УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2006 року жовтня місяця 09 дня колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого, судді   Синельщікової О.В. суддів   Яковенко Л.Г. КуриленкаО. С при секретарі   Волковій О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1до Виробничо-торгівельної фірми „Сімферопольській м'ясокомбінат", заінтересованої особи Закритого акціонерного товариства „М'ясокомбінат Сімферопольській" про стягнення розміру частки в колективній власності,

за апеляційною скаргою ОСОБА_1на ухвалу Центрального районного суду міста Сімферополя Автономної Республіки Крим від 03 липня 2006 року,

ВСТАНОВИЛА:

Оскаржуваною ухвалою Центрального районного суду міста Сімферополя від 03 липня 2006 року позовна заява ОСОБА_1 до ВТФ „Сімферопольській м'ясокомбінат", заінтересованої особи ЗАТ „М'ясокомбінат Сімферопольській" про стягнення розміру частки в колективній власності визнана неподаною та повернена позивачці.

В апеляційній скарзі позивачка ставить питання про скасування ухвали суду і просить направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на те, що ухвала незаконна і необгрунтована, постановлена з порушенням норм процесуального права. Вважає, що недоліки вказані в ухвалі про залишення позовної заяви без руху, нею усунені. Вказує, що залишаючи позовну заяву без руху, суд також посилався на те, що нею не сплачено судовий збір, однак, вона надала клопотання про зменшення або звільнення від сплати судового сбору, яке судом не розглянуто.

Заслухавши суддю-доповідача, представників позивачки, представника зацікавленої особи, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необгрунтованою і не підлягає задоволенню за таких підстав.

Встановлене статтею 3 Цивільного процесуального кодексу України право на звернення до суду за захистом свої порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів реалізується шляхом звернення до суду з письмовою заявою.

Справа № 22-6167/2006 р.                                Головуючий у першій

інстанції Лебедь О.Д. Доповідач Синельщікова О.В.

Відповідно до статті 122 Цивільного процесуального кодексу України провадження по цивільній справі відкривається не інакше як на підставі заяви, поданої і оформленої в порядку, встановленому цим Кодексом.

Обов'язкові до виконання вимоги щодо формі і змісту позовної заяви встановлені статтею 119 Цивільного процесуального кодексу України, відповідно до положень якої позовна заява повинна містити: ім'я (найменування) позивача і "відповідача, їх місце проживання або місцезнаходження, зміст позовних вимог, ціну позову щодо вимог майнового характеру, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування.

Вказані вимоги закону не були дотримані позивачкою при зверненні до суду 25 травня 2006 року.

Із матеріалів справи вбачається, що ухвалою від 09 червня 2006 року позовна заява ОСОБА_1 була залишена без руху, як подана без додержання вимог статті 119 Цивільного процесуального кодексу України щодо форми і змісту заяви, без сплати судового збору, а також без сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення.

Після залишення позовної заяви без руху, позивачка не усунула недоліків своєї заяви, її позовна заява, подана 27 червня 2006 року, викладена таким чином, що її не можна вважати відповідною вимогам статті 119 Цивільного процесуального кодексу України.

ОСОБА_1, посилаючись на наявність в провадженні суду іншої позовної заяви, уточнює та доповнює свої вимоги, із змісту яких неможна встановити   характер і предмет спірних правовідносин.

Суддя вказує в ухвалі на відсутність в провадженні суду будь-якого позову між тими самими сторонами, який позивачка на підставі статті 31 Цивільного процесуального кодексу України мала право змінити, збільшити або зменшити розмір позовних вимог.

Наявність такого спору при апеляційному перегляді питання також не доведена.

Крім того, вказуючи на наявність зобов'язань перед нею у відповідача -ВТФ „Сімферопольській м'ясокомбінат" і у ЗАТ „М'ясокомбінат Сімферопольській", яке всупереч правилам позовного провадження вказано в позові як заінтересована особа, позивачка в своїй позовній заяві не називає, які самі вимоги заявляються нею до кожного із боржників, в який спосіб ВТФ „Сімферопольській м'ясокомбінат" і ЗАТ „М'ясокомбінат Сімферопольській", інші названі в позові підприємства відповідають перед позивачкою.

Тобто, позовна заява ОСОБА_1 не містить найменування всіх відповідачів, повного змісту позовних вимог, а також викладення всіх обставин, якими обґрунтовуються вимоги.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що за первісною заявою, а також за заявою, поданою в усунення недоліків, не можна відкрити провадження у цивільній справі.

Суд першої інстанції прийняв правильне рішення про повернення позовної заяви як неподаної відповідно до частини 2 статті 121 Цивільного процесуального кодексу України, підстав для скасування ухвали суду немає.

Апеляційний суд не приймає до уваги доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не вирішив питання щодо звільнення позивачки від сплати судового збору і витрат на інформаційне-технічне забезпечення, тому що для  вирішення  цих  питань  необхідно  визначитись  зі  змістом  і  розміром позовних вимог, що позивачко не зроблено.

Відповідно до частини 5 статті 121 Цивільного процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Таким чином, право ОСОБА_1 на звернення до суду не є порушеним, тому що може бути реалізовано повторно при дотриманні позивачкою положень процесуального закону при поданні позову.

Виходячи з наведеного та керуючись статтями 303, 307, 312, 314, 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1відхилити.

Ухвалу Центрального районного суду міста Сімферополя Автономної Республіки Крим від 03 липня 2006 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двох місяців.