АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 листопада 2006 року колегія суддів судової палаті у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії у складі:
Головуючого, судді: Моісеєнко Т.І.
суддів: Мамасуєвої Л.О. Мудрової В.В.. при секретарі: Піцик Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором зобов'язання, неустойки та моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим від 04 серпня 2006 року, -
ВСТАНОВИЛА: ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулись в суді з позовом до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором зобов'язання.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 22.04.2004 року, між ОСОБА_2 і відповідачкою був укладений договір купівлі-продажу автобуса ЛАЗ-699Р, НОМЕР_1 за 3500 доларів США, що еквівалентно 17850 грв. На момент укладення договору відповідачка не мала всієї суми. Між ними була досягнута домовленість, що ОСОБА_3 сплачує 1300 доларів США, що еквівалентно 6630 грв., а решту частину суми в розмірі 2200 доларів США сплатить до 01.09.2005 року, про що ОСОБА_3 видала розписку.
На виручені від продажу автобуса кошти позивачі мали намір придбати катер, однак оскільки ОСОБА_3 з ними не розрахувалась своєчасно, катер придбаний не був. Порушуючи досягнену домовленість, не розрахувавшись повністю за автобус, ОСОБА_3 оформила його на своє ім'я в МРЕВ ДАЇ і відмовляється від сплати коштів за виданою розпискою.
Позивачі вважають порушеними свої права, просять стягнути з ОСОБА_3 11850 грв. несплаченої суми за договором купівлі-продажу, неустойку у розмірі 3% річних від суми боргу і в відшкодування моральної шкоди 5000 грв.
Рішенням суду від 04 серпня 2006 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 і ОСОБА_2 було відмовлено.
При ухваленні рішення суд першої інстанції дійшов до висновку, що позивачі, під час вирішення питання про укладення договору купівлі-продажу автобусу ЛАЗ-699Р НОМЕР_1 з ОСОБА_3, мали діяти від імені ОСОБА_4, котрий був власником автобусу і видав позивачам довіреність на право розпорядження вказаним автобусом, в тому числі на право його продажу. Таким чином, гроші , вилучені від укладення договору купівлі-продажу, позивачі повинні були передати власнику, яким є ОСОБА_4, і не мають права вимагати гроші від ОСОБА_3 для себе.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, яка мотивована тим, що судом при ухваленні рішення були неповно з'ясовані обставини справи, що привело до порушення норм матеріального та процесуального законодавства. Апелянт вказує, що суд неправомірно відмовив у задоволенні позовних вимог про стягнення з ОСОБА_3 несплаченої суми за договором купівлі -продажу автобуса, оскільки автобус зареєстрований на її ім'я в МРЕВ ДАЇ, а остаточну суму за нього вона не сплатила, що підтверджено розпискою.
Апелянт просить скасувати рішення Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим від 04.08.2006 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги.
Справа № 22ц-1965- ф/2006
Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог і доводів апеляційної скарги, обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає, що скарга задоволенню не підлягає.
Судом встановлено, що власником автобуса ЛАЗ-699Р НОМЕР_1 був ОСОБА_4, який 06.03.2003 року видав довіреність на ім'я ОСОБА_2 і ОСОБА_1 на право управління, користування і розпорядження вказаним автобусом( в тому числі з правом продажу), з терміном дії 3 роки.
Під час дії вказаної довіреності, 22 квітня 2005 року, між ОСОБА_2 і ОСОБА_3 була досягнена домовленість про укладення договору купівлі-продажу вказаного автобусу за 3500 доларів США, з остаточним розрахунком до 01 вересня 2005 року, що підтверджено розпискою.( а.с.36).
З матеріалів справи вбачається, що в травні 2005 року ОСОБА_3 звернулась безпосередньо до власника автобуса ОСОБА_4 і уклала з ним біржовий договір ( угоду) купівлі-продажу автобусу ЛАЗ-699Р НОМЕР_1 , на підставі якого переоформила на своє ім'я технічні документи в ДАЇ на вказаний автобус ( а.с.45,54).
У договорі купівлі-продажу, укладеному на Української товарної біржі 20.05.2005 року, вказано, що гроші за автобус сплачені продавцю до підписання договору( а.с.45).
Таким чином, будь яких порушень майнових прав власника автобусу судом не встановлено.
Позивачі ОСОБА_1 і ОСОБА_2 не надали суду доказів того, що вони були власниками автобусу ЛАЗ-699Р НОМЕР_1 і під час домовленості з ОСОБА_3 про укладення договору купівлі-продажу вказаного автобусу діяли у власних інтересах.
Суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про те, що оскільки власник автобусу ОСОБА_4 вимог про стягнення коштів з ОСОБА_3 не заявляв, ОСОБА_2, який тільки виконував його доручення про продаж автобуса, не має правових підстав для стягнення несплачених ОСОБА_3 коштів, незважаючи на те, шо останньою була видана розписка про їх виплату.
Розглядая справу в межах позовних вимог, заявлених в суді першої інстанції, і в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з дотримання вимог матеріального і процесуального законодавства, на підставі ретельно досліджених доказів, наданих сторонами.
Доводи апеляційної скарги не містять доказів, які свідчать про неправомірність висновків суду першої інстанції.
Підстав до скасування рішення суду і задоволення апеляційної скарги колегія суддів не вбачає.
Керуючись статтями 303,308 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати по цивільних справах, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити. Рішення Феодосійського міського суду від 04 серпня 2006 року - залишити без зміни. Ухвала набуває чинності з дня проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 2 місяців.