Справа №22-2273                                 Головуючий у першій інстанції Стальніков В.М.

Категорія 39                                       Доповідач  ЧернишТ.В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

7 листопада 2006 року

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської

області в складі:

головуючого- судді Кривохижі В. І., суддів Черниш Т.В.,

Чорнобривець О.С., при секретарі  Тітенко Л.В..

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Росія» на рішення Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 6 червня 2006 року,

встановила:

22 лютого 2006 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Росія» (далі - СТОВ «Росія») про стягнення 1700 грн. на відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок незаконного його звільнення з роботи за п.4 ст. 40 КЗпП України 25 січня 2005 року.

Рішенням Новоукраїнського районного суду від 6 червня 2006 року позов задоволено частково, постановлено стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1. 1000грн. як компенсацію за заподіяну порушенням трудових прав позивача моральну шкоду.

В апеляційній скарзі відповідач ставив питання про скасування зазначеного

рішення та постановления нового про відмову в позові, посилаючись на невідповідність

обставинам справи та доказам висновку суду про наявність моральної шкоди та підстав

для її відшкодування . При перегляді справи представник відповідача доводи апеляційної

"скарги підтримав.

Перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, заслухавши пояснення представника відповідача, колегія суддів визнає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду - скасуванню з таких підстав.

Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1. за наказом від 25 січня 2005 року був звільнений з роботи у СТОВ «Росія» за п. 4 ст. 40 КЗпП. Рішенням Новоукраїнського районного суду від 13 квітня 2005 року, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 31 січня 2006 року, звільнення визнане незаконним і позивача поновлено на роботі зі стягненням середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Вирішуючи спір, суд вважав встановленим, що за зазначених обставин незаконним звільненням з роботи    були порушені   трудові права ОСОБА_1, чим завдана йому моральна шкода, і на це послався, обґрунтовуючи правовий висновок про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Однак повністю з таким висновком погодитись не можна, оскільки суд не врахував того факту, що позивач пропустив встановлений ч. 1 ст. 233 КЗпП України тримісячний строк звернення до суду за вирішенням трудового спору.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1. з позовом про поновлення на роботі звернувся в січні 2005 року, що підтверджує той факт, що при ознайомленні з наказом від 25 січня 2005 року він дізнався про порушення свого права. Однак з позовом, про відшкодування моральної шкоди, наявність якої мотивував саме незаконним звільненням того дня з роботи, звернувся лише в лютому 2006 року. Питання про поновлення передбаченого ст. 133 КЗпП строку позивач не ставив, доказів того, що не мав змоги вчасно пред»явити зазначений позов і тримісячний строк пропустив з поважних причин, не надав; не містять їх і матеріали справи.

Відповідно до роз»яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених в п. 4 постанови «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 6 листопада 1992 року №9 ( з наступними змінами), пропуск без поважних причин встановленого ст. 233 КЗпП України строку звернення до суду за вирішенням трудового спору є самостійною підставою для відмови в позові.

Оскільки суд при розгляді справи порушив зазначені норми матеріального права, і це призвело до помилкового її вирішення, постановлене рішення на підставі ст.309 ЦПК підлягає скасуванню з постановлениям нового рішення про відмову у позові за пропуском строку звернення до суду за вирішенням трудового спору.

Виходячи з наведеного, керуючись ст. 233 КЗпП України, ст.ст. 303, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів

ВИРІШИЛА:

Рішення Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 6 червня 2006 року скасувати. В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до СТОВ «Росія» про відшкодування моральної шкоди відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в апеляційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.

Головуючий        Судді