АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2006 року листопада місяця 7 дня колегія суддів судової палати по цивільним справам Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії в складі:
Головуючого, судді Моісеенко Т.1.
суддів Мамасуєвої Л.О., Мудрової В.В.
при секретарі Піцик Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним, встановлення факту прийняття спадщини і визнання права власності на житловий будинок, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Джанкойського міськрайонного суду АРК від 28.07.2005 року, -
ВСТАНОВИЛА: ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання заповіту складеного ОСОБА_3, на ім'я ОСОБА_2 недійсним, встановлення факту прийняття спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_3, у вигляді житлового будинку АДРЕСА_1 АРК і визнання на нього права власності.
Позов мотивовано тим. що ОСОБА_1 з червня 1999 року проживала однією сім'єю з власником спірного будинку ОСОБА_3.. вели спільне хазяйство.
01.07.2004 року ОСОБА_3, помер, позивачка призвела його похорон, зробила в зазначеному будинку ремонт, сплачувала витрати за комунальні послуги.
При зверненні до Джанкойської нотаріальної контори, позивачці стало відомо про наявність заповіту складеного ОСОБА_3. на ім'я ОСОБА_2
ОСОБА_1 вважає заповіт невідповідаючим законодавству України і немаючим юридичної сили з вищевикладених підстав, до того ж ОСОБА_3, постійно стверджував, що в нього нема спадкоємців і, що все його майно буде належати лише позивачці.
Рішенням Джанкойського міськрайонного суду АРК від 28.07.2005 року позов задоволено частково.
Заповіт, складений ОСОБА_3. на ім'я ОСОБА_2 визнано недійсним, встановлено факт прийняття спадщини ОСОБА_1. що відкрилася після смерті
Головуючий в першій інстанції
Справа № 22-Ц-2034- ф/2006
суддя Катова І. Я.
ОСОБА_3 і визнано права власності кожній, тобто ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на 1\2 частину житлового будинку АДРЕСА_1 ЛРК.
Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_2 подала апеляційну скарг), в який просить скасувати рішення Джанкойського міськрайонного суду ЛРК від 28.07.2005 року і постановити нове, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
Апелянт вважає, що рішення суду постановлено з неправильним застосуванням норм матеріального права, оскільки заповіт є особистим розпорядженням фізичноої особи на випадок її смерті і, що цей заповіт на день смерті ОСОБА_3. не скасовано і не змінено, також вказус, що судом першої інстанції не надана належна оцінка наданим доказам і, висновки суду не відповідають обставинам справи.
Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю -доповідача, позивачку і відповідачку, що з'явилися у судове засідання, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з вимогами ст..309 Цивільного процесуального Кодексу України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення ( неповне з'ясування судом обставин , що мають значення для справи і невідповідність висновків суду обставинам справи.
З матеріалів справи вбачається, що 16.02.1996 року ОСОБА_3 на випадок своєї смерти зробив розпорядження, згідно якого житловий будинок АДРЕСА_1, що належав йому за Законом на спадщину і який знаходиться у АДРЕСА_1. він заповів ОСОБА_2.(а.с.9).
03.07.2004 року ОСОБА_3, помер, що підтверджується свідоцтвом про його смерть за ІНФОРМАЦІЯ_1 року Джанкойським міським управлінням юстиціі. (а.с. 13).
Згідно повідомленню Джанкойської міської нотаріальної контори - ОСОБА_3. склав заповіт 16.02.1996 року, який станом на 16.02.2005 року не скасовано і не змінено.
Відповідно до вимог ст.1233 Цивільного Кодексу України заповітом г особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Право на чановії здійснюється особисто, особою з повною цивільною дієздатністю.(ст.1234 ЦК України). Заповідач може призначати своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин.(ст. 1235 ЦК України).
В матеріалах справі відсутня інформація відносно недієздатності ОСОБА_3, на момент складання заповіту.
З огляду на наведене колегія суддів вважає, що у суду першої інстанції не було підстав для визнання заповіту недійсним.
Доводи позивачки про те. що вона мешкала разом з ОСОБА_3. більш п'яти років та вела спільне хазяйство, судова колегія не може взяти до уваги з вищенаведених причин і ця обставина не має значення для справи, оскільки є заповіт на конкретну особу, якій на момент розгляду справи не скасовано і не змінено.
Не можна погодитися з висновками суду про поділ домоволодіння між сторонами по справі, оскільки суддя при постановленні рішення вийшов за межи позовних вимог. крім того, заповіт укладено на одну особу, тобто ОСОБА_2 За такими обставинами колегія суддів вважає за необхідне рішення суду від 28.07.06 року скасувати і постановити нове.
На підставі наведеного, керуючись ст..303, 309 ч. 1.п 1.3 Цивільного процесуального Кодексу України, колегія суддів судової пала ги у цивільних справах Апеляційного суду АРК у м. Феодосії,
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Джанкойського міськрайсуду АРК від 28.07.2006 року скасувати і ухвалити по справі нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання заповіту, складеного 16.02.1996 року ОСОБА_3, на користь ОСОБА_2 факту прийняття спадку і визнання права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 АРК - відмовити.
Рішення апеляційного суду набуває чинності з моменту його оголошення, однак може бути оскаржене до суду касаційної інстанції протягом двох місяців.