Справа № 22-2427                           Головуючий у першій інстанції Мурашко СІ.

Категорія19,22                                    Доповідач ЧернишТ.В.

УХВАЛА 1 листопада 2006 року

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі:

головуючого- судді Кривохижі В.І., суддів Черниш Т.В.,

Чорнобривець О.С, при секретарі  Тітенко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу судді Кіровоградського районного суду м. Кіровограда від 7 липня 2006 року,

встановила:

В травні 2006 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Апеляційного суду Дніпропетровської області, в якому просив зобов»язати відповідача надати йому як захиснику підсудного ОСОБА_2. можливість ознайомитись поза межами судового засідання з матеріалами кримінальної справи та стягнути 500000 грн. на відшкодування моральної шкоди, заподіяної тим, що працівники Апеляційного суду незаконно відмовили задовольнити його неодноразові клопотання про надання матеріалів кримінальної справи і відеозаписів відтворення обстановки та обставин події за участю підсудних для додаткового ознайомлення поза межами судового засідання, що унеможливило забезпечення підсудному належного захисту від пред»явленого звинувачення.

Ухвалою судді Кіровоградського районного суду від 7 липня 2006 року ОСОБА_1 у відкритті провадження у справі було відмовлено на підставі п. 1 ч. 2 ст. 122 ЦПК України.

Оскаржуючи зазначену ухвалу, ОСОБА_1. просив її скасувати як таку, що постановлена з порушенням норм Конституції України та цивільного процесуального права. Зазначав, зокрема, що суддя відмову у відкритті провадження у справі помилково мотивував тим, що заявлені ним, позивачем, вимоги не можуть бути предметом розгляду в порядку цивільного провадження.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та його представника, які повністю підтримали доводи апеляційної скарги, визнає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Ухвалюючи про відмову у відкритті провадження у справі, суддя виходив з того, що позовна заява ОСОБА_1. як така, що спрямована на дії судці при здійсненні правосуддя, не підлягає розглядові у суді першої інстанції, оскільки відповідно до закону є інший механізм усунення помилок і недоліків, допущених при здійсненні правосуддя. Обгрунтування правового висновку, покладеного в основу ухвали, повною мірою узгоджується з нормами Конституції України та чинного цивільного процесуального законодавства.

Статтями 126, 129 Конституції України встановлено, що судді при здійсненні правосуддя незалежні й підкоряються лише закону і вплив на них у будь-який спосіб забороняється. Однією з основних конституційних засад судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Згідно із зазначеними положеннями Конституції рішення суду і відповідно до них дії або бездіяльність суддів у питаннях здійснення правосуддя, зокрема, пов»язаних з підготовкою і розглядом справ, можуть оскаржуватись у чинному в даний час апеляційному та касаційному порядку, а не шляхом звернень до іншого суду першої інстанції із заявами, зокрема, про зобов»язання до вчинення певних процесуальних дій. Останнє порушувало б і принцип незалежності суддів, і заборону втручатись у вирішення справи незалежним судом.

Як роз»яснив Пленум Верховного Суду України в п. 16 постанови від 1 листопада 1996 року №9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», матеріальна та моральна шкода, заподіяна при здійсненні правосуддя, відшкодовується державою відповідно до ст. 62 Конституції України лише безпідставно засудженій особі в разі скасування вироку як неправосудного.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що ОСОБА_1. оскаржував дії судді, які належать до процесуальних, оскільки пов»язані з реалізацією положень ст. 255 КПК при розгляді конкретної кримінальної справи, і чинним кримінально-процесуальним законодавством передбачений інший порядок їх оскарження. Тому не заслуговує на увагу наведене в апеляційній скарзі твердження позивача про те, що він обґрунтовував цивільний позов доводами щодо неправомірних дій, вчинених працівниками апеляційного суду не при безпосередньому розгляді кримінальної справи, а під час оголошеної судом перерви в судовому засіданні. Не можна визнати підставою для оскарження в порядку цивільного судочинства і дії працівників канцелярії апеляційного суду за обставин, на які посилався позивач в позовній заяві.

З огляду на таке постановлена у справі ухвала судді суду першої інстанції відповідає вимогам п.1 ч.2 ст. 122 ЦПК України, доводи апеляційної скарги не спростовують наведених судом мотивів, якими обгрунтована ухвала, підстав для її скасування колегія суддів не вбачає, а тому,

Керуючись ст.ст. 303, 307, п.1 ч. 1 ст. 312, ст.ст.313-315 ЦПК України,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити. Ухвалу судді Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 7 липня 2006 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.