Верховний Суд України
Апеляційний суд Запорізької області
Справа № 22-6127 / 2006р. Головуючий у 1 інстанції: Апанаскович Н.М.
Суддя-доповідач: Мануйлов Ю.С.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 жовтня 2006 року М.Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Пільщик Л.В.
суддів: Мануйлова Ю.С.
Гончара О.С. при секретарі: Ткаченко М.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Токмацької районної державної адміністрації Запорізької області на постанову Токмацького районного суду Запорізької області від 06 квітня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Токмацької районної державної адміністрації Запорізької області про стягнення суми заборгованості одноразової щорічної допомоги учаснику війни,
ВСТАНОВИЛА:
В грудні 2005 року ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаним позовом. При цьому зазначала, що вона є учасником війни. Згідно ч.4 ст. 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щорічно до 5 травня, вона має право на отримання разової грошової допомоги у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком. Такі виплати проводились не в повному обсязі. Загальна сума недоплати становить 996 грн.
Посилаючись на порушення її права на виплату, просила суд стягнути з відповідача одноразову грошову допомогу за 2005 рік у розмірі 996 грн.
Постановою Токмацького районного суду Запорізької області від 06 квітня 2006 року позовні вимоги задоволено.
Стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення Токмацької районної державної адміністрації Запорізької області на користь ОСОБА_1 996 грн. грошову допомогу за 2005 рік.
В апеляційній скарзі Управління праці та соціального захисту населення Токмацької районної державної адміністрації Запорізької області просить постанову суду першої інстанції скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, вивчивши матеріали справи, доводи скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін - якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального права.
Так, суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, вірно керувався вимогами ч.4 ст. 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх
соціального захисту" учасники війни мають право на отримання до 5 травня щорічно одноразової допомоги в розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.
Судом правильно встановлено, що ОСОБА_1 є учасником війни, що підтверджується посвідченням.
Відповідно до ч. З ст. 2 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" нормативні акта органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які обмежують права і пільги ветеранів війни, а також осіб прирівняних до них, передбачені цим Законом, є недійсними.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що суд правильно застосував положення ч. З ст. 2 Закону при вирішенні позову і обгрунтовано визнав, що відсутність коштів на виплату грошової допомоги не позбавляє учасника війни права на таку допомогу.
Слід зазначити, що Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" не передбачено обмеження таких виплат наявністю певних коштів чи фінансування.
Згідно ст. 22 Конституції України не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів.
Суд правильно застосував ст. 22 Конституції України при вирішенні позову і обґрунтовано визнав, що відсутність коштів на виплату грошової допомоги не позбавляє учасника війни права на таку допомогу. Законом "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" не передбачено обмеження таких виплат наявністю певних коштів чи фінансування.
Крім того, відповідно до п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 01.11.1996 року "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя", Конституція України має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акту з точки зору його відповідності Конституції і в усіх необхідних випадках застосувати Конституцію як акт прямої дії.
Право ОСОБА_1 на отримання грошової допомоги не оспорюється відповідачем.
Разом з тим, доводи апеляційної скарги про те, що позивачем пропущено річний термін на звернення до суду щодо стягнення разової грошової допомоги за 2003 і 2004 роки безпідставні, оскільки позивач не порушував питання стосовно стягнення грошової допомоги за зазначений період, а проеив стягнути грошову допомогу лише за 2005 рік.
Доводи апелянта про те, що вони не є належним відповідачем по справі безпідставні. Статтею 17-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" визначено, що грошові допомоги виплачуються органами праці та соціального захисту.
Оскільки постанова суду ухвалена з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав для її скасування колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 198,200,206 КАС України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Токмацької районної державної адміністрації Запорізької області відхилити.
Постанову Токмацького районного суду Запорізької області від 06 квітня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Токмацької районної державної адміністрації Запорізької області про стягнення суми заборгованості одноразової щорічної допомоги учаснику війни залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду протягом одного місяця.
Головуючий:
судді: