УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2006  року  жовтня  місяця  02  дня  колегія  суддів  судової палати  у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого, судді   Яковенко Л.Г.

судців   Синельщікової О.В. Куриленка О. С при секретарі   Бахтагарєєвій М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Державної виконавчої служби міста Алушти, третя особа ВАТ'«Кримгазбуд» про визнання дій державного виконавця державної виконавчої служби міста Алушта незаконними, повернення виконавчого листа № НОМЕР_1 про виселення,

за апеляційними скаргами ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на ухвалу Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 19 квітня 2006 року про відмову у накладенні арешту, на ухвалу Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 19 квітня 2006 року про відмову у зупиненні виконання рішення Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 10 лютого 2005 року і на ухвалу Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 10 травня 2006 року про відмову у забезпеченні позову,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулися до суду з адміністративним позовом до Державної виконавчої служби міста Алушти. Просили визнати незаконними дії старшого державного виконавця виконавчої служби міста Алушта, яким відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню рішення Алуштинського міського суду від 10 лютого 2005 року про виселення ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 з АДРЕСА_1 у смт. Партеніт міста Алушти. Просили також зобов'язати Державну виконавчу службу міста Алушти повернути виконавчий лист № НОМЕР_1 про виселення ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, як не відповідний вимогам статті 19 Закону України «Про виконавче провадження» до Алуштинського міського суду.

Позивачі в порядку забезпечення позову просили накласти арешт на АДРЕСА_1у смт. Партеніт м. Алушти. Також просили зупинити виконання рішення Алуштинського міського суду від 10 лютого 2005 року. Крім того, звернулися до суду із заявою про забезпечення позову шляхом заборони проведення ремонтних робіт в з АДРЕСА_1 у смт. Партеніт м. Алушти.

Справа № 22-а4598/2006 р.                        Головуючий в першій

інстанції  Куксов В.В. Доповідач Синельщікова О.В.

2

Ухвалою Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 19 квітня 2006 року відмовлено у задоволенні клопотання    ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про накладенні арешту на АДРЕСА_1у смт. Партеніт м. Алушти.

В апеляційній скарзі позивачі ставлять питання про скасування ухвали суду і просять постановити нову ухвалу, посилаючись на те, що ухвала незаконна і необгрунтована, постановлена з порушенням норм процесуального права. Вказують, що постановляючи ухвалу про відмову у задоволенні клопотання про накладення арешту на квартиру, суд першої інстанції посилався на те, що ухвалою Алуштинського міського суду від 15 грудня 2004 року накладено арешт на вищезазначену квартиру і до теперішнього часу його не було скасовано. Однак, в ухвалі не зазначено по якій справі було накладено арешт. Крім того, вважають, що оскільки вони подали до суду самостійний адміністративний позов, суд повинен забезпечити цей позов шляхом накладення арешту на вищевказану квартиру.

Ухвалою Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 19 квітня 2006 року відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про зупинення виконання рішення Алуштинського міського суду від 10 лютого 2005 року.

В апеляційній скарзі позивачі ставлять питання про скасування вказаної ухвали суду, посилаючись на те, що ухвала незаконна і необгрунтована, постановлена з порушенням норм процесуального права. Вказують, що в резолютивній частині рішення від 10 лютого 2006 року не вказані важливі умови, за яких можливе виконання рішення про виселення, у зв'язку з цим, є обставини, які ускладнюють виконання рішення, але суд не звернув на це уваги.

Ухвалою Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 10 травня 2006 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про забезпечення позову шляхом заборони проведення ремонтних робіт в АДРЕСА_1 у смт. Партеніт м. Алушти.

В апеляційній скарзі позивачі просять скасувати ухвалу суду, як незаконну і необгрунтовану. Вказують, що відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову шляхом заборони проведення ремонтних робіт, суд посилався на те, що ВАТ „Кримгазбуд", який здійснює ремонті роботи не є стороною по справі. Однак, вони з таким висновком суду не згодні, вважають, що суду було достовірно відомо, хто проводить будівельні роботи в спірній квартирі. Крім того, вважають, що оскільки оскаржуються дії працівників виконавчої служби відносно вселення в АДРЕСА_1у смт. Партеніт міста Алушти, виконані ремонті роботи будуть перешкоджати виконанню рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, представника третьої особи, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.-

Відповідно до частини 1 статті 117 Кодексу адміністративного судочинства України суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидним є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Відмовляючи в забезпеченні адміністративного позову до Державної виконавчої служби шляхом накладення арешту на АДРЕСА_1 в смт. Партеніт м. Алушта і шляхом заборони проведення ремонтних робіт у вказаній квартирі, ухвалами від 19 квітня 2006 року і від 10 травня 2006 року, суд першої інстанції виходив з безпідставності клопотань позивачів про забезпечення їх позову у вказані способи.

Колегія суддів погоджується з таким вирішенням питання, тому що предметом позовних вимог є правомірність та відповідність вимогам закону дій державного виконавця по примусовому виконанню рішення Алуштинського міського суду від 10 лютого 2005 року про виселення ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 з АДРЕСА_1 у смт. Партеніт міста Алушти.

Вказана квартира не є предметом спору, по справі не оспорюються та не відсуджуються права позивачів щодо користування квартирою, а тому будь-яка заборона дій по вказаній квартирі не забезпечує позовні вимоги, заявлені до державного виконавця.

Крім того, колегія суддів вважає за потрібне звернути увагу на наступне.

Право звернення до суду зі скаргою на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до Цивільного процесуального кодексу України, мають учасники виконавчого провадження відповідно до статті 383 Цивільного процесуального кодексу України, тобто за правилами цивільного судочинства.

В порядку статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом звернення з адміністративним позовом оскаржуються до адміністративного суду рішення, дії або бездіяльність державного виконавця по виконанню не судових рішень, а також рішень за адміністративними справами.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що заявлені в адміністративному порядку вимоги щодо оскарження дій з примусового виконання рішення по цивільній справі не можуть бути забезпечені у спосіб, на який вказують позивачі.

Заяви позивачів про забезпечення позову є безпідставними.

Крім того, відмовляючи в зупиненні виконання рішення Алуштинського міського суду від 10 лютого 2005 року ухвалою від 19 квітня 2006 року, суд першої інстанції виходив з неможливості невиконання таким шляхом судового рішення.

Колегія суддів апеляційног.о суду погоджується з висновком суду першої інстанції про неможливість зупинення виконання рішення по цивільній справі в межах адміністративного позову, який розглядається.

Норми Кодексу адміністративного судочинства України не містять підстав для зупинення адміністративним судом виконання рішення, ухваленого за Цивільним процесуальним кодексом України.

Випадки зупинення виконання судового рішення передбачені частиною 2 статті 257, статтею 215 Кодексу адміністративного судочинства України при апеляційному і касаційному перегляді адміністративних справ. За вказаними правилами не вирішується питання про зупинення рішення у цивільній справі.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що підстав для скасування оскаржуваних ухвал суду першої інстанції з процесуальних питань немає.

На підставі вказаного і керуючись статтями 195, 199, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 відхилити.

Ухвалу Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 19 квітня 2006 року про відмову у накладенні арешту, ухвалу Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 19 квітня 2006 року про відмову у зупиненні виконання рішення Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 10 лютого 2005 року і ухвалу Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 10 травня 2006 року про відмову у забезпеченні позову залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом одного місяця.