Судове рішення #271516
Верховний Суд України

 

Верховний Суд України                                                            

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-5791 / 2006р.                                     Головуючий у 1 інстанції: Піску нова Н.А.

Суддя-доповідач: Мануйлов Ю.С.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2006 року                                                                                        м, Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Пільщик Л.В.

суддів:                  Гончара ОС.

Мануйлова Ю.С. при секретарі  Ткаченко М.О.

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 14 липня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Вільнянському районі Запорізької області (далі Фонд соціального страхування) про встановлення середнього заробітку для розрахунку розміру відшкодування шкоди,

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2006 р. ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом. Прицьому зазначив, що вітку 1987 p., будучи неповнолітнім, під час літніх канікул працював у радгоспі «ІНФОРМАЦІЯ_1», де отримав виробничу травму. Рішенням МСЕК від 20 вересня 2005 р. йому встановлена стійка втрата працездатності. Заробітна плата за 10 робочих днів з початку роботи до отримання травми становить 43 крб.10 коп. Рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області від ЗО січня 2006 р. встановлено факт трудових відносин між ним та радгоспом «ІНФОРМАЦІЯ_1» з 18 по 28 липня 1987 р. На дату звернення за страховою виплатою до Фонду соціального страхування радгосп «ІНФОРМАЦІЯ_1» (ВАТ»ІНФОРМАЦІЯ_1») ліквідовано. Вважає, що середній заробіток для розрахунку розміру відшкодування шкоди, виходячи з мінімальної заробітної плати, встановленої на дату встановлення йому МСЕК стійкої втрати працездатності складає 432 грн.95 коп.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та наполягав на його задоволенні.

Представник відповідача в судовому засіданні позов визнав частково, вважаючи, що середньомісячний заробіток для обчислення суми страхових виплат позивачу складає 111 грн. 32 коп.

Рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області від 14 липня 2006 року позов задоволено частково.

ОСОБА_1встановлено розмір середньої заробітної плати для призначення страхових виплат у розмірі 111 грн.32 коп.

 

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково і встановити середній заробіток для виплат страхових сум у розмірі 407 грн.

Заслухавши в засіданні апеляційного суду суддю - доповідача дослідивши обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

У відповідності до ч.10 ст, 34 Закону України від 23 вересня 1999 р. »ЇІро загальнобов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» середньомісячний заробіток для обчислення суми страхових виплат потерпілому у зв'язку із втраченим ним заробітком (або відповідної його частини) визначається згідно з порядком обчислення середньої заробітної плати для виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Середньомісячний заробіток для обчислення суми страхових виплат потерпілому у зв'язку з втраченим ним заробітком (або відповідної його частини) визначається згідно з Порядком обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України.

У відповідності до п. 12 постанови Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 р. № 1266 «Про обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням» у разі, коли на дату встановлення медико-соціальною експертною комісією ступеня втрати застрахованою особою професійної працездатності минуло більше року з дня настання страхового випадку, середня заробітна плата обчислюється, виходячи з розміру заробітної плати перед настанням нещасного випадку на виробництві або перед звільненням з роботи (переходом на іншу роботу), з якою пов'язане професійне захворювання, з урахуванням її коригування, що провадиться робочим органом виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань за відповідною формулою, де задіяні середньомісячна заробітна плата застрахованої особи у гривнях; середньомісячна заробітна плата найманих працівників, зайнятих в економіці України, за календарних рік, що передує року з якого призначається страхова виплата; сума коефіцієнтів заробітної плати застрахованої особи за кожний місяць розрахункового періоду; кількість календарних місяців у розрахунковому періоді.

•У разі відсутності на момент призначення страхових виплат даних про середньомісячну заробітну плату найманих працівників, зайнятих в економіці України, за попередній рік береться фактична середньомісячна заробітна плата найманих працівників, зайнятих в економіці України, за місяці попереднього року з наступних перерахунком її після надходження даних просередньомісячну заробітну плату найманих працівників, зайнятих в економіці України за календарних рік, що передує року, з якого призначається страхова виплата.

У разі подання застрахованою особою для призначення страхових виплат довідки про заробітну плату за період до 1 січня 1992 р. при обчисленні коефіцієнта заробітної плати середня заробітна плата за рік у відповідному періоді вважається середньомісячною заробітною платою працівників, зайнятих в економіці України відповідного року.

Дані про середню заробітну плату працівників, зайнятих в економіці України, за роками та місяцями відповідного року доводяться до робочих органів виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України виконавчою дирекцією Фонду на підставі даних Держкомстату.

У відповідності до п.2 Положення про обчислення заробітної плати для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, затвердженого постановою Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 14 вересня 2004 р.№ 66 якщо на дату звернення застрахованої особи обчислення страхової виплати на виробництві, з яким пов'язано ушкодження здоров'я застрахованої особи, діяльність підприємства, установи, організації як юридичної особи припинена в результаті ліквідації, а дані про заробітну плату застрахованої особи перед настанням нещасного випадку на виробництві є у наявності, то середньомісячна заробітна плата застрахованої особи, обчислена в розрахунковому періоді відповідно до пунктів 3-6 Порядку, коригується відповідно до зростання середньомісячної заробітної плати найманих працівників, зайнятих в економіці України, за календарний рік, що передує року, з якого призначається страхова виплата.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції і встановлюючи ОСОБА_1 розмір середньої заробітної плати для призначення страхових виплат у розмірі 111 грн. 32 коп., суд першої інстанції, з посиланням на вказані вище нормативні акти і представлені відповідачем розрахунок, виходив з того, що позивач одержав травму у 1987 p., будучи неповнолітнім, і МСЕК встановила йому ступінь втрати професійної працездатності -15% у вересні 2005 p., а також що розмір середньомісячної заробітної плати одного штатного працівника по народному господарству України з урахуванням коефіцієнта заробітної плати за 1987 р. становить 180 грн.61 коп., а також, що позивач з відповідною заявою та документами до відповідача не звертався.

У відповідності до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази надаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може грунтуватися на припущеннях.

Твердження ОСОБА_1 про встановлення середньої заробітної плати для призначення йому страхових виплат з боку відповідача у сумі 432 грн. 95 коп. грунтуються на припущеннях. На підтвердження позову і наданого розрахунку вказаної суми він не послався на відповідні норми матеріального права.

За таких обставин, судова колегія приходить до висновку, що судом першої інстанції з'ясовані всі обставини справи, які мають істотне значення для правильного вирішення спору, дана належна оцінка письмовим доказам у сукупності з доводами сторін, висновки суду відповідають обставинам справи, доводи, викладені у апеляційній скаргах, не спростовують висновки суду першої інстанції, тому підстав для скасування рішення немає.

Керуючись ст. ст.307,308,314,317 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 14 липня 2006 року по цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте, може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців шляхом подачі скарги безпосередньо до Верховного Суду України.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація