Справа № 22 ас -513, 2006р. Головуючий в 1 -й інстанції
Бойко В.П.
Категорія: №36 Доповідач - Цуканова І.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2006 року жовтня місяця "16" дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючого - Цуканової І.В. Суддів: Капітан І.А., Колісниченка А.Г. при секретарі - Літвіновій А.О. з участю адвоката - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Херсоні адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Суворовського районного суду м.Херсона про забезпечення адміністративного позову від 20 липня 2006 року
за адміністративним позовом
ОСОБА_2 до Херсонської міської Ради, Херсонського міського голови про визнання дій неправомірними, про визнання нечинним окремого положення рішення сесії міськради та зобов 'язання міського голови до вчинення певних лій та за
адміністративним позовом
ОСОБА_3 до виконавчого комітету Херсонської міської Ради, Херсонської міської Ради, третя особа ОСОБА_2, управління містобудування та архітектури Херсонської області державної адміністрації, про визнання нечинним та скасування окремого положення рішення Херсонського виконавчого комітету та державного акту на право постійного користування землею, -
ВСТАНОВИЛА:
В провадженні Суворовського районного суду м.Херсона знаходиться зазначена адміністративна справа за адміністративним позовом ОСОБА_2 про визнання неправомірними дій Херсонської міської Ради та Херсонського міського голови в частині неприйняття рішення стосовно видачі їй, позивачці, державного акту на право власності на земельну ділянку площею 0,0541га по АДРЕСА_1 та про визнання нечинним окремого положення XIX сесії Херсонської міської Ради IV скликання від 07.09.2004р. про неприйняття рішення щодо передачі ОСОБА_2 зазначеної земельної ділянки на праві приватної власності.
19.07.2006р. до суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_3, як третьої особи, що заявляє самостійні вимоги на предмет спору, до вищезазначених осіб про визнання нечинним та скасування п.1.6 рішення Херсонського виконавчого комітету НОМЕР_1 про вилучення у ТОВ «Наш дім» земельної ділянки площею 0,0541га по АДРЕСА_1 під житловим будинком з вбудованим баром і надання цієї ділянки в постійне користування приватному підприємцю ОСОБА_2 та Державного акту на право постійного користування землею від 04.07.2001 р. на ім'я останньої. Також ОСОБА_3 подав заяву про забезпечення адміністративного позову шляхом заборони Херсонській міській Раді, виконавчому комітету Херсонської міської Ради приймати будь-які рішення за заявами ОСОБА_2 про передачу їй у власність зазначеної земельної ділянки.
Ухвалою Суворовського районного суду м.Херсона від 20.07.2006р. заяву ОСОБА_3 задоволено.
Забезпечено адміністративний позов шляхом заборони Херсонській міській Раді, виконавчому комітету Херсонської міської Ради приймати будь-які рішення за заявами ОСОБА_2 про передачу їй у власність земельної ділянки площею 0,0541га, розташованої за адресою АДРЕСА_1, до вирішення спору по суті.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить ухвалу суду скасувати і залишити позовну заяву ОСОБА_3 без розгляду, посилаючись на неправильне встановлення судом обставин справи, порушення норм матеріального і процесуального права, невідповідність позовної заяви ОСОБА_3 вимогам законодавства.
В письмових запереченнях третя особа Управління містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Херсонської обласної державної адміністрації посилається на підставність заявленого ОСОБА_3 адміністративного позову.
При розгляді справи апеляційним судом представник апелянтки підтримав апеляційну скаргу, ОСОБА_3, його представник та представник Херсонської міської Ради, виконкому Херсонської міської Ради, Херсонського міського голови доводи апеляційної скарги не визнали, просили ухвалу суду залишити без зміни, як таку, що відповідає вимогам чинного законодавства.
Заслухавши доповідача, вказаних осіб, перевіривши законність і обгрунтованість оскаржуваної ухвали, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Постановляючи ухвалу, суд виходив з того, що на час звернення ОСОБА_3 до суду з адміністративним позовом, як третьої особи, що заявляє самостійні вимоги на предмет первісного позову ОСОБА_2, в провадженні комісії по земельним питанням Херсонської міської Ради знаходиться заява останньої про безоплатну передачу земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1, в результаті задоволення якої, на думку ОСОБА_3, будуть значно порушені його інтереси, як власника квартири АДРЕСА_2.
Дійсність таких відомостей, покладених ОСОБА_3 в обґрунтування заяви про забезпечення позову, підтвердив і представник ОСОБА_2 - ОСОБА_4 при розгляді справи судом апеляційної інстанції.
За таких обставин, за думкою судової колегії, суд правильно застосував ч.1 ст. 117 КАС України, за якою суд за клопотанням позивача може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, до ухвалення рішення в адміністративній справі.
Оскільки судом правильно встановлено обставини щодо наявності підстави забезпечення адміністративного позову ОСОБА_3, додержано норми матеріального і процесуального права, то підстав для скасування ухвали колегія суддів не вбачає.
Доводи апеляційної скарги до уваги не приймаються, як такі, що не обґрунтовані вимогами закону, належними доказами, і такі, що висновки суду не спростовують.
Так, юридично неспроможними є посилання апелянтки на невідповідність позовної заяви ОСОБА_3 вимогам законодавства як на підставу скасування оскаржуваної ухвали суду про забезпечення позову, оскільки оцінка суддею відповідності вказаної позовної заяви вимогам матеріального і процесуального права, з якою не погоджується ОСОБА_2, не є предметом апеляційного оскарження.
Доводів щодо порушення судом норм КАС, які регулюють підстави і порядок забезпечення адміністративного позову, апеляційна скарга не містить.
Керуючись ст. ст. 195,199,200,206 КАС України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Ухвалу Суворовського районного суду м.Херсона і від 20 липня 2006 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, оскарженню не підлягає.