Справа № 0603/6589/12
Провадження № 2/0603/2357/12
Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.01.2013 р.м. Бердичів
Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Корбут В.В., за участю секретаря судового засідання Жмурко В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовомОСОБА_1
доОСОБА_2
пророзірвання шлюбу
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернулась до Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області з позовною заявою, у якій просить розірвати шлюб між нею та ОСОБА_2, зареєстрований 12.06.2008 р. Міським відділом реєстрації актів цивільного стану Бердичівського міськрайонного управління юстиції Житомирської області, актовий запис № 203, дочку ОСОБА_3, яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1., на подальше проживання залишити при ній.
Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що між нею та ОСОБА_2 12.06.2008 р. Міським відділом реєстрації актів цивільного стану Бердичівського міськрайонного управління юстиції Житомирської області було зареєстровано шлюб, актовий запис № 203. Вони є батьками доньки ОСОБА_3, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1. Їх відносини розладнались у зв'язку з тим, що між ними немає взаєморозуміння, часто виникали сварки, з листопада 2010 р. вони разом не проживають, спільного господарства не ведуть.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилась, проте подала заяву, у якій просить розглянути справу за її відсутності (а. с. 24).
ОСОБА_2 у судове засідання також не з'явився, проте подав заяву, у якій зазначив, що позовні вимоги визнає і не заперечує проти їх задоволення та просить розглядати справу за його відсутності (а. с. 21).
Суд, виходячи зі змісту статті 169 Цивільного процесуального кодексу України, вважає, що справа підлягає розгляду за відсутності ОСОБА_1 та ОСОБА_2.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється на підставі частини другої статті 197 Цивільного процесуального кодексу України.
Дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.
Щодо позовної вимоги про розірвання шлюбу.
Між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 12.06.2008 р. Міським відділом реєстрації актів цивільного стану Бердичівського міськрайонного управління юстиції Житомирської області було зареєстровано шлюб, актовий запис № 203 (а. с. 4).
Вони є батьками дитини -доньки ОСОБА_3, яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1. (а. с. 6).
Як вбачається зі змісту позовної заяви, сімейні відносини ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розладнались у зв'язку з тим, що між ними немає взаєморозуміння, часто виникали сварки, з листопада 2010 р. вони разом не проживають, спільного господарства не ведуть.
Як зазначалось вище, ОСОБА_2 позовні вимоги визнав.
Згідно з частиною третьою статті 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Разом з тим, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається (частина перша статті 24 Сімейного кодексу України).
Наведені вище обставини вказують на те, що подальше спільне життя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 і збереження їхнього шлюбу суперечило б їхнім інтересам та інтересам їхньої дочки, що мають істотне значення.
Частина друга статті 112 Сімейного кодексу України визначає, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку про наявність законних підстав для задоволення позовної вимоги ОСОБА_1 про розірвання шлюбу з ОСОБА_2.
Частина четверта статті 174 Цивільного процесуального кодексу України передбачає, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Виходячи з викладеного, суд задовольняє позовну вимогу ОСОБА_1 про розірвання шлюбу з ОСОБА_2.
Щодо позовної вимоги про залишення дочки на подальше проживання.
Частиною першою статті 161 Сімейного кодексу України встановлено, що якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.
З вказаної норми Сімейного кодексу України випливає, що питання щодо місця проживання малолітньої дитини може вирішуватись судом лише у випадку, якщо мати і батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина. При цьому до участі у справі має залучатись орган опіки та піклування (частина четверта статті 19 Сімейного кодексу України).
Однак, у позовній заяві не наведено жодної обставини, які б вказували, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 існує спір щодо місця проживання їхньої дочки ОСОБА_3.
Таким чином, позовна вимога ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про залишення дочки ОСОБА_3 на подальше проживання при ній заявлена передчасно, а відтак у її задоволенні слід відмовити.
При цьому суд вважає за необхідне роз'яснити, що у випадку виникнення між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 спору щодо місця проживання їхньої дочки ОСОБА_3 вони не позбавленні права звернутись для його вирішення до органу опіки та піклування або суду.
З викладених підстав заява ОСОБА_2 про визнання позову ОСОБА_1 про залишення на подальше проживання при ній їхньої дочки ОСОБА_3 не приймається судом, виходячи з положень частини четвертої статті 174 Цивільного процесуального кодексу України, зміст якої наводився вище, як така, що суперечить законодавству України.
Керуючись статтями 3, 4, 7, 8, 10, 11, 15, 18, 57 -60, 64, 174, 208, 209, 212 -215 Цивільного процесуального кодексу України,
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 12.06.2008 р. Міським відділом реєстрації актів цивільного стану Бердичівського міськрайонного управління юстиції Житомирської області, актовий запис № 203, розірвати.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Роз'яснити, що:
- дане рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано;
- у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом;
- апеляційна скарга на дане рішення може бути подана до Апеляційного суду Житомирської області через Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня його проголошення;
- особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя В.В. Корбут