Справа № 11 - 595/06
Категорія: ч.2 ст. 190 КК України
Головуючий по першій інстанції Кихтюк P.M. Доповідач Польовий М.І.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Луцьк
14 листопада 2006 року
колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого-судді: Польового М.І.
суддів: Олексюка Я.М., Лозовського А.О.
з участю прокурора: Артиша Я.Д.
захисника: ОСОБА_1
потерпілих: ОСОБА_2, ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляцію помічника прокурора м. Луцька на вирок Луцького міськрайонного суду від 20 вересня 2006 року, яким ОСОБА_4, уродженець та житель АДРЕСА_1, українець, громадянин України, з середньою освітою, в порядку ст. 89 КК України не судимий, - засуджений за ч. 2 ст. 190 КК України до 2 (двох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнений від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 1 (один) рік не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі ст. 76 КК України на ОСОБА_4 покладено обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи; повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з'являтися для реєстрації в ці органи.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу постановлено залишити попередню - підписку про невиїзд.
Постановлено стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 завдані збитки в сумі 3 378 (три тисячі триста сімдесят вісім) грн. 60 (шістдесят) коп.
Згідно вироку суду ОСОБА_4 засуджений за те, що 25 листопада 2005 року біля 17 год. в м. Луцьку, використовуючи довірливі відносини з ОСОБА_3. ввів його в оману щодо реальності своїх намірів по укладенню кредитного договору на придбання мобільних телефонів та добровільної сплати даного кредиту, заволодів коштами останнього в сумі 260 грн., одержаних від продажу належного ОСОБА_5. мобільного телефону, для оплати першого внеску по кредиту.
Крім цього, зловживаючи довірою ОСОБА_2 переконав її про необхідність оформлення кредиту на суму 1 038 грн. на її прізвище, запевнивши, що сам зобов'язується здійснювати виплати по ньому, однак кредитного зобов'язання не виконав, завдавши потерпілій матеріальну шкоду в розмірі 1 038 грн.
Він же, 05 грудня 2005 року біля 18 год. шляхом обману та зловживання довірою ОСОБА_2 заволодів її коштами в сумі 900 грн., запевнивши, що використає їх для купівлі її онуку - ОСОБА_3 комп'ютера. Дані кошти використав па власні потреби.
В поданій апеляції помічник прокурора м. Луцька, який брав участь у розгляді кримінальної справи в суді першої інстанції, не оспорюючи доведеності винності та правильності кваліфікації дій засудженого, ставить питання про скасування вироку суду першої інстанції, в зв'язку із м'якістю призначеного судом покарання. Апеляцію обґрунтовує тим, що призначене покарання не відповідає тяжкості вчинених злочинів та особі засудженого. Крім того, судом необгрунтовано застосована ст. 75 КК України. При обранні міри покарання ОСОБА_4 судом не враховано ту обставину, що він раніше притягувався до кримінальної відповідальності та не відшкодував заподіяні злочином збитки.
Заслухавши доповідача, який доповів суть вироку та доводи апеляції, прокурора, який підтримав свою апеляцію, потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3, захисника ОСОБА_1, які апеляцію заперечили, дослідивши матеріали справи, колегія суддів встановила, що апеляція до задоволення не підлягає.
Висновок суду про вчинення ОСОБА_4 злочинів при обставинах, викладених у вироку підтверджується сукупністю зібраних у справі, правильно оцінених та обґрунтовано покладених судом в основу вироку доказів, що по суті не заперечується в апеляції.
Кваліфікація дій засудженого за ч. 2 ст. 190 КК України є правильною.
Обрана ОСОБА_4 міра покарання судом першої інстанції визначена правильно, з урахуванням характеру та ступеня суспільної небезпечності вчинених ним злочинів, даних про його особу, а також усіх обставин справи. У вироку достатньо вмотивовано прийняте рішення, а саме, зазначено, що ОСОБА_4 визнав себе винним, щиро розкаюється у вчинених злочинах та сприяв їх розкриттю.
При обранні міри покарання ОСОБА_4, судом дотримано вимоги ст. ст. 50, 65 КК України, покарання останньому обрано в межах санкції статті, за якою він притягується до кримінальної відповідальності яке є необхідним і достатнім для його виправлення і попередження нових злочинів.
Доводи прокурора про те, що ОСОБА_4 раніше притягувався до кримінальної відповідальності судом до уваги не беруться, оскільки попередня його судимість погашена у встановленому законом порядку на підставі ст. 89 КК України.
Виходячи з наведеного, колегія суддів не вбачає обставин для скасування вироку з підстав зазначених в апеляції.
Керуючись сг.сг. 365, 366 КПК України колегія суддів судової палаги в кримінальних справах, -
УХВАЛИЛА:
Вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 вересня 2006 року відносно ОСОБА_4 залишити без змін, а апеляцію помічника прокурора м. Луцька - без задоволення.
Головуючий: /-/ Польовий М.1.
Судді: /-/ /-/ Олексюк Я.М., Лозовський А.О.
Оригіналу відповідає:
Суддя апеляційного суду
Волинської області Польовий М.1.