Верховний Суд України

Апеляційний суд Запорізької області

Справа № 22-6124 / 2006р.                                Головуючий у 1 інстанції: Апанаскович Н.М.

Суддя-доповідач: Мануйлов Ю.С.

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2006 року                                                                                       м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Пільщик Л.В.

суддів:                  Мануйлова Ю.С.

Гончара О.С. при секретарі:  Ткаченко М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Токмацької районної державної адміністрації Запорізької області на постанову Токмацького районного суду Запорізької області від 06 квітня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Токмацької районної державної адміністрації Запорізької області про стягнення суми заборгованості одноразової щорічної допомоги члену сім'ї загиблого учасника війни,

ВСТАНОВИЛА:

В грудні 2005 року ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаним позовом. При цьому зазначала, що вона є членом сім'ї загиблого учасника війни. Згідно ч.4 ст. 15 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щорічно до 5 травня, вона має право на отримання разової грошової допомоги у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком. Такі виплати проводились не в повному обсязі. Загальна сума недоплати становить 2113 грн.75 коп.

Посилаючись на порушення її права на виплату, просила суд стягнути з відповідача одноразову грошову допомогу за період 2003-2005 p.p. у розмірі 2113 грн. 75 коп.

Постановою Токмацького районного суду Запорізької області від 06 квітня 2006 року позовні вимоги задоволено.

Стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення Токмацької районної державної адміністрації Запорізької області на користь ОСОБА_1 1170 грн. 25 коп. грошову допомогу за період 2003-2005 p.p.

В апеляційній скарзі Управління праці та соціального захисту населення Токмацької районної державної адміністрації Запорізької області просить постанову суду першої інстанції скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, вивчивши матеріали справи, доводи скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 2 частини 1 статті 198 КАС України передбачено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право змінити постанову суду.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 201 КАС України підставами для зміни постанови суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.

Так, суд першої інетанції, задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, вірно керувався вимогами ч.4 ст.15 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" учасники війни мають право на отримання до 5 травня щорічно одноразової допомоги в розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.

Судом правильно встановлено, що ОСОБА_1 є членом сім'ї загиблого учасника війни, що підтверджується посвідченням.

Відповідно до ч. З ст. 2 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" нормативні акти органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які обмежують права і пільги ветеранів війни, а також осіб прирівняних до них, передбачені цим Законом, є недійсними.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що суд правильно застосував положення ч. З ст. 2 Закону при вирішенні позову і обґрунтовано визнав, що відсутність коштів на виплату грошової допомоги не позбавляє учасника війни права на таку допомогу.

Слід зазначити, що Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" не передбачено обмеження таких виплат наявністю певних коштів чи фінансування.

Згідно ст. 22 Конституції України не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів.

Суд правильно застосував ст. 22 Конституції України при вирішенні позову і обґрунтовано визнав, що відсутність коштів на виплату грошової допомоги не позбавляє учасника війни права на таку допомогу. Законом "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" не передбачено обмеження таких виплат наявністю певних коштів чи фінансування.

Крім того, відповідно до п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 01.11.1996 року "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя", Конституція України має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акту з точки зору його відповідності Конституції і в усіх необхідних випадках застосувати Конституцію як акт прямої дії.

Право ОСОБА_1 на отримання грошової допомоги не оспорюється відповідачем.

Разом с тим, суд першої інстанції безпідставно не прийняв до уваги той факт, що позивачем безпричинно пропущений річний строк на звернення до суду за захистом свого порушеного права. Суд вважав, що спірні правовідносини між сторонами виникли до набрання чинності КАС України. Однак у випадку ненабрання чинності КАС України позивач хоча б і звертався в порядку позовного провадження, але при цьому суд мав би брати до уваги двомісячний строк на звернення до суду за захистом свого права передбачений Главою 31-А ЦПК України в редакції 1963 року. Отже КАС України не обмежив, а навпаки поширив право громадян щодо строків на звернення до суду за захистом свого права. В зв'язку з чим судова колегія приходить до висновку про стягнення на користь позивача недоплаченої суми лише за 2005 рік.

Доводи апелянта про те, що вони не є належним відповідачем по справі безпідставні. Статтею 17-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" визначено, що грошові допомоги виплачуються органами праці та соціального захисту. Керуючись ст.ст. 198, 201,205,206 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Токмацької районної державної адміністрації Запорізької області задовольнити частково.

Постанову Токмацького районного суду Запорізької області від 06 квітня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Токмацької районної державної адміністрації Запорізької області про стягнення суми заборгованості одноразової щорічної допомоги члену сім'ї загиблого учасника війни змінити.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Токмацької районної державної адміністрації Запорізької області на користь ОСОБА_1 866 грн. щорічну разову допомогу за 2005 рік.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду протягом одного місяця.