АПЕЛЯЩЙНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

у м. Феодосії

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2006 року

м. Феодосія

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної республіки Крим у м. Феодосії у .складі:

головуючого судді: Моісеєнко Т.І.,

суддів                        Іщенка В.І.,

Мамасуєвої Л.О.,

при секретарі:          Піцик Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Феодосії цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця Державної виконавчої служби у м. Керчі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Керченського міського. суду Автономної Республіки Крим від 05 травня 2006 року,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою на дії державного виконавця ДВС у м. Керчі щодо повернення на її адресу виконавчого документу по примусовому виконанню рішення суду. Заявниця просить скасувати ухвалу державного виконавця ДВС у м. Керчі від 30 вересня 2005 р. про повернення їй виконавчого документу та зобов'язати відповідача відновити виконавче провадження по примусовому виконанню рішення Керченського міського суду АР Крим від 27 травня 2002 p., вважаючи оскаржувану ухвалу неправомірною. За твердженням заявниці проведенню виконавчих дій 30 вересня 2005 р. по примусовому виконанню рішення суду вона не перешкоджала, оскільки до їх проведення звернулася до ДВС у м. Керчі з завою про відкладення виконавчих дій у зв'язку з подачею скарги до суду, крім того, державним виконавцем ОСОБА_1 не пропонувалося внести авансовий внесок для проведення виконавчих дій.

Ухвалою Керченського міського суду АР Крим від 05 травня 2006 р. скарга ОСОБА_1 була задоволена: дії державного виконавця ДВС у м. Керчі з повернення виконавчого документа заявниці по примусовому виконанню рішення суду визнані неправомірними; ухвала державного виконавця ДВС у м. Керчі від 30 вересня 2005 р. про повернення виконавчого документа стягувачу визнана незаконною та скасована; ДВС у м. Керчі зобов'язана відновити виконавче провадження з примусового виконання рішення Керченського міського суду АР Крим від 27 травня 2002 р.

ОСОБА_1не погодилася з зазначеним судовим рішенням і подала апеляційну скаргу на нього, вимагаючи, судячи з тексту апеляційної скарги, скасування оскаржуваної ухвали та задоволення вимог. Апелянт, обґрунтовуючи свої вимоги, посилається на порушення судом процесуального права, а також на надання неналежної оцінки тим обставинам, які були зазначені ОСОБА_1 у свої скарзі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін по справі, які з'явилися у судове засідання, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Справа № 22-ц-1989-Ф/06р.

Головуючий у першій інстанції Муратова Ж.А. Суддя-доповідач Іщенко В.І.

2

Судом першої інстанції при .розгляді справи було встановлено, що ухвалою державного виконавця ВДВС Керченського МУЮ від ЗО вересня 2006 р. стягувану ОСОБА_1 повернений без виконання виконавчий документ по рішенню Керченського міського суду АР Крим від 27 травня 2002 p., яким ОСОБА_2 зобов'язаний був зробити у квартирі АДРЕСА_1 будівельні роботи. Оскільки однією з підстав повернення заявниці виконавчого документу було несплата нею на депозитний рахунок ВДВС авансового внеску, то така ухвала підлягає скасуванню як неправомірна у зв'язку з тим, що сума авансового внеску державним виконавцем не визначалася і з ОСОБА_1 не обговорювалася.

З такими висновками суду погоджується колегія судців, оскільки вони зроблені на підставі ретельно досліджених доказів, яким надана належна правова оцінка. Судом правильно встановлені фактичні обставини справи, характер спірних правовідносин і постановлене рішення, яке відповідає вимогам матеріального і процесуального закону.

Відповідно до ст.48 ч.І ЗУ „Про виконавче провадження" 3 метою забезпечення провадження виконавчих дій стягувач може за погодженням із державним виконавцем внести на депозитний рахунок відповідного органу державної виконавчої служби певну грошову суму для здійснення необхідних витрат або для покриття їх частини, якщо інше не передбачено цим Законом.

Отже, висновки суду щодо неправомірності ухвали державного виконавця про повернення виконавчого документу у зв'язку з непогодженням розміру авансового внеску зі стягувачем, як вважає колегія суддів, є правильними.

.3 матеріалів справи вбачається, і це було зазначено судом першої інстанції, що ще однією підставою повернення виконавчого документу ОСОБА_1 була її неприсутність при виконавчих діях, незважаючи на попередження відповідача про необхідність її присутності. Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками судупешої інстанції так як вони грунтуються на матеріалаї справи. Однак, оскільки ухвала державного виконавця прийнята, грунтуючись на двох вищезазначених підставах, застосування однієї з яких, є неправомріним, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, а виконавче провадження відновленню згідно з вимогами ст.41 ЗУ „Про виконавче провадження".

Таким чином, ухвала суду першої інстанції є правильною, грутнується на вимогах матеріального і процесуального законодавства, постановлена з урахуванням всіх обставин по справі і з наданням дослідженим доказам належної правової оцінки і підстав для її скасування за апеляційною скаргою ОСОБА_1 немає.

На підставі наведеного і, керуючись ст.ст. 303, 307 ч.2 п.1, 312 ч. п.1, 313, 314, 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати по цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу'ОСОБА_1 відхилити.

Ухвалу Керченського міського суду Автономної Республіки Крим від 05 травня 2006 року по цивільній справі за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця Державної виконавчої служби у м. Керчі - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців до суду касаційної інстанції.