста Ялти. Зазначене рішення набрало законної сили. Як власник майна він має право вимагати.

усунення перешкод у здійсненні ним права користування і розпорядження своїм майном.

Доводи апеляційної скарги представника відповідача про те, що ОСОБА_1 не мешкає в спірній квартирі, а тому не має права на реєстрацію та те що в цій квартирі мешкає ОСОБА_2 також не можуть бути взяті до уваги з тих підстав, що згідно з плівкою в спірній квартирі мешкають інші особи, яким ОСОБА_2 здає квартиру в найом, і ці особи чинять перешкоди ОСОБА_1 в користуванні його часткою квартири.

У зв'язку з викладеним, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в суді апеляційної інстанції, у зв'язку з чим не можуть бути взяті до уваги.

Рішення суду є законним і обгрунтованим, постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, ґрунтуючись на усесторонньому, повному, об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності і підстав до його відміни немає.

На підставі викладеного і керуючись статтями 303, 307, 308, 315, 325 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2- ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 04 травня

2006 року залишити без змін.                            

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції  протягом двох місяців.