^{Апеляційний суд Запорізької області}

Справа № 22- 6112 / 2006 р.                            Головуючий у 1 інстанції: Пода Н.М.

Судця-доповідач: Краснокутська О.М.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2006 року                                                                            м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого:            Маловічко С.В.

Суддів:                         Краснокутської О.М.

Сапун О.А.

При секретарі:          Тахтаул О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1на постанову Токмацького районного суду Запорізької області від "02 " червня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1до Управління праці та соціального захисту населення Токмацької районної адміністрації про стягнення недоплаченої одноразової грошової допомоги учаснику бойових дій -

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2006 року ОСОБА_1 звернулася до суд з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Токмацької районної адміністрації про стягнення недоплаченої одноразової грошової допомоги учаснику бойових дій .

В позові зазначав, що він є учасником бойових дій . Згідно ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щорічно до 5 травня, як учасник бойових дій він має право на отримання разової грошової допомоги у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком. Такі виплати проводилися не в повному обсязі. Сума недоплаченої допомоги з врахуванням індексу інфляції складає за 2003 рік, 2004 рік, 2005 рік складає 5646 грн. 00 коп. Позивач просив стягнути з відповідача на його користь заборгованість у розмірі 5646 грн. 00 коп.

Постановою Токмацького районного суду Запорізької області від 02 червня 2006 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення Токмацької районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 заборгованість по разовій грошовій допомозі, як учаснику бойових дій за 2005 рік у розмірі 1410 грн.00 коп..

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом норм матеріального процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить постанову суду першої інстанції змінити та задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі.

Вислухавши доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія судців вважає, що апеляційна скарга підлягає не частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є учасником бойових дій , що підтверджено посвідченням АБ № НОМЕР_1 .

Згідно зі ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасники бойових дій мають право на щорічну одноразову допомогу до 5 травня в розмірі п'яти   мінімальних пенсій за віком.

Розмір грошової допомоги визначений у ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і суд обґрунтовано виходив саме з цього розміру при розрахунку боргу.

Згідно зі ст. 22 Конституції України не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав ї свобод при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів.

Суд правильно застосував ст. 22 Конституції України при вирішенні позову і обґрунтовано визнав, що відсутність коштів та виплату грошової допомоги не позбавляє учасника війни права на таку допомогу. Законом "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" не передбачено обмеження таких виплат наявністю певних коштів чи фінансування.

Відповідно до п.2 ст. 99 КАС України встановлено річний строк звернення до суду з адміністративним позовом.

Виходячи із змісту п.1 ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову , за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Якщо суд визнає поважною причину пропуску строку позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 не надав суду доказів про поважність причин пропуску строку позовної давності звернення до суду з вимогою про стягнення заборгованості за 2003,2004 роки, колегія суддів вважає, що підстав для задоволення його позову в цій частині не було і суд постановив законне і обґрунтоване рішення про стягнення заборгованості в межах строку позовної давності за 2005 рік в сумі 1410 грн .00 коп

Таким чином, доводи скарги ОСОБА_1 в цій частині є безпідставними.

Неспроможними є також твердження скарги про те,що судом безпідставно відмовлено у задоволенні вимог стягнення заборгованості з врахуванням індексу інфляції та про стягнення З % річних, оскільки судом вірно застосовано вимоги Закону України „Про індексацію грошових доходів населення" та обгрунтовано визнано, що індекс інфляції не застосовується до грошових доходів які мають разовий характер.

Інші доводи скарги є несуттєвими і не спростовують висновків суду.

Судом повно і всебічно з'ясовані обставини справи, що мають для неї значення, висновки відповідають здобутим доказам і встановленим обставинам, характер правовідносин між сторонами визначений правильно, норми матеріального і процесуального законів при розгляді справи не порушені і застосовані вірно, ухвалено законну і обґрунтовану постанову.

Керуючись ст. ст. 198,200,205,206 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1відхилити.

Постанову Токмацького районного суду Запорізької області від 02 червня 2006 року залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена протягом одного місяця після набрання законної сили судового рішення суду апеляційної інстанції шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: Судді: