Справа № 2-а-354 2007
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 жовтня 2007 р. Стахановський міський суд Луганської області в складі:
в складі: головуючого судді Гончарова О.М.
при секретарі Стрєбкова О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Стаханові цивільну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління праці, соціального захисту населення Стахановської міської ради, Головного управління Державного Казначейства України в Луганській області про визнання без дій суб'єкта владних повноважень та стягнення недоплаченої щорічної допомоги, -
ВСТАНОВИВ:
В обґрунтування своїх вимог позивач вказав, що є ветераном війни - учасником бойових дій і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни -учасників бойових дій, що підтверджується посвідченням ветерана війни - учасника бойових дій, виданим Стахановським міським військовим комісаріатом.
Згідно ч.5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантіях їх соціального захисту» (далі - Закону про ветеранів) учасникам бойових дій щорічно до 5 травня виплачується щорічна допомога у розмірі 5 мінімальних пенсій по віку.
Згідно ч.3 ст. 46 Конституції України пенсії повинні забезпечувати рівень життя, не нижче від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Згідно ч.1 ст. 28 Закону України « Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» розмір мінімальної пенсії по віку встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, встановленого законом.
У 2004 році розмір прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, складав 284, 69 грн. згідно Закону України від 11.05.2004 р. № 1704-1У. Тобто щорічна допомога за 2004 рік повинна була скласти учаснику бойових дій - 1423,45 грн. (5 х 284, 69 грн). Фактично виплатили 120 грн. Недоплата склала 1303,45 грн ( 1423,45-120)
У 2005 році розмір прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, складав 332 грн. згідно Закону України від 23.12.2004 р. № 2285-1У. Тобто щорічна допомога за 2005 рік повинна була скласти учаснику бойових дій 1660 грн. (5 х 332 грн). Фактично виплатили тільки 250 грн. Недоплата склала 1410 грн. ( 1660-250).
У 2006 році розмір прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, складав (за станом на 05 травня 2006 року) 359 грн. згідно Закону України від 20.12.2005 р. № .Н235-1У. Тобто щорічна допомога за 2006 рік повинна була скласти учаснику бойових дій 1795 грн. (5 х 359 грн.). Фактично виплатили тільки 250 грн. Недоплата склала 1545грн грн. (1795-250).
2
У 2007 році розмір прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, складав (за станом на 05 травня 2007 року) 406 грн. згідно ст. 62 Закону України від 19.12.2006 р. № 489-V ( з урахуванням змін, внесених Законом України від 15.03.2007 р. № 749-V/
Крім того, згідно ч. 3 ст.62 згадані Закони України від 19.12.2006 р. № 489-У з 1.04.2007 р. для визначення мінімального розміру пенсії по віку застосовується прожитковий мінімум для осіб, що втратили працездатність, збільшений на 1 %. Тому з 01.04.2007 р. мінімальний розмір пенсії по віку складає 410, 06 грн. ( 406 гр. + 1%).
Тобто щорічна допомога за 2007 рік повинна була скласти учаснику бойових дій 2050,30 грн . ( 5 х 410, 06 грн.). Фактично виплатили тільки 280 грн. Недоплата склала 1770,30 грн (1050,30-250).
Таким чином, за період 2004-2007 pp. недоплатили щорічної допомоги на загальну суму 6028 грн 75 коп ( 1303,45+1410+1545+1770.30)
Вказані виплати проводило Управління праці і соціального захисту населення Стахановської міської Ради..
Згідно ст. 17-1 Закону про ветеранів щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснюють органи праці і соціального захисту населення.
Вказані виплати були зроблено по 120 грн в 2004 році, по 250 грн. в 2005 та 2006 роках, и 280 грн в 2007 р. відповідно на тій підставі, що Законами України про Державні бюджети України відповідно на 2004-2007 роки було встановлено, що щорічна допомога ветеранам війни - учасникам бойових дій до 5 травня виплачується у вказаних розмірах.
Проте вказані положення згаданих законів про Державні бюджети України суперечать ст. 22 Конституції України, згідно якої не допускається звуження зміст і об'єму існуючих прав і свобод при ухваленні нових законів або внесенні змін в діючі закони.
Позивач просив визнати за незаконну бездіяльність УТСЗН Стахановської міської Ради з недонарахування і невиплати в 2004-2007 pp. щорічної допомоги, передбаченої ч.5 ст. 12 Закону про ветеранів», як учаснику бойових дій.
Визнати за незаконну бездіяльність Головного управління Державного казначейства України в Луганській області по неперерахунок до УТСЗН Стахановської міської Ради грошових коштів для здійснення виплат в 2004-2007 pp. щорічної допомоги до 5 травня учаснику бойових дій в розмірах, передбачених ч.5 ст. 12 Закону про ветеранів.
Стягнути з УТСЗН Стахановської міської Ради щорічну одноразову допомогу, передбачену ч.5 ст. 12 Закону про ветеранів, за 2004-2007 pp. в сумі 6028,75 грн .
Зобов'язати Головне управління Державного казначейства України в Луганській області перерахувати УТСЗН Стахановської міської Ради грошові кошти в сумі 6028 грн 75 коп для виплати щорічної допомоги, передбаченої ч.5 ст. 12 Закону про ветеранів, за 2004-2007 pp.
У судове засідання позивач не з;явився, просив розглянути справу за його відсутності.
Представники відповідачів - управління праці, соціального захисту населення Стахановської міської ради та Головного управління Державного Казначейства України в Луганській області позов не визнали, посилаючись на надані письмові заперечення. Статус позивача як ветерана - участника бойових дій, та час набуття позивачем даної пільги не заперечують.
Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов підлягаючим частковому задоволенню с заступних підстав.
3
Судом встановлено, що позивачі є ветеранами -учасниками бойових дій, у зв'язку з чим та відповідно до вимог ч. 5 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" має право на отримання одноразової грошової допомоги в розміру 5 мінімальних пенсій за віком.
В 2004 році мінімальна пенсія складала 92,45 грн згідно з Законом України №1058 від 09.07.2003 року.
В 2005 році мінімальна пенсія складала 332 грн згідно з Законом України №2505 від 25.03.2005 року.
В 2006 році мінімальна пенсія складала 359 грн згідно з Законом України №2235 від 20.12.2005 року.
В 2007 році мінімальна пенсія на 5.05.2007 року складала 406 грн згідно ст.62 Законом України №489 від 19.12.2006 року.
Фактично позивачі отримали від управління праці та соціального захисту населення Стахановської міської ради: у 2004 р. - 120 грн, в 2005 р. - 250 грн. , у 2006 р. -250 грн., у 2007 році-280 грн. При цьому відповідач керувався положеннями ст. 44 Закону України "Про державний бюджет України на 2004 рік", ст. 34 Закону України "Про державний бюджет України на 2005 рік", ст. 30 Закону України "Про державний бюджет України на 2006 рік" ст.29 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік"
У відповідності до «Закону України про бюджет на 2004 рік»
(Положення статті 44 втрачає чинність, як таке, що визнане
неконституційним на підставі Рішення Конституційного Суду N 20-рп/2004 (v020p710-04)
від 01.12.2004)
Стаття 44. Установити, що у 2004 році виплата щорічної разової допомоги відповідно до
Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12)
здійснюється у таких розмірах: інвалідам війни 1 групи - 195 гривень, інвалідам війни 2
групи- 160 гривень, інвалідам війни 3 групи- 130 гривень, учасникам бойових дій -
120 гривень, особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною,- 195 гривень,
членам сімей загиблих та дружинам (чоловікам) померлих учасників бойових дій і учасників
війни, визнаних за життя інвалідами, - 65 гривень.
У відповідності до «Закону України про бюджет на 2005 рік»
Стаття 34. Установити, що у 2005 році виплата щорічної
разової допомоги відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) (Відомості Верховної Ради України, 1993 p., N 45, ст. 425; 2000 p., N 14-15-16, ст. 121; 2001 p., N 2-3, ст. 10; 2002 p., N 12-13, ст. 92; 2003 p., N 10-11, ст. 86; 2004 p., N 17-18, ст. 250) здійснюється у таких розмірах: інвалідам війни І групи - 400 гривень, інвалідам війни II групи - 330 гривень, інвалідам війни III групи - 270 гривень, учасникам бойових дій - 250 гривень, особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, - 400 гривень, членам сімей загиблих та дружинам (чоловікам) померлих учасників бойових дій і учасників війни, визнаних за життя інвалідами,- 130 гривень, учасникам війни - 50 гривень.
У відповідності до «Закону України про бюджет на 2005 рік»
Стаття 30. Установити, що у 2006 році виплата щорічної
разової допомоги відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (Відомості Верховної Ради України, 1993 p., N 45, ст. 425; 2000 p., N 14-15-16, ст. 121; 2001 p., N 2-3, ст. 10; 2002 p., N 12-13, ст. 92; 2003 p., N 10-11, ст. 86; 2004 p., N 17-18, ст. 250; 2005 p., N 7-8, ст. 162, NN 17-19, ст. 267) здійснюється у таких розмірах: інвалідам війни І групи - 400 гривень, інвалідам війни II групи - 330 гривень, інвалідам війни III групи - 270 гривень, учасникам бойових дій - 250 гривень, особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, - 400 гривень, членам сімей загиблих та дружинам (чоловікам) померлих учасників бойових дій і учасників війни, визнаних за життя інвалідами, - 130 гривень, учасникам війни - 50 гривень.
4
У відповідності до Закону України про бюджет на 2007 рік»
{ Положення статті 29 втратило чинність, як таке, що визнано неконституційним на підставі Рішення Конституційного Судуу 6-рп/2007 ( v0a6p710-07 ) від 09.07.2007 } Стаття 29. Установити, що у 2007 році виплата щорічної разової допомоги відповідно до законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" ( 3551-12 ) та "Про жертви нацистських переслідувань" ( 1584-14 ) здійснюється у таких розмірах: інвалідам І групи - 450 гривень, інвалідам II групи - 360 гривень, інвалідам III групи - 300 гривень; учасникам бойових дій та колишнім неповнолітнім в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися у зазначених місцях примусового тримання їх батьків, - 280 гривень; особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, - 450 гривень; членам сімей загиблих та дружинам (чоловікам) померлих інвалідів війни та дружинам (чоловікам) померлих учасників бойових дій, учасників війни і жертв нацистських переслідувань, визнаних за життя інвалідами, - 150 гривень; учасникам війни та колишнім в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, особам, які були насильно вивезені на примусові роботи, дітям партизанів, підпільників, інших учасників боротьби з націонал-соціалістським режимом у тилу ворога - 55 гривень.
Положення ст. 44 Закону України "Про Державний бюджет на 2004 рік" визнане неконституційним на підставі рішення Конституційного Суду України № 20-рп/2004 (у020р710-04) від 01.12.2004 року. Також рішенням Конституційного Суду України от 09.07.2007 року №6-рп визнано неконституційним положення ст.29,71 п.13 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" в частині зменшення розміру виплат ветеранам війни.
Таким чином, неправомірність дій відповідача по недоплаті позивачу щорічної грошової допомоги до 9 травня протягом 2004 року в розмірі 342,25грн. (92.45x5 - 120), встановлених ст. 44 Закону України "Про Державний бюджет на 2004 рік", та недоплату суми щорічної допомоги за 2007 рік , встановлених законом України від 19.12.2006 року, в сумі 1750 грн ( 406x5-280) є очевидною.
Проте ст. 34 Закону України "Про державний бюджет України на 2005 рік", ст. 30 Закону України "Про державний бюджет України на 2006 рік" до теперішнього часу не визнані неконституційними Конституційним Судом України. За таких обставин твердження позивачів про їх невідповідність Конституції України є передчасними, бо це є прерогативою саме Конституційного Суду України. Тому не можна стверджувати, що дії відповідача в цій частини були протиправними.
За відсутності визнання таких законів про бюджет неконституційними, у суду немає правових підстав визнавати дії відповідача протиправними, бо відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов;язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Таким чином на користь позивача потрібно стягнути невиплачену допомогу за 2004 рік в сумі 342,25грн, та за 2007 рік в сумі 1750 гривень, всього 2092 грн 25 коп..
Дії відповідача порушили права позивача на отримання щорічної разової допомоги, і суд вважає за можливе задовольнити його позов і поновити строк звернення до суду, бо вважає, що причини пропуску цього строку заслуговують на увагу і є поважними.
В задоволенні інших позовних вимог треба відмовити.
Керуючись ст.ст. 195-196, п.п. 1,3 ч.1 ст. 198, ст. 200, ст. 202, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ст. 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до управління праці, соціального захисту населення Стахановської міської ради, Головного управління Державного Казначейства України в Луганській області про визнання без дій суб'єкта владних повноважень та стягнення недоплаченої щорічної допомоги, - задовольнити частково.
5
Поновити для ОСОБА_1 строк звернення до суду.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Стахановської міської ради на користь ОСОБА_1 2092 гривні 25 копійок за рахунок коштів державного бюджету України.
В задоволенні решти позовних вимог позивача - відмовити.
Постанова може буті оскаржене в Донецький апеляційний адміністративний суд через Стахановський міський суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження поставнови суду першої інстанції, протягом 10 днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом 20 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження.