ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Кіровоградської області
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
"04" липня 2006 р. | Справа № 4/212 |
Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Хилько Ю.І.,за участю секретаря судового засідання Волоткевича А.В.,розглянув справу № 4/211
за позовом Управління Пенсійного фонду України в м.Світловодську м.Світловодськ Кіровоградської області
до Закритого акціонерного товариства “Спецзалізобетон” м.Світловодськ Кіровоградської області
про стягнення 74795 грн. 25 коп.
Представники сторін:
від позивача - Чорна Т.В. , довіреність № 2725/07-28 від 14.06.06 ;
від відповідача - Панасенко В.В. , довіреність № 123 від 30.03.04 ;
У відповідності до вимог ст.121 Кодексу адміністративного судочинства України після проведення попереднього судового засідання, на яке прибули всі особи, які беруть участь у справі та вирішення всих необхідних для її розгляду питань, за письмовою згодою представників сторін розпочато та проведено судовий розгляд у той же день, тобто 04.07.06 року.
Позивач звернувся до суду за стягненням з відповідача заборгованості по несплачених сумах штрафу в розмірі 62474 грн. 32 коп. та пені в розмірі 12320 грн. 93 коп. за несвоєчасне перерахування страхових внесків в період з лютого 2004 року по травень 2006 року включно на загальну суму 74795 грн. 25 коп.
Час прийняття постанови 17 год 35 хвилин.
Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача , обговоривши усі обставини справи, господарський суд,
ВСТАНОВИВ :
Позовні вимоги обгрунтовано слідуючим:
На обліку в управлінні Пенсійного фонду м.Світловодськ знаходиться закрите акціонерне товариство "Спецзалізобетон" (відповідач).
Відповідно до п.6 ст.20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Однак, в період з лютого 2004р. по травень 2006р. підприємство порушило строки сплати страхових внесків.
Згідно до частини 8 ст.106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" після закінчення встановлених строків сплати страхових внесків на суму заборгованості нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу. Згідно до розрахунку сума нарахованої пені складає 12 320 грн. 93 коп. Крім того, у відповідності до п. 2 ч. 9 ст.106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за несплату (неперерахування) або несвоєчасне перерахування страхових внесків страхувальниками , у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, нараховується залежно від строку затримки платежу. Сума нарахованого штрафу, на підставі розрахунку, складає 62474,32 грн.
Загальна сума фінансових санкцій та нарахованої пені за несплату або за несвоєчасну страхувальником страхових внесків складає 74795,25грн.
Абзацом 3 частини 14 статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що суми пені та фінансових санкцій, застосованих за порушення порядку та строків обчислення, нарахування та сплати страхових внесків стягуються в тому ж порядку, що й недоїмка зі сплати страхових внесків.
Поряд з цим, абзацом 8 частини 3 статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", вказано, що у разі якщо страхувальник не сплатив суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а у разі якщо страхувальник узгодив вимогу але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи до господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.
Підставою для стягнення штрафу та пені є Рішення №204 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків , у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду , прийняте начальником управління пенсійного Фонду України в м.Світловодську 30.05. 2006 року Короткою М.Г. Відповідач не надав до суду доказів про оскарження чи скасування вказаного Рішення або про вжиття заходів для погашення заборгованості за цим Рішенням.
Відповідач взяв участь в судовому засіданні, позовні вимоги визнав частково та заявив про часткове погашення спірної заборгованості в розмірі 2000 грн та заявив клопотання про розстрочення виконання рішення суду на 3 роки, тобто до 04.07.2009 року, призначивши до стягнення рівними частками залишок боргу в розмірі 72717 грн. 60 коп.
Представник позивача не погодився з заявленим клопотанням відповідача про зменшення розміру позовних вимог, оскільки не володіє інформацією про перерахування коштів відповідачем. Щодо застосування розстрочки виконання рішення суду позивач не заперечує. Господарський суд вважає, що клопотання відповідача про зменшення суми позовних вимог не підлягає до задоволення, оскільки ним не надано належних доказів про часткове погашення заборгованості та не визначено з позивачем шляхом проведення взаємозвірки на погашення яких зобов'язань спрямовано ці кошти- поточні платежі чи погашення заборгованості по сплаті штрафу і пені. Крім того, при винесенні постанови в порядку Кодексу адміністративного судочинства України суд не може вирішити питання про застосування розстрочки виконання постанови, оскільки ст. 162 КАСУ не передбачає повноважень суду щодо застосування розстрочки виконання постанови при вирішенні справи по суті.
Одночасно, господарський суд роз'яснює сторонам по справі, що у відповідності до ст.263 КАСУ за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого май6на в натурі, стихійне лихо, тощо) державний виконавець може звернутись до адміністративного суду, що видав виконавчий лист, із поданням, а сторона виконавчого провадження -із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.
При таких обставинах господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають до повного задоволення , з відповідача необхідно стягнути штраф в розмірі 62474 грн. 32 коп. та пеню в розмірі 12320 грн. 93 коп. за період з лютого 2004 року по травень 2006 року включно на загальну суму 74795 грн. 25 коп.
Вимоги позивача суд приймає до уваги, посилання на законодавство проведено вірно та вимоги визнаються обґрунтованими в повному обсязі.
Відповідно до Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 30 квітня 2002 року № 8-2 з наступними змінами та доповненнями, Управління пенсійного фонду України є органом виконавчої влади на місцях та утворюють систему органів Фонду, що здійснює управління фінансами пенсійного забезпечення в межах району.
Згідно п.1 вказаного „Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах”, управління контролює надходження збору та інших платежів до Фонду від підприємств, установ, організацій та громадян, збирає у встановленому порядку відповідну звітність, проводить планові та позапланові перевірки фінансово-бухгалтерських документів, звітів та інших документів щодо правильності обчислення та сплати збору.
Управління має право вживати в установленому законодавством порядку заходів, спрямованих на стягнення не внесених своєчасно сум збору разом з нарахованою пенею, а також застосовувати штрафні санкції відповідно до законодавства.
Абзацом 8 частини третьої статті 106 Закону України № 1058 „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, який вступив в силу з 01.01.2004 року , передбачено право органу Пенсійного фонду на звернення до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки
Відповідно до ст. 8 Закону України „Про пенсійне забезпечення” виплата пенсій здійснюється з коштів Пенсійного фонду України відповідно фонд якого формується за рахунок коштів, що відраховується підприємствами і організаціями.
Відповідно до статті 1 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” (далі Закону - 1058), до страхових внесків відносяться кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов’язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.
Відповідно до ст.ст. 18,19,20 п.п.1 п. 8 Розділу 15 Закону-1058 страхові внески, що перераховуються до солідарної системи, сплачуються страхувальниками та застрахованими особами на умовах і в порядку, визначеному цим Законом, та у розмірах, передбачених Законом України „Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування” від 26.06.1997 року № 400/97, тобто платник нараховує та сплачує страхові внески у встановлений граничний термін за ставкою 32% від суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників і відраховує та перераховує страхові внески від об’єкті оподаткування застрахованих осіб – найманих працівників за ставкою 1-2% від їх сукупного оподатковуваного доходу.
Згідно з п.6 та 12 ст. 20 Закону-1058 страхувальники зобов’язані сплачувати страхові внески нараховані за відповідний базовий звітний період (календарний місяць), не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду, страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Відповідно до п. 2 ст. 106 Закону 1058 суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальником у визначені строки вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і сплачуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Матеріали справи свідчать, що заборгованість відповідача складає 74795 грн. 25 коп.
Зазначене підтверджується заявою про реєстрацію відповідача платником внесків до Пенсійного Фонду України (а.с.6), Свідоцтвом про реєстрацію (а.с.7), Рішенням від 30.05.06 р. №204 (а.с.8), Розрахунком простроченої заборгованості (а.с. 9), розрахунками фінансової санкції та пені по особистому рахунку відповідача (а.с.10-14).
Доказів сплати вказаної заборгованості відповідач господарському суду не подав.
На підставі викладеного, керуючись Законами України № 1058 „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, „Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування” від 26.06.1997 року № 400/97, ст.ст. 160,163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд –
П О С Т А Н О В И В :
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Закритого акціонерного товариства “Спецзалізобетон” м.Світловодськ Кіровоградської області вул. Комсомольська 36 р/р 26006301361204 ФАКБ “Національний кредит” МФО 383136 код 00132003 на користь Управління Пенсійного фонду України в м.Світловодську м.Світловодськ Кіровоградської області вул. Леніна 96 р/р 256053121233 ВАТ “Державний ощадний банк України” МФО 323475 код 20650208 м.Кіровограда заборгованість в розмірі 74795 грн. 25 коп., з яких 62474 грн. 32 коп. штрафу та 12320 грн. 93 коп. пені
Після набрання судовим рішенням законної сили, за заявою стягувача, буде виданий виконавчий лист.
Клопотання відповідача про застосування розстрочки виконання постанови суду залишити без задоволення, в цій частині відмовити.
Сторони мають право оскаржити в апеляційному порядку постанову в порядку і строки відповідно до ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України. Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.
Постанова виготовлена в повному обсязі 04 липня 2006 року.
Суддя |
| Ю. І. Хилько |