АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
у м. Феодосії
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2006 року жовтня місяця 19 дня Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апелляційного суду Автономної Республіки Крим в м. Феодосії в складі
Головуючого судді Моісеєнко Т.І.
Суддів Мамасуєвої Л. О.
Іщенка В. І.
при серетарі: Піцик Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Керченської міської ради про подовження строку на прийняття спадщини та визнання спадкоємцем, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Керченського міського суду Автономної Республіки Крим від 01 червня 2006 року,
ВСТАНОВИЛА :
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Керченської міської ради про подовження строку на прийняття спадщини і визнання спадкоємцем по закону четвертої черги на домоволодіння АДРЕСА_1, мотивуючи свої вимоги тим, що вона у січні 1987 року познайомилася з ОСОБА_2 з яким вирішили створити сім'ю і з цього часу вони стали мешкати в будинку матері ОСОБА_2- ОСОБА_3 за вищевказаною адресою, та проживали однією сім'єю. 23 вересня 2004 року ОСОБА_3 померла, а 14 лютого 2005 року помер ОСОБА_2, не отримавши свідоцтва про право на спадщину. А так, як вона прожила з ОСОБА_2 однією сім'єю з липня 1987 року по день його смерті, вносить платежі за комунальні послуги, то вона є спадкоємцем за законом четвертої черги.
Рішенням Керченського міського суду від 01 червня 2006року в позові ОСОБА_1 відмовлено. Стягнуто на користь держави витрати на ІТЗ в сумі 7 грн. 50 коп.
Не погодившись з рішенням суду ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить вказане рішення скасувати 'і постановити нове рішення по суті, задовольнивши її позовні вимоги, вказавши, що рішення суду є неправильним і необгрунтованим, так як вона проживала в спірніному будинку з 1987 року однією сім'єю з ОСОБА_3 і ОСОБА_2, що підтвердили в суді свідки ОСОБА_4 і ОСОБА_5. В ОСОБА_2 є донька яка відмовилась від спадщини на її користь, про що свідчить відмова та її лист, окрім цього вона приймала участь в похоронах ОСОБА_3 і ОСОБА_2, що підтверджено довідкою та квитанціями, рахунками-заказами похоронного бюро, виписаними на її прізвище. Суд неповно з'ясував всі обставини по справі, а також не дослідив всі надані нею докази і дав неналежну оцінку наданим доказам.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення ОСОБА_1та її представника, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Справа № 22-ц-1500-Ф/06 Головуючий у першій інстанції Кисельов Є.М.
Суддя-доповідач Іщенко В.І.
При вирішенні справи суд першої інстанції виходив з того, що згідно до ст. 1264 ЦК України, у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини. Відповідно до ст.З СК України, сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Позивачка на думку суду не довела судові ні однієї із вказаних ознак сім'ї, а показання свідків є недостатніми та непереконливими.
З такими висновками суду не погоджується колегія суддів, оскільки судом першої інстанції не дана належна правова оцінка дослідженим при розгляді справи доказам, судом неправильно встановлені фактичні обставини по справі, не з'ясовано характер спірних правовідносин, тому прийняте рішення не може бути визнано таким, що відповідає вимогам матеріального права.
Згідно статті 1264 ЦК України, у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживають зі спадкодавцем однією сім'єю не менше як п'ять років до часу відкриття спадщини.
З матеріалів справи вбачається, що дійсно позивач ОСОБА_1з 1987 року проживали однією сім'єю з ОСОБА_3 і ОСОБА_2, про що показали свідки ОСОБА_4 і ОСОБА_5 в судовому засіданні 01.06.2006 року(а.с.34-35), підтверджується листами і телеграмами онуки і доньки, померлих ОСОБА_3 і ОСОБА_2, ОСОБА_6, а також її заявою про відмову від одержання спадщини на користь позивачки, що подана через нотаріуса Сафоновського нотаріального округу Смоленської області, квитанціями про витрати ОСОБА_1 на похованя та встановлення пам'ятників ОСОБА_3 і ОСОБА_2, договором страхування між СК «Астарта» та ОСОБА_1 спірного домоволодіння в 2005 році, довідкою голови профспілкового комітету Керченської паромної переправи від 02.03.2006 року, згідно якоїОСОБА_2 та ОСОБА_1 працювали разом на паромній переправі та проживали однією сім'єю з 1987 року, ОСОБА_1 та підприємство організували похорони.
При таких обставинах суд помилково дійшов висновку про відсутність доказів про проживання однією сім'єю ОСОБА_3, яка померла 23.09.2004 року і ОСОБА_2, який помер 14.02.2005 року та позивачкою ОСОБА_1 Як вбачається з довідки Керченського бюро технічної інвентаризації від 12.01.1999 року ОСОБА_3 на праві власності належить будинок по АДРЕСА_1.
Перша керченська державна нотаріальна контора 03.10.2006 року повідомила суд, що після смерті ОСОБА_3 та ОСОБА_2 з заявою про прийняття спадщини ніхто не звертався, спадкова справа не заведена.
Таким чином, приймаючи до уваги зазначені обставини, рішення суду першої інстанції про відмову в позові ОСОБА_1підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову.
Керуючись статтями 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати по цивільних справах,
ВИРІШИЛА
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Керченського міського суду Автономної Республіки Крим від 01 червня 2006 року - скасувати.
Ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_1 до Керченської міської ради про подовження строку на прийняття спадщини та визнання спадкоємцем задовольнити.
Визнати ОСОБА_1 спадкоємцем четвертої черги на спадкове майно домоволодіння АДРЕСА_1, яке відкрилося після смерті ОСОБА_3 яка померла 23 вересня 2004 року і встановити їй строк для прийн спадщини три місяці з дня ухвалення рішення.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржене протягом двох місяців до суду касаційної інстанції.