АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

у м. Феодосії

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2006 року жовтня місяця 24 дня Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апелляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії у складі

Головуючого судді    Моісеєнко Т.І..

Суддів      Мамасуєвої Л.О.

Іщенка В. І.

при серетарі:                Піцик Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Феодосіі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до гаражно-будівельного кооперативу «Якір» про визнання права власності на нерухоме майно, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Керченського міського суду Автономної Республіки Крим від 25 травня 2006 року,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до гаражно-будівельного кооперативу «Якір» про визнання права власності на автомобільний гараж НОМЕР_1 в гаражно-будівельному кооперативі «Якір», розташованому по АДРЕСА_1, мотивуючи свої вимоги тим, що вказаним гаражем, впродовж а років сумлінно володів його батько ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1і він як спадкоємець після смерті батька придбав право власності на вказаний гараж по праву набувальної давності  згідно до ст.344 ЦК України.

Рішенням Керченського міського суду від 25 травня 2006 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до гаражно-будівельного кооперативу «Якір» про визнання права власності на нерухоме майно відмовлено.

Додатковим рішенням від 04 вересня 2006 року стягнуто з ОСОБА_1 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи у сумі 30 гривень АДРЕСА_3

Не погодившись з рішенням суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить вказане рішення скасувати і справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

При вирішенні справи суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до ст.344 ЦК України, на яку посилається позивач, спірний гараж повинен знаходитися у власності гаражно-будівельного кооперативу «Якір», проте правовстановлюючого документу, підтверджуючого, що спірний гараж належить кооперативу, позивач суду не надав і таких

           Справа № 22-Ц-2014-Ф/06     Головуючий у першій інстанції Муратова Ж. А.

                                                            Суддя-доповідач Іщенко В.І.

даних судом не встановлено. У статуті гаражно-будівельного кооперативу «Якір» не вказано, що дані гаражі належать кооперативу. Доказів того, що спірний гараж належав померлому ОСОБА_2 на праві власності, суду також не надано.

За такими обставинами, колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції обґрунтованими, оскільки вони зроблені на підставі ретельно досліджених доказів, яким надана належна правова оцінка. Судом правильно встановлені фактичні обставини справи, характер спірних правовідносин і постановлено рішення, яке відповідає вимогам матеріального і процесуального закону.

Згідно частини 1 статті 344 ЦК України, особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років, набуває право власності на це майно(набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

В позовній заяві позивач просив визнати за ним право власності на автомобільний гараж НОМЕР_1у гаражно-будівельному кооперативі «Якір» і яким користувався протягом 25 років його батько ОСОБА_2 Після смерті батька, яка мала місце ІНФОРМАЦІЯ_1він користується вказаним гаражем з червня 2005 року, сплачує членські внески, що вважає підставою для визнання за ним права власності.

Однак позивачем не надано до судів першої та апеляційної інстанцій доказів кому належить право власності на гараж НОМЕР_1 в гаражно-будівельному кооперативу «Якір», гаражно-будівельному кооперативу чи його батькові ОСОБА_2 Без правовстановчих документів підстав до забезпечення позову не має, так як відповідно до статті 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із право чинів, спадку, тощо.

Таким чином, колегія суддів вважає рішення суду першої інстанції законним і обгрунтованим, ухваленим з додержанням вимог матеріального і процесуального законодавства, з врахуванням всіх обставин по справі, яким надана належна правова оцінка. Підстав для його скасування не вбачається.

На підставі наведеного, керуючись ст.303, 304, 307, 308, 313-315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати по цивільних справах,

УХВАЛИЛА

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Керченського міського суду Автономної Республіки Крим від 25 травня 2006 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена протягом двох місяців до суду касаційної інстанції.