Справа №22ц-2518,2006р.                            Головуючий в 1-й інстанції

Іванищук А.А.

Категорія:      Доповідач - Бездрабко В.О.

УХВАЛА ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

2006 року жовтня місяця «10» дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого - Бауль Н.М. Суддів: Кутурланової О.В., Бездрабко В.О. при секретарі - Дибі Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою відкритого акціонерного товариства «Херсонський бавовняний комбінат» на рішення Дніпровського районного суду м.Херсона від 15 серпня 2006 року

за позовом

ОСОБА_1до Відкритого акціонерного товариства «Херсонський бавовняний комбінат» про стягнення заборгованості по заробітній платі, відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Дніпровського районного суду м.Херсона від 15 серпня 2006 року позов ОСОБА_1 задоволено: на її користь стягнуто з відповідача 761 грн. 60 коп. в рахунок погашення заборгованості по заробітній платі та 500 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

В апеляційній скарзі ВАТ «Херсонський бавовняний комбінат» просить рішення суду в частині стягнення на користь позивача 500 грн. відшкодування моральної шкоди скасувати, посилаючись на те, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини справи в частині стягнення моральної шкоди, дав неправильну оцінку зібраним по справі доказам і ухвалив рішення в зазначеній частині, яке не відповідає вимогам Цивільного законодавства, а саме ст.23 ЦК України.

Заперечень на апеляційну скаргу не надходило.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.237¹ КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику проводиться в разі, коли порушення його законних прав призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків або змушує докладати додаткових зусиль для організації свого життя.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває в трудових відносинах з ВАТ «Херсонський бавовняний комбінат». Відповідач тривалий час не виплачував в повному обсязі заробітну плату, у зв'язку з чим виникла заборгованість.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач на обґрунтування вимог щодо відшкодування моральної шкоди посилалася на втрату нормальних життєвих зв'язків, необхідність докладання додаткових зусиль для організації життя через відсутність коштів, а саме змінами в харчуванні, пересуванню по місту пішки через неможливість

оплати проїзду, зверненням до суду за стягненням заробітної плати, що в сукупності призвело до моральних страждань.

Колегія суддів погоджується з висновком суду про спричинення ОСОБА_1 моральної шкоди у зв'язку з порушенням її законних прав на своєчасне отримання заробітної плати, що потягло наслідки немайнового характеру.

Доводи апеляційної скарги щодо невідповідності рішення суду статті 23 ЦК України до уваги не приймаються, оскільки правовідносини, що виникли між позивачем і відповідачем, врегульовані спеціальним законодавством.

Відповідно до п.13 постанови Пленуму Верховного Суду України №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року зазначено, що обов'язок відшкодувати моральну шкоду покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Вирішуючи спір, суд правильно дійшов висновку про відшкодування моральної шкоди відповідачем і розмір стягуваної моральної шкоди в сумі 500 грн. відповідає фактичним обставинам справи.

Суд з достатньою повнотою з'ясував дійсні обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, постановив законне й обґрунтоване рішення, підстав для скасування якого та задоволення апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ЗОЗ,307,308,314 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Херсонський бавовняний комбінат» відхилити.

Рішення Дніпровського районного суду м.Херсона від 15 серпня 2006 року залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена протягом двох місяців з моменту її проголошення, шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду України.