Судове рішення #271635
Справа № 22-2238 2006 р

Справа № 22-2238 2006 р.                                Головуючий у 1 інстанції - Усатенко Ю.Ю.

Категорія 5                                                       Доповідач - Спірідонова Л.С.

 

 

 

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА Іменем України

 

7 листопада 2006 р. Судова палата в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі:

Головуючого - Полежая В.Д.

Суддів- Спірідонової Л.С., Белінської І.М.

при секретарі - Шевченко Н.П.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Маловисківського районного суду від 6 червня 2006 p., -

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2005 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до ОСОБА_2 про розподіл спільного майна подружжя та визначення права власності кожного з них.

В обґрунтування своїх вимог зазначала, що з відповідачем з жовтня 2001 року знаходиться в зареєстрованому шлюбі та мають малолітнього сина ОСОБА_3, 19.01.2005 р.

В період спільного проживання відповідачеві його батьком була подарована квартира за адресою м. Мала Виска, вул. АДРЕСА_1.

У лютому 2003 року за цією ж адресою вони з чоловіком придбали квартиру №.НОМЕР_1

Виходячи з того, що подружжя згідно закону має право на розподіл майна, що належить їм на праві спільної власності незалежно від розірвання шлюбу просила квартири визнати спільною власністю подружжя, а також визнати за нею право власності на Уг кожної з квартир.

Пізніше доповнила свої позовні вимоги (а.с. 12), просила в інтересах малолітнього сина збільшити її частку власності до 2/3.

Рішенням Маловисківського районного суду від 6 червня 2006 року позов задоволено частково.

Квартиру №АДРЕСА_2 в м. Мала Виска визнано спільною власністю подружжя, за Плахутою Тетяною Василівною визнано право власності на 2/3 зазначеної квартири.

В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Суд прийшов до висновку, що майно, набуте особою до шлюбу, або за час шлюбу, але на підставі договору дарування є особистою власністю цієї особи, а тому визнавати частку у власності квартири №АДРЕСА_1 за позивачкою підстав немає.

Квартира №АДРЕСА_2 була придбана в період шлюбу, а тому є спільною власністю подружжя і підлягає розподілу.

 

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду у зв'язку з порушенням норм матеріального та процесуального права, ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Зазначається, що на момент дарування квартири батьком відповідача вони з останнім проживали у цивільному шлюбі і свекор неодноразово говорив про намір подарувати квартиру не тільки синові, а і їй, як невістці.

Вважає необгрунтованою вказівку суду на те, що позов пред'явлено з метою ухилення від обов'язку відшкодувати третій особі заподіяну шкоду.

Перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції колегія суддів приходить до висновку, що підстав для задоволення скарги немає.

З матеріалів справи вбачається, що сторони в зареєстрованому шлюбі знаходяться з 20 жовтня 2001 року.

Власником квартири №АДРЕСА_1 в м. Мала Виска відповідач ОСОБА_2. став 28 травня 2001 року, тобто до реєстрації шлюбу.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції вірно визначив правовідносини сторін та правильно застосував норми матеріального права, зокрема ст.60 Сімейного Кодексу України про підстави набуття права спільної сумісної власності подружжя.

Оскільки відповідач майно у вигляді квартири набув до укладення шлюбу, то позивачка права на його поділ відповідно до ст.69 СК України не набула.

Доводи апеляційної скарги про те, що батько відповідача під час весілля висловився про те, що квартиру дарує і сину і невістці колегія суддів до уваги не приймає, оскільки відповідно до п.2 ст.719 ЦК України договір дарування нерухомої речі укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню. Крім того, на момент весілля договір вже було оформлено на ім'я відповідача.

Оскільки доводи скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи судом допущено порушення норм матеріального або процесуального права, які передбачені ст.ст.309,311 ЦПК України як підстави для скасування рішень, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити.

Керуючись ст.ст. 307,308,313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу - відхилити.

Рішення Маловисківського районного суду від 6 червня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців.

 

Л.С. Спірідонова

Головуючий: підпис Судді: підписи Згідно з оригіналом: Суддя апеляційного суду Кіровоградської області

2

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація