Справа № 22а-582/2006 Головуючий у першій інстанції- КАШПУР О.В.
Категорія - адміністративна Доповідач- ШЕМЕЦЬ Н.В.
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 листопада 2006 року м. Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого-судді ІВАНЕНКО Л.В.,
суддів: ШЕМЕЦЬ Н.В., СТРАШНОГО М.М.,
при секретарі: ПАЦ Т.М.,
за участю: ОСОБА_1.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові адміністративну справу за апеляційною скаргою управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної ради м. Чернігова на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 17 липня 2006 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної ради м. Чернігова про стягнення грошової компенсації та матеріальної допомоги, -
ВСТАНОВИВ:
В травні 2006 р. ОСОБА_2. звернувся до суду з зазначеним вище позовом, в якому просив стягнути з управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної ради м. Чернігова на його користь грошову компенсацію та матеріальну допомогу в розмірі 4618 грн. 50 коп..
Свої вимоги обґрунтовує тим, що він як інвалід II групи та особа, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до ст. 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" має право на виплату йому одноразової компенсації за шкоду, заподіяну здоров"ю та щорічну допомогу на оздоровлення за 2005 p..
Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 17 липня 2006 р. позов задоволено, стягнуто з УПСЗН Новозаводської районної ради м. Чернігова за рахунок коштів, виділених на ці цілі на користьОСОБА_2. 3460 грн. 20 коп. одноразової компенсації та 1158 грн. ЗО коп. щорічної допомоги на оздоровлення, а всього 4618 грн. 50 коп..
В апеляційній скарзі УПСЗН Новозаводської районної ради м. Чернігова просить постанову скасувати та прийняти нову про відмову в задоволенні позову, посилаючись на те, що судом порушені норми матеріального права, а саме не застосовано Постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.96 р. № 836 „Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та від 17.08.02 р. № 1146 „Про вдосконалення механізму надання соціальної допомоги";
нарахування та виплата спірних коштів проведено вірно, на підставі зазначених правових норм.
В поданих до апеляційного суду запереченнях ОСОБА_2. просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду без змін, оскільки доводи апеляційної скарги щодо застосування Постанов КМУ не ґрунтуються на Законі України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", який підлягає застосуванню до спірних правовідносин.
Заслухавши доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про те, що апеляційна скарга УПСЗН Новозаводської районної ради м. Чернігова підлягає задоволенню, а оскаржувана постанова скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позову виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1,4 ст. 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, а саме інвалідам II групи виплачується в розмірі 45 мінімальних заробітних плат на момент встановлення інвалідності. У разі встановлення інвалідності вищої групи інвалідам виплачується різниця у компенсаціях. Щорічна допомога на оздоровлення виплачується інвалідам II групи в розмірі 5 мінімальних зарплат, яка визначається на момент виплати.
Як вбачається з довідки Чернігівської обласної МСЕК, 14.02.2005 року ОСОБА_2. встановлена II група інвалідності. Причина інвалідності - захворювання пов'язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Відповідач у квітні 2005 року провів виплату компенсації за шкоду здоров"ю в зв"язку з встановленням позивачу інвалідності вищої групи як різницю у компенсаціях в сумі 94 грн.80 коп. та щорічну допомогу на оздоровлення в сумі 26 грн.70 коп.
Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з положень ст. 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та розміру мінімальної заробітної плати на 2005 р. в розмірі 237 грн. і вважав, що позивачу належало виплатити 3555 грн. одноразової допомоги, а виплачено було лише 94 грн. 80 коп., то на цю суму підлягає зменшенню розмір одноразової допомоги, що становитиме 3460 грн. 20 коп.; також позивачу належало до виплати 1185 грн. допомоги на оздоровлення, а виплачено було виплачено 26 грн. 70 коп., то на цю суму підлягає зменшенню розмір допомоги на оздоровлення.
Проте з такими висновками суду першої інстанції не може погодитись апеляційний суд, оскільки вони зроблені в порушення норм матеріального права.
Статтею 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено, що спірні виплати підлягають виплаті у кратному розмірі мінімальної заробітної плати.
Проте ст. 62 даного Закону визначено, що роз'яснення порядку його застосування провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов'язковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади України, місцевими органами
державної виконавчої влади, всіма суб'єктами господарювання, незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності.
Порядок застосування Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", визначений Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року № 836 „Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Ч.1 п. „е" Постанови КМУ від 26.07.1996 року № 836 передбачено, що розмір одноразової компенсації учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, становить для інвалідів ІІ групи - 28440 тис. карбованців.
Порядок виплати одноразової компенсації за шкоду, заподіяну здоров"ю особам, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначається також Положенням „Про порядок виплати одноразової компенсації за шкоду, заподіяну здоров"ю особам, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім"ям за втрату годувальника", затвердженого наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи № 28 від 31 грудня 1996 р. Згідно п. 1 зазначеного Положення розмір одноразової компенсації інвалідам II групи становить 284 грн. 40 коп.
Відповідно до ч.1 п. „є" Постанови КМУ від 26.07.1996 року № 836 (в редакції, яка діяла на момент звернення та призначення допомоги) установлено розмір щорічної допомоги на оздоровлення інвалідам II групи - 2670 тис. карбованців.
Також апеляційний суд враховує, що п.З Постанови Верховної Ради України №49/96 від 20 лютого 1996 року „Про порядок введення в дію статей 10,33,34 Закону України „Про оплату праці" та встановлення мінімального розміру пенсії за віком" встановлено, що до внесення відповідних змін до чинного законодавства виплати, крім пенсії, тарифні ставки та оклади, розраховані на основі мінімальної заробітної плати, здійснюються/застосовуються/ у розмірах, які діють станом на 1 лютого 1996 року.
За таких обставин, відповідач правомірно провів виплату різниці одноразової компенсації в зв"язку з встановленням позивачу вищої групи інвалідності та виплатив щорічну допомогу на оздоровлення виходячи з зазначених нормативно- правових актів.
Суд першої інстанції не прийняв до уваги, що до прийняття Верховною Радою України змін до законів, у нормах яких для розрахунків застосовується мінімальна заробітна плата, Кабінет Міністрів України здійснює перегляд цих норм, виходячи з реальних можливостей видаткової частини бюджетів на ці роки, а введені розміри мінімальної заробітної плати не застосовуються як розрахункова величина для визначення спірних виплат. Зазначені нормативні акти є чинними і зміни до них щодо визначеної розрахункової величини для обрахування розміру соціальних виплат не вносились. Таким чином, суд помилково не застосував до спірних правовідносин постанову Верховної Ради України № 49 від 20.02.1996 року та постанову Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 року і помилково стягнув зазначені виплати, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, яка була встановлена в Україні в 2005 р.
Враховуючи наведене, апеляційний суд приходить до висновку про те, що апеляційна скарга УПСЗН в Новозаводському районі м. Чернігова підлягає задоволенню, а постанова суду скасуванню з ухваленням нової про відмову ОСОБА_2. в задоволенні його позовних вимог.
Керуючись ст. 48,62 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", п. З Постанови Верховної Ради України від 20.02.1996 року №49/96 „Про порядок введення в дію статей 10, 33, 34 Закону України „Про оплату праці" та встановлення мінімального розміру пенсії за віком", Постановами Кабінету Міністрів України від 26.07.96 р. № 836 „Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та від 17.08.02 р. № 1146 „Про вдосконалення механізму надання соціальної допомоги", Положенням Про порядок виплати одноразової компенсації за шкоду, заподіяну здоров"ю особам, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім"ям за втрату годувальника, затвердженого наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи № 28 від 31 грудня 1996 p., ст.ст. 198 ч. 1 п.З, 202 ч. 1 п.4, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної ради м. Чернігова - задовольнити.
Постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 17 липня 2006 р. -скасувати.
В задоволенні позову ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної ради м. Чернігова про стягнення грошової компенсації та матеріальної допомоги - відмовити.
Постанова набирає чинності з дня складання її в повному обсязі, може бути оскаржена протягом одного місяця у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.