Судове рішення #27086126


Справа № 3/1232/569/12/12

Провадження № 33/782/2/13

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ



9 січня 2013 року. Суддя колегії суддів судової палати по кримінальних справах апеляційного суду Луганської області Катков І.А. розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Луганської області в місті Луганську апеляційну скаргу правопорушника ОСОБА_2 на постанову судді Троїцького районного суду Луганської області від 6 грудня 2012 року, згідно з якою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в місті Старобільську Луганської області, пенсіонера, що мешкає в АДРЕСА_1, притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 173 КпАП України та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 51 (п'ятдесят одну) гривню,-


В С Т А Н О В И В:

Згідно протоколу серії ЛГ № 187229 про адміністративне правопорушення від 17 жовтня 2012 року, складеного старшим дільничим інспектором міліції Троїцького РВ ГУМВС капітаном міліції ОСОБА_3, встановлено, що 5 жовтня 2012 року, о 9 годині 00 хвилин, ОСОБА_2, знаходячись в конторі СООО „Злагода", ображав працівників бухгалтерії СООО „Злагода" та висловлювався на адресу директора СООО „Злагода" ОСОБА_4 словами грубої нецензурної лайки, чим скоїв дрібне хуліганство.

Постановою судді Троїцького районного суду Луганської області від 6 грудня 2012 року ОСОБА_2 був визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КпАП України і на нього накладене стягнення у вигляді штрафу у розмірі трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 51 (п'ятдесят одну) гривню.

На згадану постанову правопорушником ОСОБА_2 було подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати прийняту у відношенні нього постанову Троїцького районного суду Луганської області від 6 грудня 2012 року про визнання його винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 173 КпАП України та стягнення штрафу, передбаченого цією статтею і закрити справу.

Правопорушник ОСОБА_2, який подав апеляційну скаргу, не з'явився в суд апеляційної інстанції по невідомій причині, хоча був належним чином повідомлений апеляційним судом Луганської області про час і місце розгляду його апеляційної скарги, а оскільки, згідно ч.6 ст. 294 КпАП України, неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, тому вважаю необхідним розглянути справу про адміністративне правопорушення у відношенні правопорушника ОСОБА_2 без нього.

Вивчивши матеріали адміністративної справи, перевіривши законність і обгрунтованість доводів апеляційної скарги правопорушника ОСОБА_2, в яких він заперечує сам факт протиправної поведінки із свого боку та настання суспільно- шкідливих наслідків, що призвели до порушення нормальних умов праці на СТОВ „Злагода", а також вважає, що висловлені ним негативні погляди, моральні установки, побажання, не утворюють об'єктивну сторону правопорушення, передбаченого ст. 173 КпАП України і не є посяганням на громадський порядок, не є суспільно шкідливими, що протокол про адміністративне правопорушення відносно нього не оформлено належним чином, що йому не були роз'яснені права і обов'язки, передбачені ст. 268 КпАП України, що докази по адміністративній справі одержані незаконним шляхом, вважаю, що апеляційна скарга правопорушника ОСОБА_2 є необгрунтованою і задоволенню не підлягає.

Так, згідно вимог ст. 256 КпАП України, в протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: місце, час скоєння і сутність адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за правопорушення, прізвища та адреси свідків і потерпілих, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, інші відомості, необхідні для вирішення справи, у разі відмови особи, яка вчинила правопорушення, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це, при складенні протоколу порушникові роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені ст. 268 КпАП України.

Згадана вимога Закону старшим дільничим інспектором міліції Троїцького РВ ГУМВС капітаном міліції ОСОБА_3 виконана. В протоколі про адміністративне правопорушення від 17 жовтня 2012 року (а.с.а.с. 2, 3) зазначені: місце, час, обставини скоєння правопорушення, відсутні пояснення правопорушника ОСОБА_2, який відмовився давати пояснення і підписувати протокол про адміністративне правопорушення у присутності двох свідків, роз'яснені права і обов'язки правопорушнику, передбачені ст. 268 КпАП України.

Вина ОСОБА_2 у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 173 КпАП України, підтверджується наступними доказами.

Так, із змісту протоколу про адміністративне правопорушення від 17 жовтня 2012 року встановлено, що 5 жовтня 2012 року, о 9 годині 00 хвилин, ОСОБА_2, знаходячись в конторі СООО „Злагода", ображав працівників бухгалтерії СООО „Злагода" та висловлювався на адресу директора СООО „Злагода" ОСОБА_4 словами грубої нецензурної лайки, чим скоїв дрібне хуліганство (а.с.а.с. 2, 3).

Із досліджених в судовому засіданні пояснень правопорушника ОСОБА_2 вбачається, що він вину у вчиненому правопорушенні не визнав, оскільки вважає, що зазначені в протоколі обставини не мають події і складу адміністративного правопорушення, оскільки жоден із працівників СТОВ «Злагода» у своїх поясненнях не вказав, що він виражався саме словами грубої нецензурної лайки, вказав на те, що його позбавили можливості ознайомитися із складеним відносно нього протоколом про адміністративне правопорушення, при цьому вважає, що приміщення контори СТОВ «Злагода» не є громадським місцем, усі працівники контори є між собою пов'язаними особами, а тому, на його думку, їх пояснення не можна приймати до уваги, зазначив, що не усвідомлював протиправність своїх дій.

Із досліджених в судовому засіданні пояснень свідка ОСОБА_5 вбачається, що вона працює головним бухгалтером СТОВ «Злагода». На початку жовтня місяця 2012 року, вранці до них у контору СТОВ «Злагода» прийшов ОСОБА_2, який вимагав довідку про наявність заборгованості за послуги водопостачання за відповідний період 2012 року, однак вказану довідку останньому видати було неможливо, оскільки у ОСОБА_2 мала місце заборгованість за інші роки, що було пояснено останньому. ОСОБА_2 почав ображати її принизливими словами, своєю поведінкою зірвав роботу підприємства, на прохання покинути приміщення не реагував, у наслідок чого було викликано директора товариства ОСОБА_4. Після того, як прибув ОСОБА_4, останній та ОСОБА_2 пройшли до кабінету директора, вхідні двері якого залишилися привідчиненими. Вона чула, як ОСОБА_2 наприкінці співбесіди з ОСОБА_4 декілька разів виражався на адресу останнього саме словами грубої нецензурної лайки, після чого покинув приміщення контори.

Із досліджених в судовому засіданні пояснень свідка ОСОБА_4 вбачається, що він займає посаду СТОВ «Злагода». 5 жовтня 2012 року, вранці, йому зателефонували з контори СТОВ «Злагода» та пояснили, що ОСОБА_2 своєю поведінкою ображає працівників товариства, зриває їх роботу. Коли він прибув до контори, то пройшов з ОСОБА_2 до службового кабінету, вхідні двері якого залишилися привідчиненими. ОСОБА_2 вимагав довідку про наявність заборгованості за послуги водопостачання за відповідний період 2012 року, однак вказану довідку останньому видати не представлялося можливим, оскільки у ОСОБА_2 мала місце заборгованість за інші роки, що було пояснено останньому. У процесі співбесіди ОСОБА_2 почав ображати його принизливими словами, а наприкінці розмови ОСОБА_2 декілька разів виразився на його адресу словами грубої нецензурної лайки, після чого покинув приміщення контори.

Із досліджених в судовому засіданні пояснень свідка ОСОБА_6 вбачається, що вона працює бухгалтером СТОВ «Злагода». 5 жовтня 2012 року, вранці, до них у контору СТОВ «Злагода» прийшов ОСОБА_2, який вимагав довідку про наявність заборгованості за послуги водопостачання за відповідний період 2012 року, однак вказану довідку останньому видати було неможливо, оскільки у ОСОБА_2 мала місце заборгованість за інші роки, що було пояснено останньому. ОСОБА_2 почав ображати працівників контори принизливими словами, своєю поведінкою зірвав роботу підприємства, на прохання покинути приміщення не реагував, у наслідок чого було викликано директора товариства ОСОБА_4. Після того, як прибув ОСОБА_4, останній та ОСОБА_2 пройшли до кабінету директора, вхідні двері якого залишилися привідчиненими. Вона чітко чула, як ОСОБА_2 наприкінці співбесіди з ОСОБА_4 декілька разів виражався на адресу останнього словами грубої нецензурної лайки, після чого покинув приміщення контори.

Із досліджених в судовому засіданні пояснень свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 вбачається, що вони працюють бухгалтерами СТОВ «Злагода». 5 жовтня 2012 року, вранці, до них у контору СТОВ «Злагода» прийшов ОСОБА_2, який вимагав відповідну довідку, яку видати не представлялося можливим. ОСОБА_2 почав ображати працівників контори принизливими словами, своєю поведінкою зірвав роботу підприємства, на прохання покинути приміщення не реагував, у наслідок чого було викликано директора товариства ОСОБА_4. Після того, як прибув ОСОБА_4, останній та ОСОБА_2 пройшли до кабінету директора. Слів грубої нецензурної лайки вони не чули. Після розмови з ОСОБА_4 ОСОБА_2 покинув приміщення контори.

Вважаю, що оскільки суд, дослідивши пояснення правопорушника, свідків, допитаних у судовому засіданні, а також матеріали у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2, правильно встановив, що ОСОБА_2 своїми діями, які виразилися в докучливій поведінці та в образливому ставленні до громадян, зневажаючи їх честь і гідність, у грубій розв'язній манері порушив громадський порядок і спокій громадян, знехтував вимоги припинити свої дії, що призвело до порушення нормальних умов для праці осіб в товаристві СТОВ «Злагода», що свідки ОСОБА_5, ОСОБА_6, а також ОСОБА_4 показали, що крім зазначених вище дій, ОСОБА_2 у цинічній формі виражався саме словами грубої нецензурної лайки, при цьому останній не міг не усвідомлювати наслідки та значення своїх дій, тому суд правильно встановив винність ОСОБА_2 у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 173 КпАП України, а його дії за ознаками ст. 173 КпАП України кваліфікував правильно, оскільки він вчинив дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадському місці, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

З урахуванням наведеного вважаю, що при накладенні адміністративного стягнення на правопорушника ОСОБА_2 суд правильно, згідно вимог ст. 33 КпАП України, врахував характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника ОСОБА_2, який вперше притягується до адміністративної відповідальності, не визнав себе винним у вчиненні зазначеного правопорушення, відсутність пом'якшуючих та обтяжуючих обставин по справі.

При таких обставинах вважаю необгрунтованими доводи апеляційної скарги правопорушника ОСОБА_2 про те, що ним були лише висловлені негативні погляди, моральні установки, побажання, які не утворюють об'єктивну сторону правопорушення, передбаченого ст. 173 КпАП України і не є посяганням на громадський порядок, не є суспільно шкідливими, оскільки ці доводи апеляційної скарги спростовуються всіма доказами по справі, одержаними законним шляхом, яким суд дав належну юридичну оцінку, при цьому протокол про адміністративне правопорушення відносно правопорушника ОСОБА_2 було оформлено належним чином, ОСОБА_2 були роз'яснені права і обов'язки, передбачені ст. 268 КпАП України в присутності двох свідків, але правопорушник від дачі пояснень і підпису протоколу про адміністративне правопорушення відмовився, скориставшись своїм правом.

На підставі наведеного, керуючись ст. 294 ч.8 пункт 1 КпАП України, суддя,-


П О С Т А Н О В И В:


Апеляційну скаргу правопорушника ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову судді Троїцького районного суду Луганської області від 6 грудня 2012 року, згідно якої ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КпАП України і на нього накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 51 (п'ятдесят одна) гривня залишити без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.


Суддя колегії суддів судової палати по кримінальних справах

Апеляційного суду Луганської області Катков І.А.





Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація