АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
_______________________________ у м. ФЕОДОСІЇ_______________________________
Дело № 22-а-1878-Ф /06 р. Головуючий першої інстанції
Лошакова Т.А. Суддя доповідач Мамасуєва Л.О.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2006 року жовтня місяця 24 дня колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії в складі:
Головуючого, судді - Моісеєнко Т.І.
суддів - Мамасуєвої Л.О.
- Іщенка В.І.
при секретарі - Піци к Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Феодосії справу адміністративної юрисдикції за позовом ОСОБА_1 до Головного управління внутрішніх справ України у Автономній Республіці Крим , про перерахунок та стягнення недоплаченої пенсії, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Феодосійського міського суду АР Крим від 26.07.2006 року, -
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим про перерахунок та стягнення недоплаченої пенсії.
Вимоги мотивовані тим, що в 1974 році йому була призначена пенсія за вислугу років, але вважає порушеними свої права тим, що йому не виробляється перерахунок пенсії у бік збільшення, а саме:
· щомісячної надбавки в розмірі 100 % грошового забезпечення, що введена Указом Президента України №173 від 23.02.02. року - з 01 січня 2003 року ;
· премії в розмірі 33,3%,що у розділі 34.5 « Положення про порядок грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних сил України», затвердженого наказом Міністра оборони України № 75 від 05.03.01 року - з 04.11.96 року;
- відповідної щомісячної відсоткової надбавки за безперервну службу, що
введена Указом Президента України за № 389/2003 від 05.05.03 року - з 01 травня
2003 року.
Постановою Феодосійського міського суду АР Крим від 26.07.2006 року ОСОБА_1 в задоволені позовних вимог відмовлено.
На вказану постанову суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в який ставить питання про її скасування та винесення нової постанови, із задоволенням його позовних вимог.
Апелянт вважає що висновки суду першої інстанції не відповідають дійсним обставинам справи та вимогам закону.
Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю -доповідача, позивача та його представника, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач під час проходження служби не одержував надбавку за вислугу років та інші
додаткові види грошового забезпечення, дії зазначених указів на нього не поширюються, тому відсутні підстави для перерахування раніше призначеної пенсії.
Колегія суддів вважає таки висновки суду обґрунтованими.
Так, згідно роз'яснень, які містить п. 8 постанови №4 Пленуму Верховного Суду „Про окремі питання при застосуванні судами України законодавства про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького рядового складу органів внутрішніх справ і деяких других осіб" від 15.04.2005 року, виходить що законодавством з питань пенсійного забезпечення, яке діяло до 1 січня 2005 року, не була передбачена можливість перерахунку раніше призначеної пенсії у зв'язку з введенням після звільнення військовослужбовців і осіб яки мають право на пенсію у відповідності до Закону №2262-ХП « Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб», нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, яких вони не одержували під час служби, а також премій.
Закон №1769-IV « Про внесення змін до статті 43 Закону України « Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб», який набрав чинності 1 січня 2005 року не має зворотної сили і тому вимоги про перерахунок пенсії з врахуванням введених після звільнення зі служби нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення і премій за минулий час, тобто до 1 січня 2005 року, задоволенню не підлягають.
Відповідно до п.2 розд.2 Прикінцевих положень Закону України №1769 « Про внесення змін до статті 43 Закону України « Про пенсійне забезпечення військовослужбовців , осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб » особи, яким раніше було призначено пенсії згідно із Законом № 2262, з 1 січня 2005 року мають право на перерахунок цих пенсій та виплату їм 50% від суми перерахованої пенсії, а з 1 січня 2006 року - 100% цієї суми. У разі, якщо внаслідок перерахунку за нормами Закону №1769 розмір пенсії виплачуваної в період з 1 січня 2005 року до 01 січня 2006 року її частини зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Як вбачається з матеріалів справи ,позивач був звільнений з військової служби і з 20.12.1973 отримує пенсію як пенсіонер МВС.
У відповідності до ст..63 Закону України № 2262 - ХП і п.8 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 розмір призначеної пенсії військовослужбовцям і прирівняних до них особам підлягає перерахунку з кожним підвищенням грошового забезпечення, з якого обчислюються пенсії, що було зроблено після звільнення їх зі служби.
Підвищення раніше призначеної особам даної категорії проводиться на підставі постанов Кабінету Міністрів України від 25.10.2002 року №1576 „Про заходи про підвищення рівня пенсійного забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ" та від 27.08.2003 року №1350 „Про підвищення рівня пенсійного забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ і деяких других осіб."
При цьому слід мати на увазі, що при збільшенні розміру окладів грошового
забезпечення (посадового окладу і окладу за воїнське звання) підлягає перерахунку як
процентна надбавка за вислугу років, так і другі додаткові види грошового
забезпечення, які враховувалися при обчислюванні пенсії та розмір яких визначається
у відсотках від вказаних окладів грошового забезпечення ( за класність, роботу з
секретними документами, умовами служби , тощо).
Таким чином, з приведених обставин виходить, що щомісячна 100% надбавка,
встановлена Указом Президента України від 23.92.2002 року № 173 і надбавка за
безперервну службу, яка встановлена Указом Президента України № 389 від 05.052003
року , та виплата премії в розмірі 33,3% грошового забезпечення, яка передбачена п.З
Постанови Кабінету Міністрів України відносяться до додаткових видів грошового
забезпечення і приймаються в розрахунок при обчисленні пенсії особам, які одержували їх під час проходження служби і звільнені після їх встановлення.
Безперечно встановлено, що під час проходження служби позивач ані 100% надбавку, встановлену Указом Президента України №173/2002 від 23.02.2002 року, ані премії в розмірі 33,3% грошового забезпечення, ані надбавки за безперервну службу. встановлену Указом Президента України №389 від 05.05.2003 року не одержував. Тому дія Указів Президента України №847/1999, №173/2002, №389/2003. а також постанова кабінету Міні стрів України №829 від 22.05.2000 року на нього не може розповсюджуватися, оскільки встановлення нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення після звільнення військовослужбовця зі служби і яких він не одержував під час служби, не може бути підставою для перерахунку раніше призначеної пенсії.
З січня 2005 року відповідно до пункту 2 розділу 2 Прикінцевих положень Закону України за № 1769 позивачу було зроблено перерахунок пенсії та виплачувалось 50% від суми нарахованої пенсії.
Доводи апелянта щодо порушення судом першої інстанції вимог- ч.4 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, які полягають в тому, що суд при вирішенні справи застосував невідповідні Конституції України нормативно - правові акти, колегія суддів не може взяти до уваги, оскільки вирішення питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції України згідно зі статтями 147 та 150 Конституції належать Конституційному Суду України.
Посилання апелянта на дискримінацію відносно нього судом першої інстанції не може бути взяте до уваги колегією суддів, оскільки відмова у задоволенні позовних вимог щодо перерахунку раніше призначеної пенсії грунтується на нормах вищенаведених Законів України, що свідчить про дотримання судом принципу законності, закріпленого у пункті 1 частини 3 статті 129 Конституції України та у статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст. ст. 195,196, 198, 199,200,205,206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду АР Крим у м. Феодосія , -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1- відхилити.
Постанову Феодосійського міського суду АР Крим від 26.07.2006 року, залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає чинності з дня її проголошення, однак може бути оскаржена безпосередньо в Виший адміністративний суд України протягом одного місяця з дня набрання законної сили.