Справа № 11 - 543/07 Головуючий по першій інстанції Шарунович В.В.
Категорія: ч. 2 ст. 186; Доповідач Оксентюк В.Н.
ч.2 ст. 190 КК України.
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Луцьк 23 жовтня 2007 року
Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого-судді: Оксентюка В.Н.
суддів: Польового МЛ., Лозовського А.О.
з участю секретаря Антонюк Л.Є.
прокурора: Ендрущака В.В.
захисника: ОСОБА_1
засудженої: ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луцьку кримінальну справу за апеляціями засудженої ОСОБА_2 та заступника Ковельського міжрайонного прокурора на вирок Ковельського міськрайонного суду від 01 серпня 2007 року, яким ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка м. Находка Приморського краю Російської Федерації, жителька АДРЕСА_1, громадянка України, не одружена, раніш судима:
· вироком Ковельського міського суду від 29.09.2003 року за ч.3 ст. 185 КК України на 3 (три) роки позбавлення волі. На підставі ст. ст. 75, 76 КК України ОСОБА_2 звільнена від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.
· вироком Ковельського міськрайонного судом від 14.05.2004 року за ч.3 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 122, ст. 70 КК України на 3 (три) роки і 6 (шість) місяців позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України остаточне покарання визначено 4 (чотири) роки та шість місяців позбавлення волі. 16.01.2007 року звільнена умовно-достроково на 1 рік 4 місяці 29 днів, -
засуджена за ч. 2 ст. 186 КК України на 4 (чотири) роки і 6 (шість) місяців позбавлення волі, за ч. 2 ст. 190 КК України на 1 (один) рік позбавлення волі, за ч. 2 ст. 162 КК України на 1 (один) рік позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено до відбування ОСОБА_2 покарання у виді 4 (чотирьох) років і 6 (шести) місяців позбавлення волі.
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженець с Білин Володимир-Волинського району Волинської області, житель АДРЕСА_2, українець, громадянин України, непрацюючий, неодружений, раніше судимий:
· вироком Ковельського міського суду від 26.08.1997 р. за ч. 2 ст. 140 КК України до 2 (двох) років позбавлення волі з відстрочкою виконання вироку;
· вироком Ковельського міського суду від 15.07.1998 р. за ч.2 ст. 140 КК України до 1 (одного) року позбавлення волі;
· вироком Ковельського міського суду від 27.12.1999 р. за ч.3 ст. 140 КК
достроково строком 3 місяці 28 днів;
- вироком Ковельського міського суду від 16.09.2003 р. за ч.2 ст. 186 КК
України до 5 (п'яти) років позбавлення волі. 25.12.2006 р. звільнений від відбування
покарання на 1 рік 6 місяців 23 дні у зв'язку з тяжкою хворобою, -
засуджений за ч. 2 ст. 186 КК України на 4 (чотири) роки та 6 (шість) місяців позбавлення волі, за ч. 2 ст. 190 КК України на 1 (один) рік позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено до відбуття ОСОБА_3 4 (чотири) роки 6 (шість) місяців позбавлення волі.
Строк відбуття покарання ОСОБА_3 постановлено рахувати з 19 год. 30 хв. з 21 квітня 2007 року.
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженець та житель АДРЕСА_3, українець, громадянин України, неодружений, непрацюючий, раніше судимий:
· вироком Ковельського районного суду від 23.09.1993 року за ч. 2 ст. 141 КК України на 1 (один) рік та 6 (шість) місяців позбавлення волі з відстрочкою виконання вироку строком на 1 рік;
· вироком Ковельського районного суду від 16.05.1997 року за ч. 2 ст. 140, ч. 2 ст. 143, ст. 208, ст. 42 на 2 (два) роки і 3 (три) місяців позбавлення волі з конфіскацією майна.
· вироком Ковельського районного суду від 13.07.1999 року за ч. 2 ст. 140, ч. 1 ст. 145, ст. 42 КК України на 2 (два) роки позбавлення волі;
· вироком Ковельського районного суду від 01.03.2002 року за ч.3 ст. 185, ч.2 ст. 309 на 4 (чотири) роки і 6 (шість) місяців позбавлення волі, звільненого 1 червня 2006 по відбуттю строку покарання -
засуджений за ч. 2 ст. 186 КК України на 4 (чотири) роки і 6 (шість) місяців позбавлення волі.
Запобіжний захід засудженим ОСОБА_2ОСОБА_3, ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу залишено попередній - утримання під вартою.
Стягнено з засуджених ОСОБА_2 ОСОБА_3, ОСОБА_4, в користь ОСОБА_5 та ОСОБА_6 1 786 (одну тисячу сімсот вісімдесят шість) грн. 25 коп. шкоди.
Вироком вирішено долю речових доказів.
Розглянувши справу в апеляційному порядку, колегія суддів, -
ВСТАНОВИЛА:
Даним вироком ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 визнані винними і засуджені за те, що 20 березня 2007 р. біля 18 год. 30 хв., перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, повторно, за попередньою змовою між собою та двома невстановленими досудовим слідством особами, знаходячись у квартирі АДРЕСА_4, з корисливих мотивів, застосовуючи до ОСОБА_5 та ОСОБА_6 насильство, що не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілих, яке виразилось у нанесенні ударів в обличчя та інші частини тіла потерпілих відкрито заволоділи мобільним телефоном «Соні-Еріксон К-750» з зарядним пристроєм та навушниками загальною вартістю 1 349 грн., музичним центром «Самсунг» вартістю 1 340 грн., двома поліетиленовими пакетами вартістю 0, 5 грн. кожен, трьома пачками цигарок «Прилуки» вартістю 1, 75 грн. кожна та грошима в сумі 25 грн., а всього викрали майна потерпілих на загальну суму 2 720, 25 грн.
ОСОБА_2 21 березня 2007 року, біля 10.30 год., перебуваючи у квартирі ОСОБА_5 АДРЕСА_4, повторно, відкрито викрала в останньої майно на загальну суму 415, 00 грн. спричинивши потерпілій майнову шкоду на вказану суму.
Крім цього, ОСОБА_2 23 квітня 2007 року, біля 11 год., знаходячись в квартирі АДРЕСА_5, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, повторно, шляхом обману заволоділа належним ОСОБА_7 мобільним телефоном марки «Нокіа 3230» вартістю 1000, 00 грн. із стартовим пакетом вартістю 10 грн. на рахунку якого знаходилось 4 грн. і стартовий пакет «Білайн» вартістю 20 грн. на рахунку якого знаходилось 3 грн., спричинивши потерпілому майнову шкоду на суму 1037, 00 грн.
Крім цього, ОСОБА_2 21 березня 2007 року біля 10.30 год., через дах будинку спустилась на балкон квартири АДРЕСА_4 де проживає ОСОБА_5 та незаконно проникла в дану квартиру, чим порушила недоторканість її житла.
Заступник Ковельського міжрайонного прокурора в поданій апеляції просить вирок Ковельського міськрайонного суду від 01.08.2007 року в частині призначення покарання засудженій ОСОБА_2 скасувати призначивши їй покарання з застосуванням ст. 71 КК України. В іншій частині вирок залишити без змін.
В особистій апеляції засуджена ОСОБА_2 просить переглянути винесений щодо неї вирок суду, посилаючись на те, що грабежу вона не вчиняла.
Заслухавши доповідача, який доповів суть вироку та доводи апеляцій, міркування прокурора, який свою апеляцію підтримав та прохав вирок суду у частині призначення ОСОБА_2 покарання скасувати і постановити новий вирок, призначивши засудженій покарання на підставі ст. 71 КК України, пояснення засудженої ОСОБА_2, яка свою апеляцію підтримала, її захисника, яка апеляцію ОСОБА_2 також підтримала, а апеляцію прокурора не визнали, дослідивши матеріали кримінальної справи, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляція засудженої до задоволення не підлягає, а апеляція прокурора підлягає до задоволення.
Суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи і цим обставинам дав вірну юридичну оцінку.
Винність засудженої ОСОБА_2 у вчинених нею злочинах, повністю стверджується зібраними та дослідженими в суді першої інстанції доказами.
Доводи засудженої ОСОБА_2 про те, що вона грабежу не вчиняла є безпідставними і повністью спростовані матеріалами справи та дослідженими у суді доказами, а саме: показаннями самих засуджених, які вони давали на досудовому слідстві, показаннями потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які вони давали в ході досудового слідства та у судовому засіданні і з яких встановлено, що ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3, та двоє невідомих їм осіб 20 березня 2007 року побили їх у квартирі та відкрито заволоділи їх майном ( а.с. 70-73; 76-80; 313-315). Цей же факт об'єктивно стверджується протоколами відтворення обстановки та обставин подій з потерпілими ОСОБА_5 та ОСОБА_6, заключениям судово-медичної експертизи про заподіяння потерпілим тілесних ушкоджень.
Вказані докази зібрані у відповідності до вимог КПК України, є належними і допустимими. Суд першої інстанції оцінив ці докази у сукупності з іншими доказами і обгрунтовано поклав їх в основу вироку.
Підстав сумніватися у правильності висновків суду про доведеність вини ОСОБА_2 за ст. 186 ч.2 КК України колегія суддів судової палати не знаходить.
При обранні міри покарання засудженій ОСОБА_2 суд врахував характер і ступінь суспільної небезпечності вчинених злочинів, особу винної, обтяжуючі покарання обставин.
Обставин, що пом'якшують покарання ОСОБА_2 суд не знайшов.
До обставин, що обтяжують покарання засудженої ОСОБА_2 суд відніс вчинення злочинів у стані алкогольного сп'яніння та рецедиву вчинення злочинів.
Судом також враховано, що ОСОБА_2 раніше неодноразово притягувались до кримінальної відповідальності за умисні злочини, її відношення до вчиненого і обгрунтовано прийшов до висновку, що виправлення засудженої можливе лише в умовах ізоляції їх від суспільства.
Суд першої інстанції призначив ОСОБА_2 покарання у межах санкції статей за які вона засуджена, а за сукупністью злочинів остаточне покарання обрав шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим. Обране покарання за сукупністю злочинів відповідає вимогам ст. 50, 65 КК України є необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
В той же час, при винесені вироку судом першої інстанції допущено істотне порушення кримінального закону України та не дотримано вимоги ст. 71 КК України при призначенні покарання ОСОБА_2.
Як вбачається із вироку Ковельського міськрайонного суду від 14 травня 2004 року ОСОБА_2 була засуджена за ст. ст. 185 ч.2, 185 ч.3, 122 ч.1, ст. 70, 71 КК України до 4 (чотирьох) років та шести місяців позбавлення волі (т.2 а.с. 160-165).
Постановою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 16 січня 2007 року ( т. 2 а.с. 167 ) засуджена ОСОБА_2 була звільнена умовно-дострокове від відбування покарання за вироком Ковельського міськрайонного суду від 14 травня 2004 року на 1 рік 4 місяці і 29 днів. Нові злочини вона вчинила у період умовно-дострокового звільнення її від відбування покарання за попереднім вироком.
Згідно ст. 71 КК України, якщо засуджений після постановления вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.
У відповідності до п. 26 Постанови Пленуму № 7 від 24 жовтня 2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання" у разі, коли особа була засуджена до позбавлення волі із звільненням від відбування покарання з випробуванням або була звільнена від покарання умовно-достроково і в період іспитового строку або строку умовно-дострокового звільнення вчинила новий злочин, суд зобов'язаний визначити остаточне покарання у виді позбавлення волі, зокрема й тоді, коли останнім за часом вироком призначаються більш м'які види покарання.
Оскільки ОСОБА_2 вчинила нові злочини до повного відбуття покарання за попереднім вироком, покарання їй слід призначити за сукупністю вироків, приєднавши до покарання за цим вироком, частково не відбуте покарання за вироком Ковельського міськрайонного суду від 14 травня 2004 року у виді одного місяця позбавлення волі.
Тому вирок Ковельського міськрайонного суду від 01 серпня 2007 року в частині призначення засудженій ОСОБА_2 покарання слід скасувати, постановивши в цій частині новий вирок.
Керуючись ст. ст. 365, 366, 378 КПК України колегія судців судової палати в кримінальних справах, -
ЗАСУДИЛА:
Апеляцію заступника Ковельського міжрайонного прокурора задовольнити повністю.
Апеляцію засудженої ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Вирок Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 01 серпня 2007 року відносно ОСОБА_2 в частині призначеного покарання скасувати.
Залишити ОСОБА_2 призначене вироком Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 01 серпня 2007 року покарання:
за ч. 2 ст. 186 КК України 4 (чотири) рок 6 (шість) місяців позбавлення волі;
за ч. 2 ст. 190 КК України 1 (один) рік позбавлення волі;
за ч. 2 ст. 162 КК України 1 (один) рік позбавлення волі. На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, залишити ОСОБА_2 визначене судом покарання у виді 4 (чотири) роки 6 (шість) місяців позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків до покарання призначеного вироком від 01 серпня 2007 року, частково приєднати невідбуте покарання за вироком Ковельського міськрайонного суду від 14 травня 2004 року у виді 1 (одного) місяця позбавлення волі і остаточно призначити ОСОБА_2 покарання 4 (чотири) роки 7 (сім) місяців позбавлення волі.
В решті вирок залишити без змін.
Вирок може бути оскаржений до Верховного Суду України шляхом подачі касаційної скарги чи касаційного подання через апеляційний суд Волинської області на протязі одного місяця з моменту його проголошення, а засудженою ОСОБА_2 - в той же строк з моменту отримання копії вироку.