Справа № 22а-508 2006 p. Головуючий в І інстанції
Хоменко В.Г.
Категорія 41 Доповідач: Цуканова І.В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2006 року листопада місяця «1» дня колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючого - Цуканової І.В.
Суддів - Капітан І.А, Колісниченка А.Г.
при секретарі - Однорог Л.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою
ОСОБА_1
на постанову
Генічеського районного суду Херсонської області
від 4 серпня 2006 року у справі
за адміністративним позовом
ОСОБА_1
до
Генічеської районної державної адміністрації
про поновлення на роботі, виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
відшкодування матеріальної і моральної шкоди, -
встановила:
В травні 2006 року позивач звернувся до суду із зазначеним адміністративним позовом до відповідача, посилаючись на те, що розпорядженням останнього від 27.04.2006 року був звільнений з посади начальника відділу освіти Генічеської районної державної адміністрації (далі Відділу) за п.1 ст.41 КЗпП України (одноразове грубе порушення трудових обов'язків). За його думкою, правопорушення у фінансовій сфері є незначними, такими, що не можуть бути підставою для звільнення за вказаною нормою права. При звільненні не враховано його попередню бездоганну роботу.
Відповідачем також порушено порядок звільнення, передбачений КЗпП України.
Розмір компенсації моральної шкоди, заподіяної незаконним звільненням, позивачем встановлено в сумі 5000 грн. На відшкодування матеріальної шкоди (витрати на лікування у зв'язку з погіршенням стану здоров'я з вини відповідача) ОСОБА_1. просив стягнути 1601 грн.
Постановою Генічеського районного суду Херсонської області від 04.08.2006 року відмовлено ОСОБА_1 в задоволенні позову повністю.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1. просить постанову суду скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення його позову, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального і процесуального права.
В письмових запереченнях, відповідач доводи апеляційної скарги не визнав, просив постанову суду залишити без змін, як постановлену з додержанням норм матеріального і процесуального права.
При розгляді справи апеляційним судом позивач апеляційну скаргу підтримав, представник відповідача - не визнав.
Заслухавши доповідача, вказаних осіб, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду у визначених законом межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
З матеріалів справи вбачається, що позивач працював начальником Відділу з 19.12.2003 року /а.с.35/.
В акті Херсонського КРУ від 25.11.2005 року зазначено, що за результатами ревізії у Відділі встановлено недоотримання фінансових ресурсів фізичними особами на суму 40,25 тис. грн. (відшкодовано 40,25 тис. грн.), виявлено фінансових порушень, що призвело до збитків на суму 76,19 тис. грн. (відшкодовано 31,93 тис. грн.), виявлено фінансових порушень, що не призвели до збитків на суму 364,02 тис. грн. (відшкодовано 287,17 тис. грн.) /а.с.62-81/.
Постановою заступника начальника КРУ в Херсонській області від 08.12.2005 року позивач за незабезпечення належної організації ведення бухгалтерського обліку підданий адміністративному штрафу в сумі 170 грн. /а.с.11/.
Постановляючи рішення, суд виходив з того, що згідно п.п.З, 6 ст.8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», п.8 Положення про відділ освіти, затвердженого розпорядженням голови Генічеської райдержадміністрації від 19.10.2005 року /а.с.48-53/ позивач є посадовою особою - керівником Відділу, який відповідає за організацію ведення належного бухгалтерського обліку, тому його звільнення розпорядженням голови Генічеської райдержадміністрації Херсонської області № 72-к від 27.04.2006 року /а.с.4/ за п.1 ст.41 КЗпП України з 27.04.2006 року (за одноразова грубе порушення трудових обов'язків) є правильним, проведеним з дотриманням ст. 149 КЗпП України.
Проте, з таким висновком суду погодитись неможливо, оскільки він не відповідає обставинам справи та зроблений внаслідок неправильного застосування норм матеріального права, обставини справи судом встановлено неповно.
Згідно п.1 ст.41 КЗпП України трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірвано у випадку одноразового грубого порушення трудових обов'язків керівником підприємств, установ, організацій, в т.ч. відділення.
Вирішуючи питання, чи є порушення трудових обов'язків грубим, суд має виходити з характеру проступку, обставин, за яких його вчинено, яку завдано ним (могло бути завдано) шкоду. У справах про поновлення на роботі таких осіб, суду необхідно з'ясувати, чи додержано власником або уповноваженим ним органом передбачених ст.ст. 1471, 148, 149 КЗпП України правил і порядку застосування дисциплінарних стягнень (п.п.22, 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 6.11.1992 року з наступними змінами «Про практику розгляду судами трудових спорів»).
Як вказано в акті КРУ в Херсонській області, перевірка з питання дотримання фінансово-бюджетної дисципліни у Відділі проведена за період з 01.07.2004 року по 01.10.2005 року /а.с.62/, зазначені в акті порушення стосуються різних дій, невизначених у часі, що унеможливлює визнання кожної дії окремо одноразовим грубим порушенням, а висновок суду про те, що допущене позивачем порушення трудових обов'язків в цілому є єдиним складним, продовжуваним, порушенням не відповідає обставинам справи і вищевказаним нормам права.
Крім того, судом не враховано, що:
· заходи по організації належного бухгалтерського обліку позивачем вживалися, зокрема, за рекомендацією райдержадміністрації у період, що перевірявся, була прийнята головним бухгалтером більш досвідчена особа; що підтвердила під час апеляційного розгляду справи і представник відповідача;
доказів попередніх порушень трудової дисципліни з боку позивача відповідач не надав;
· сумлінне ставлення ОСОБА_1 до виконання службових обов'язків підтверджено постановою президії Херсонського обласного Комітету профспілки працівників освіти і науки від 24.07.2006 року /а.с.118/;
· заподіяна шкода позивачем частково відшкодована /а.с.14/, допущені порушення частково виправлено, про що зазначено в самому акті КРУ.
Крім того, відповідач порушив вимоги ст. 148 КЗпП України і звільнив позивача 27.04.2006 року за ст.41 ч.1 КЗпП України, тобто застосував дисциплінарне стягнення з порушенням встановлених строків, зважаючи, що таке стягнення застосовується не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника з роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці, та не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.
За таких обставин, звільнення позивача з роботи є незаконним, і він підлягає поновленню на роботі з виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу, виходячи з розміру його середньомісячного заробітку 1213 грн. 63 коп. /а.с.106/, що становить 8660 грн. 91 коп. (за період з 27.04 по 27.10.2006 року, та за 3 робочих дня з 28.10.2006 року по 01.11.2006 року - 1213,63 х 7 + 1213,63 : 22 робочих дня у місяці х 3).
Зважаючи на конкретні обставини справи, з урахуванням тривалості і глибини моральних страждань позивача, заподіяних незаконним звільненням, за думкою судової колегії, розмір компенсації моральної шкоди слід встановити в розмірі 1000 грн., тобто позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди, заявлені позивачем в сумі 5000 грн., слід задовольнити частково.
Що стосується позовних вимог ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 1601 грн., витрачених на лікування у зв'язку з погіршенням стану здоров'я з вини відповідача, то вони задоволенню не підлягають, оскільки доказів наявності причинного зв'язку між незаконним звільненням і погіршенням стану здоров'я позивач суду не надав.
З огляду на наведене, рішення суду, як постановлене з порушенням норм матеріального права, висновки якого не відповідають обставинам справи, слід скасувати, прийняти нову постанову по суті позовних вимог.
На підставі ст.ст.41 п.1, 148, 2371 КЗпП України, керуючись ст.ст.195, 198, 202, 207 КАС України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Генічеського районного суду Херсонської області від 4 серпня 2006 року скасувати.
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Поновити ОСОБА_1 на посаді ІНФОРМАЦІЯ_1.
Стягнути з Генічеської районної державної адміністрації Херсонської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 8660 грн. 91 коп., компенсацію моральної шкоди в сумі 1000 грн.
В задоволенні позовних вимог про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 1601 грн. та моральної шкоди в іншій частині відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом місяця з дня виготовлення постанови в повному обсязі, тобто з 08.11.2006 року.