апеляційний суд автономної республіки крим

ум. Феодосії

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2006 року

м. Феодосія

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії у складі:

головуючого судді: Моісеєнко Т.І.,

суддів:           .            Іщенка В.І.,

Мамасуєвої Л. О.,

при секретарі:          Піцик Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним, за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим від 10 серпня 2006 року,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним, мотивуючи свої вимоги тим, що 14 лютого 2005 р. померла її тітка - ОСОБА_4, яка довго лікувалася, неодноразово знаходячись у лікарні, залишивши своє майно та кв. АДРЕСА_1, відповідно до заповіту, відповідачці. Позивачка вважає оскаржуваний заповіт має бути визнаний недійсним, відповідно до ст.225 ЦК України, оскільки спадкодавець на момент складання заповіту не усвідомлювала значення своїх дій та не могла керувати ними.

Також до суду звернулася з позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним.ОСОБА_3, в обґрунтування вимог свого позову, посилається на ті самі обставини, що й ОСОБА_1, вважаючи, що відповідачка скористалася станом ОСОБА_4, яку тільки виписали з лікарні, де вона перебувала після чергової хвороби.

Рішенням Феодосійського міського суду АР Крим від 10 серпня 2006 р. у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 було відмовлено; позов ОСОБА_3 був задоволений: визнаний недійсним заповіт посвідчений 08 лютого 2005 р. ІНФОРМАЦІЯ_1 приватним нотаріусом Феодосійського міського нотаріального округу ОСОБА_5, яким ОСОБА_4 заповіла ОСОБА_2 належну їй на праві приватної власності кв.АДРЕСА_1, а також все своє майно, яке буде належати їй на день смерті, де б воно не знаходилася та з.чого б воно не складалося; стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 8 грн. 50 коп.; стягнуто з ОСОБА_2 на користь

Справа № 22-ц-1988-Ф/06р.

Головуючий у першій інстанції Терентьєв A.M. Суддя-доповідач Іщенко В.І.

2

держави судовий збір у розмірі 42 грн. 50 коп.; стягнуто з ОСОБА_2 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи - ЗО грн.

ОСОБА_2 _ не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та повернути справу для нового розгляду до суду першої інстанції іншим складом суду. Вимоги апеляційної скарги мотивовані тим, що судом були порушені норми процесуального і матеріального права, а крім того, неповно з'ясовані обставини по справі, які мають суттєве значення, а з'ясованим обставинам була надана неналежна правова оцінка.

' Дослідивши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін по справі, які з'явилися у судове засідання, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_2 не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З висновками суду погоджується колегія суддів, оскільки вони зроблені на підставі ретельно досліджених доказів, яким надана належна правова оцінка. Судом правильно встановлені фактичні обставини справи, характер спірних правовідносин і постановлене рішення, яке відповідає вимогам матеріального і процесуального закону.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов ОСОБА_3 виходив з того, що ОСОБА_4, яка померла 14 лютого 2005 p., була власником кв.АДРЕСА_1 і 08 лютого 2005 р. склала заповіт на належне їй майно на ім'я ОСОБА_2; при цьому заповіт був підписаний не заповідачкою, а іншою особою, в зв'язку з хворобою серця та слабкістю ОСОБА_4, про що є вказівка у тексті заповіту. Відповідно до акту посмертної судово-психіатричної експертизи НОМЕР_1 ОСОБА_4 страждала на органічне розладнання особистості внаслідок судинних захворювань головного мозку, соматичних хвороб і за станом свого здоров'я не могла розуміти значення своїх дій та керувати ними на момент складання заповіту, що також знайшло своє підтвердження і показаннями свідків - лікарів ОСОБА_6 та ОСОБА_7

Відповідно до ст. 225 ч.І ЦК України правочин, який дієздатна фізична особа вчинила у момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, може бути визнаний судом недійсним за позовом цієї особи, а в разі її смерті - за позовом інших осіб, чиї цивільні права або інтереси порушені.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_3: є племінницею померлої ОСОБА_4, що позивачка і довела при розгляді справи у суді першої інстанції, надавши документи, які підтверджують рідство між нею та спадкодавцем (а.с.89-90,, 254-257) і, таким чином, вона згідно зі ст.1266 ч.З ЦК України є особою, чиї права та інтереси порушенні оскаржуваним заповітом. Матір'ю позивачки ОСОБА_3- ОСОБА_8 до Першої Феодосійської державної нотаріальної контори через нотаріуса нотаріального округу м. Краснодара ОСОБА_9 була подана заява про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 Q8 серпня 2005 р. (а.с. 106, 107), а позивачкою -після смерті свої матері.

За ст.1266 ч.З ЦК України племінники спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (сестрі, братові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Посилання апелянта на ст.147 ч.б ЦПК України щодо необов'язковості висновків експертизи для суду, на думку колегії суддів, є безпідставним, оскільки ОСОБА_2 не надано жодної обґрунтованої обставини, яка б свідчила про неправильність висновків акту посмертної судово-психіатричної експертизи НОМЕР_1, а її посилання на думку спеціалістів НОМЕР_2. є необгрунтованим, оскільки у вищевказаній думці спеціалістів підтверджено, що до січня 2005 р. у ОСОБА_4 яких-небудь психічних захворювань не проявлялося, як не проявлялося вираженої інтелектуально-мнестичної недостаточності, хоча до 2005 р.

вона почала об'єктивно виявляти симптоматику органічного ураження головного мозку сосудистого    генезу    (церебросклероз,    гіпертонія)    переважно    церебрастенічного характеру. З кінця січня - середини лютого 2005 р. у ОСОБА_4 на фоні гостро   розвитого серцево-сосудистої патології (по типу стану „мерцательної  аритміїї), також    сталося    посилення   вищенаведених   церебрастеничних    розладів,    що    об'єктивно супроводжувалося періодичним виникненням у неї явищ рухової загальмованості, Оглушеності, елементів дезорієнтації в обстановці з деяким порушенням продуктивності мовного контакту.

Не може бути прийнято до уваги і твердження апелянта про неправильність посилання суду на показання свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ін. і неприйняття до уваги показань свідків, які допитувалися при розгляді справи за клопотанням ОСОБА_2, оскільки ОСОБА_6, ОСОБА_7, є фахівцями у галузі медицини і спроможні дати об'єктивну оцінку стану здоров'я хворої, у той час як інші свідки були сусідами чи друзями померлої, у їх показаннях була присутня суб'єктивна оцінка її стану, а крім того вони не є' фахівцями у галузі медицини.

Таким чином, колегія суддів, вважаючи  рішення суду першої інстанції правильним, законним і обґрунтованим, не вбачає підстав для його скасування за апеляційною скаргою ОСОБА_2

На підставі наведеного і, керуючись ст.ст. 303, 307 ч.І п.1, 308 ч.І, 313, 314, 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати по цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим від 10 серпня 2006 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним, за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним -залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців до суду касаційної інстанції.