Справа № 33-223/06

ПОСТАНОВА

ЗО жовтня 2006р.                                                                                                 м. Львів

Голова апеляційного суду Львівської області Государський В.Ф. , розглянувши скаргу ОСОБА_1 , на постанову судді Личаківського  районного суду м. Львова від 13.03.2006р., -

встановив:

згаданою постановою ОСОБА_1, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 154 ч.2 КУ п АП , та оштрафовано на 85 грн. з конфіскацією собаки, породи " вівчарка ", з подальшою передачею такої в приймальник розподільник для собак, оскільки 09.02.2006р., о 13 ¹⁰ год. на подвір'ї біля буд. АДРЕСА_1, собака породи "вівчарка", яка належить останньому, покусала гр. ОСОБА_2.

Згідно висновку ЛОБСМЕ НОМЕР_1, у гр. ОСОБА_2, виявлено: синець та садна на правій нозі, які утворились від дії тупих предметів з обмеженою поверхнею, могли виникнути від дії зубів собаки 09.02.2006р. та відносяться до легкого тілесного ушкодження .

В своїй скарзі гр. ОСОБА_1, просить постанову суду скасувати як незаконну і необґрунтовану, посилається на те , що суд не з'ясував обставин справи і не вирішив її в точній відповідності з Законом, не сповістив його про час і місце розгляду справи.

Суд не встановив чи саме його собака покусав потерпілу ОСОБА_2, не встановив підстави і мету з якою ОСОБА_2 самовільно зайшла на подвір'я його приватного будинку , не дав оцінку її діям .

Ознайомившись з матеріалами адміністративної справи, перевіривши доводи скарги , вважаю , що вимоги ОСОБА_1, підлягають задоволенню з таких підстав .

В порушення вимог ст. 283 КУ п АП, суддя в постанові не навів доказів винуватості правопорушника , не встановив чи саме собака ОСОБА_1, покусала потерпілу ОСОБА_2, точне місце події і мету з якою остання зайшла на подвір'я його будинку, оскільки як вбачається з пояснень гр. ОСОБА_2, від 09.02.2006р., вона близько 13 ¹⁰ год., під час обідньої перерви пішла по оголошенню із газети " ІНФОРМАЦІЯ_1 " , АДРЕСА_1 з метою подивитися квартиру , яка згідно оголошення у тому будинку продається. Коли вона підійшла до того будинку, хотіла відкрити браму, щоб увійти на подвір'я, то на неї накинувся собака , подібний на породу вівчарка і покусав її за ногу .

Судом не перевірено, чи дійсно було оголошення у газеті щодо продажу буд. АДРЕСА_1, оскільки в подальшому ( у позовній заяві, про відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю, яка знаходиться в провадженні Личаківського райсуду м. Львова ) потерпіла ОСОБА_2, зазначає, що вона зайшла на дане подвір'я виконуючи свої службові обов'язки ЛМКП " Львівводоканал" , і хотіла зняти показники лічильників води, що також судом не перевірено , і чи мала вона такі повноваження .

Також в її поясненнях від 09.02.2006р._; потерпіла ОСОБА_2, зазначає, що вона підійшла до будинку, хотіла відкрити браму, щоб увійти на подвір'я та на неї накинувся собака .

Судом не встановлено де саме накинувся собака на потерпілу , на подвір'ї, чи за його межами.

Також суд необгрунтував своїх висновків поясненнями особи , яка притягається до адміністративної відповідальності , поясненнями пойнятих : ОСОБА_3, ОСОБА_4

Не допитав сусідів , які проживають в будинку АДРЕСА_1 , не з'ясував , чи дійсно на брамі даного будинку висить таблиця, яка свідчить про те, що на подвір'ї є собака .

Не прийняв до уваги пояснення ОСОБА_5, ОСОБА_6, які мешкають в буд. АДРЕСА_2, поряд із будинком ОСОБА_1 тривалий час , понад 20 років , яким невідомі факти нападу цієї собаки на людей.

Ст. 154 ч.2 КУ п АП, передбачає тримання собак і котів у місцях, де це заборонено відповідними правилами, чи понад установлену кількість, чи незареєстрованих собак, або приведення в громадські місця , або вигулювання собак без повідків і намордників ( крім собак, у реєстраційному свідоцтві на яких зроблено спеціальну відмітку) чи в невідведених для цього місцях, що спричинили заподіяння шкоди здоров'ю людей, або їх майну, а так само повторне протягом року вчинення порушення, тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від трьох до п'яти неоподаткованих мінімумів доходів громадян з конфіскацією тварин і на посадових осіб - від чотирьох до семи неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Виходячи з диспозиції даної статті , у даному випадку тримання собаки , породи " вівчарка " на території приватного огородженого будинку не є заборонено відповідними правилами та Законом .

Суд не прийняв до уваги те , що собака проживає у сім'ї ОСОБА_1 - 8 років, проходить огляд та щеплення у ветлікаря.

Крім цього, суддею порушено вимоги ст. 268 КУ п АП, а саме, проведено розгляд справи у відсутності правопорушника, оскільки в матеріалах адміністративної справи немає жодних відміток, письмових відомостей про те, що останнього  було повідомлено, про час і місце розгляду справи .

Фактично суд визнав ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення на підставі пояснень гр. ОСОБА_2, яка є зацікавленою особою , оскільки з даного проступку виникають цивільно-правові відносини .

Таким чином, суд всупереч вимогам Закону всебічно, повно , об"єктивно не з'ясував та не дав належної оцінки обставинам , які мають суттєве значення для висновків , щодо наявності відсутності в діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, що необхідно усунути при повторному судовому розгляді і на підставі здобутих доказів у відповідності до вимог чинного законодавства, прийняти обґрунтоване рішення по питанню притягнення винного до відповідальності .

На підставі наведеного , керуючись ст. 293 КУ п АП,-

постановив:

Постанову судді Личаківського районного суду м. Львова від 13 березня 2006р. про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 154 ч.2 КУ п АП - с к а с у в а т и , а справу направити  на новий судовий розгляд в цей же суд , іншим суддею .

Голова  апеляційного суду                 

Львівської області       Государський В.Ф.