апеляційний суд автономної республіки крим
у м. Феодосії
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 жовтня 2006 року
м. Феодосія
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в м. Феодосії у складі:
головуючого судді: Моісеєнко Т.І.
суддів Іщенка В.І.
Мамасуєвої Л.О.
при секретарі: Піцик Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_1 доОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа - 1-ша Керченська державна нотаріальна контора, про встановлення факту родинних відносин та факту прийняття спадщини, визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину і визнання права власності за правом спадкоємства за законом на 1/5 частку спадку за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 - ОСОБА_5 на рішення Керченського міського суду Автономної Республіки Крим від 28 липня 2006 року,
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про встановлення факту родинних відносин та факту прийняття спадщини, визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину і визнання права власності за правом спадкоємства за законом на 1/5 частку спадку, третя особа - перша Керченська державна нотаріальна контора. Вимоги позовної заяви ОСОБА_1 мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її син - ОСОБА_6, після цього відкрився спадок у вигляді квартири АДРЕСА_1; квартира АДРЕСА_2; гаражу НОМЕР_1, розташованого по вулиці Марат у місті Керчі; земельної ділянки площею 0,06 га, розташованої АДРЕСА_3 у місті Керчі; автомобіля БМВ 2800А, 1982 року випуску, регістраційний НОМЕР_2; грошових вкладів у відділеннях Ощадбанку м. Керчі. Вона та відповідачі є спадкоємцями першої черги померлого за законом. У квартирі АДРЕСА_2, яка належала її сину на підставі свідоцтва про власність, позивачка проживала з 1999 року за його згоди разом зі своєю дочкою, робила ремонт квартири, оплачувала абонентські рахунки, які заповнювала дочка позивачки. З моменту смерті ОСОБА_6, на думку позивачки, вона фактично вступила у спадок, оскільки продовжує проживати у зазначеній квартирі, з відповідною заявою до нотаріальної контори вона не зверталася, однак, і відмову від спадку не заявляла. 11 жовтня 2001 р. відповідачі отримали свідоцтво про право спадкоємства всього вказаного вище майна, про що ОСОБА_1 дізналась тільки у грудні 2005 року. Отримати свідоцтво про право на спадщину після смерті сина позивачка не мала можливості через відсутність у неї свідоцтва про народження
Справа № 22-Ц-1893-Ф/06
Головуючий у першій інстанції Короткова Л.М. Суддя-доповідач Іщенко В.І.
2
сина, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1, а що він є її сином підтверджують свідки і не заперечує ОСОБА_2 Рішенням Керченського міського суду АР Крим від 28 липня 2006 р. позов ОСОБА_1 був задоволений у повному обсязі: встановлений факт родинних відносин між позивачкою та померлим ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6, встановлено що ОСОБА_1 є матір'ю померлого; встановлений факт прийняття спадщини ОСОБА_1 після смерті сина; визнано частково недійсним свідоцтво про право на спадщину, видане першою Керченською державною нотаріальною конторою 11 жовтня 2001 р. ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_7 в частині визнання їхньої частки в спадковому майні по 1А частині, встановлена їхня частка за кожним по 1/5 частині; визнано за ОСОБА_1 право власності по праву спадкування за законом на 1/5 частину кв.АДРЕСА_1; 1/5 частини квАДРЕСА_2; 1/5 частини гаражу НОМЕР_1; 1/5 частини земельної ділянки площею 0,06 га, розташованої по АДРЕСА_3; 1/5 частини автомобіля БМВ 2800А, 1982 року випуску, per. НОМЕР_2; 1/5 частини грошових вкладів у відділеннях Ощадбанку м. Керчі НОМЕР_3; стягнуто солідарно з відповідачів судовий збір у сумі 100 грн. 03 коп.
Не погодившись з рішенням суду, представник відповідачів - ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій просить зазначене рішення скасувати і постановити нове, яким відмовити ОСОБА_1у задоволенні її вимог в частині встановлення факту прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6, визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадок і визнання за нею права власності на 1/5 частку спадкового майна. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, апелянт посилається на невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам по справі, що, на його думку призвело до неправильного вирішення справи, а також на неправильне застосування судом норм матеріального права.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, що з'явилися по справі, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позивачка ОСОБА_1 є матір'ю померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 З 1999 року позивачка постійно проживає в квартирі АДРЕСА_2, яка належить синові ОСОБА_6, що свідчить про прийняття спадщини, оскільки вона фактично вступила в керування спадковим майном, а оскільки вона не заявляла письмової відмови від прийняття спадщини, незалежно від часу прийняття спадщини воно належить спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини. Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 відкрилася спадщина у вигляді двох квартир, земельної ділянки, авто гаража, автомобіля і грошових внесків. Відповідачка ОСОБА_2 від свого імені і трьох неповнолітніх дітей прийняла спадщину, але у своїй заяві до нотаріальної контори вказала, що других спадкоємців не має, на підставі вказаної заяви було видано свідоцтво про право на спадщину за законом їй і трьом неповнолітнім дітям кожному по 1\4 частини. Однак спадкоємцями першої черги за законом є сторони: позивачка, як мати, відповідачка ОСОБА_2, як дружина й інші відповідачі - діти померлого ОСОБА_6 Оскільки судом встановлено, що позивачка нарівні з іншими спадкоємцями прийняла спадщину, то у відповідності зі ст.1267 ЦК України, їхні частки в спадщині є рівні. Отже свідоцтво, видане державною нотаріальною конторою варто визнати частково недійсними, визнавши за кожним спадкоємцем право власності на спадкове майно по 1/5 частині. Доводи відповідачки про пропуск строків позовної давності позивачкою неспроможні, так як позивачу тільки в 2005 році стало відомо про порушення її права, після прописки в квартиру, де вона мешкає, онука ОСОБА_3 Вважає, що з цього часу необхідно обчислювати перебіг строків позовної давності
Заслухавши доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до статті 529 ЦК України(в редакції 1963 року), при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, діти, дружина і батьки померлого.
Судом вірно встановлено, що ОСОБА_1 є матір'ю ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 і даний факт підтверджено апелянтом.
Відповідно до статті 549 ЦК України(в редакції 1963 року), визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців, відповідно до статті 1268 частини З ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 з 1999 року проживала разом з сином ОСОБА_6 в квартирі АДРЕСА_2, яка належала ОСОБА_6, і це не заперечувала в засіданні суду першої інстанції апелянт ОСОБА_2, після смерті сина ОСОБА_1 продовжувала проживати в спірній квартирі, фактично вступила в володіння спадковою квартирою і від прийняття спадщини не відмовлялася.
Твердження апелянта, що позивачка постійно не проживала в спірній квартирі нею не доказано, так як судом встановлено, що позивачкою постійно проживала в спірній квартирі, сплачувала кошти за отримувані послуги з 2001 року, так як заборгованості немає.
Крім того відповідачка ОСОБА_2 при подачі заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини діяла недобросовісно, так як спадкоємцями вказала себе і трьох неповнолітніх дітей і вказала, що других спадкоємців немає, в той час як спадкоємцем за законом була мати ОСОБА_6, ОСОБА_1, чим ввела в оману нотаріуса.
Суд вірно прийшов до висновку, що частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними, так як такий висновок ґрунтується на вимогах статті 1267 ЦК України і кожному спадкоємцю належить 1/5 частина всього спадкового майна, яке вказано в описовій частині ухвали.
Таким чином, на думку колегії суддів, рішення суду першої інстанції є законним і обгрунтованим, ухваленим з дотримання вимог матеріального і процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись статтями 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати по цивільних справах,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2, ОСОБА_5 відхилити.
Рішення Керченського міського суду Автономної Республіки Крим від 28 липня 2006 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двох місяців.