ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2-а-588/07

23 жовтня 2007 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого -судді Іванова Е.А.

при секретарі -Косіциної В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одеса справу за позовом ОСОБА_1 до Першого відділу державної виконавчої служби районного управління юстиції

м. Одеси   за   участю   третьої   особи   ОСОБА_2,    та  ОСОБА_3 про визнання постанови неправомірною,  скасуванню постанови,

ВСТАНОВИВ:

До суду з позовом звернувся ОСОБА_1,  який не є учасником виконавчого провадження №В-2/554 у якому просить скасувати постанову державної виконавчої служби Малиновського районного управління юстиції від 03.07.2006 року,  зобов'язати постановити нову постанову про зняття арешту накладеного 21.07.2006р.,  визнати неправомірною ухвалу державної виконавчої служби Малиновського районного управління юстиції від 15.05.2007 року,  мотивуючи це тим,  що на належну йому на правах спільної власності 1/6 частину квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_1 постановою державного виконавця 1-го відділу державної виконавчої служби у Малиновському районі м. Одеси від 03.07.2006 року був накладений арешт. На його звернення до начальника Першого відділу державної виконавчої служби Малиновського районного управління юстиції м. Одеси з скаргою на неправомірні дії головного державного виконавця ОСОБА_4 стосовно накладення арешту на квартиру він отримав постанову від 15.05.2007 року про відмову в задоволенні скарги.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав у повному обсягу з підстав зазначених у позові та уточнив,  що просить скасувати постанову державної виконавчої служби Малиновського районного управління юстиції від 03.07.2006 року,  зобов'язати постановити нову постанову про зняття арешту накладеного в Сьомої державної нотаріальної контори 21.07.2006р.,  визнати неправомірною постанову начальника Першого відділу державної виконавчої служби Малиновського районного управління юстиції у м. Одеси від 15.05.2007 року.

Представник відповідача позов не визнав та пояснив,  що 24 травня 2006 року державним виконавцем Ковтун було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження по виконанню виконавчого листа №2-3524/06 від 15 березня 2006 року виданого Малиновським районним судом м. Одеси про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 61796грн. з метою виконання рішення суду були здійснені запити щодо наявності майна у боржника. 03 липня 2006 року до Першого відділу ДВС надійшла відповідь від 15.06.2006 року у якої вказувалось,  що станом на 26.05.2006 року за ОСОБА_3 на правах власності зареєстрована 1/3 частина АДРЕСА_1,  тому державний виконавець правомірно 03.07.2006 року наклав арешт на 1/3 частину квартири.

Представник відповідача також зазначив,  що у 15 травня 2007 році начальник першого відділу ДВС відмовив позивачу у знятті арешту з квартири №60 тому,  що на цей час рішення Приморського районного суду м. Одеси від 20.09.2005 року за яким частина квартири,  що раніше належала ОСОБА_3 перейшла у власність ОСОБА_1 та ОСОБА_5 було скасовано,  тобто право власності на неї повернулось до позивача,  а справа по цей час знаходиться у Верховному суду України для розгляду касаційної скарги,  крім того позивач пропустив строк звернення до суду тому просив у позові відмовити.

Третя особа ОСОБА_2 та його представник з позовом не погодились за підстав вказаних відповідачем.

Третя особа ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився про дату,  час та місце судового засідання був повідомлений належним чином,  про причину неявки суд не повідомив,  у розписки що надійшла до суду просив розглядати справу за його відсутністю.

Вислухавши позивача,  представника відповідача,  третю особу,  дослідивши матеріали справи суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

05 жовтня 2005 року Малиновським районним судом м. Одеси було прийнято рішення про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2  61745грн. яке набрало чинності 15.03.2006 року.

24 травня 2006 року державним виконавцем Першого відділу державної виконавчої служби Малиновського районного управління юстиції м. Одеси було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження на виконання виконавчого листа №2-3524/06 від 15 березня 2006 року виданого Малиновським районним судом м. Одеси про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2  61796грн. З метою виконання рішення суду державним виконавцем були здійснені запити до установ щодо наявності майна у боржника.

На підставі відомостей отриманих відповідачем з КП „ОМБТІтаРОН" 03 липня 2006 року де вказувалось,  що станом на 26.05.2006 року за ОСОБА_3 зареєстрована 1/3 частина АДРЕСА_1,  держаний виконавець прийняв постанову про накладення арешту на 1/3 частину АДРЕСА_1,  що належить ОСОБА_3,  про що одразу був повідомлений боржник ОСОБА_3та Сьома одеська державна нотаріальна контора,  яка отримала постанову 21.07.2006р.,  та внесла відповідні записи у Единий реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.

29.06.2006 року КП „ОМБТІтаРОН" зареєструвало за ОСОБА_1 та ОСОБА_5 право власності на 1/6 частину квартири №60 за кожним,  що раніше належала ОСОБА_3 Вказані зміни були внесені на підставі рішення Приморського районного суду м. Одеси від 20.09.2005 року,  за яким був визнаний дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна,  згідно якого ОСОБА_3продав,  а ОСОБА_1 та ОСОБА_5 купили 1/3 частину квартири №60,  про що позивачу був виданий витяг з реєстру прав власності на нерухомість №11072226 від 29.06.2006 року.

Таким чином на час накладення арешту державним виконавцем на квартиру №60 право власності вже перейшло від боржника ОСОБА_3 до ОСОБА_1 та ОСОБА_5,  так як відповідно ч.3 п.2  ст. 331 ГК України якщо право власності на нерухоме майно відповідно з законом підлягає державної реєстрації,  право власності виникає з часу державної реєстрації,  але про це відповідачу відомо не було.

У 2007 році позивачу стало відомо про те,  що на його частку квартири накладений арешт. З цього приводу позивач звернувся 03.04.2007 року з заявою про зняття арешту до начальника 1-ї державної виконавчої служби у Малиновському районі м. Одеси,  але 12.04.07 року начальником відділу ДВС відповідно до ч.4  ст. .85 Закону України „Про виконавче провадження" йому було надана письмова відповідь з відмовою зняти арешт,  яку позивач отримав 23.04.2007 року.

Після цього 03.05.2007 року позивач повторно звернувся до відповідача вже зі скаргою про зняття арешту. 15.05.2007 року постановою начальника Першого відділу державної виконавчої служби Маліновського районного управління юстиції у м. Одесі йому у цьому було відмовлено з тих підстав,  що 17.01.2007 року апеляційний суд Одеської області постановив ухвалу якою рішення Приморського районного суду м. Одеси від 20.09.2005 року яким за позивачем визнано право власності на 1/6 частину АДРЕСА_1 скасував,  а справу направлено на новий розгляд до суду,  і на цей час матеріали справи знаходяться у Верховному суду України.

Згідно  ст. . 319 ЦПК України рішення або ухвала апеляційного суду набирають законної сили з моменту їх проголошення.

З огляду на вказане суд приходить до висновку,  що після набрання чинності ухвали апеляційного суду Одеської області від 17.01.2007 року у боржника ОСОБА_3 було поновлено право власності на квартиру,  тому відмова в знятті арешту з квартири відповідачем правомірна.

01.06.2007 року державним виконавцем першого відділу виконавчої служби Малиновського районного управління юстиції у м. Одесі була винесена

постанова №В-2/28 про повернення виконавчого документу №2-3524/06 Малиновського районного суду м. Одеси стягувачеві на підставі п.2  ст. 40 Закону України „Про виконавче провадження".

Згідно положень  ст. .40 Закону України „Про виконавче провадження" повернення виконавчого документа не позбавляє стягувача повторно пред'явити виконавчий документ до ДВС для виконання.

 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» надає державному виконавцю при здійсненні виконавчого провадження право накладати арешт на майно боржника.

Відповідно до вимог  ст.  7. Закону України „Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.

За змістом Закону України «Про виконавче провадження» боржником є фізична або юридична особа,  яка зобов'язана за рішенням вчинити певні дії (передати майно,  виконати інші обов'язки,  передбачені рішенням) або утриматися від їх вчинення.

Зняття арешту з АДРЕСА_1 може позбавити третю особу ОСОБА_2  права отримати кошти з боржника ОСОБА_3 на виконання рішення Малиновського районного суду м. Одеса від 05.10.2005 року,  так як у останнього виникає право розпоряджатися цією квартирою на свій розсуд.

Суд враховує,  що завданням адміністративного судочинства є захист прав,  свобод та інтересів фізичних осіб,  прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади,  органів місцевого самоврядування,  їхніх посадових і службових осіб при здійснені ними владних управлінських функцій на основі законодавства.

Згідно ч.3  ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішення,  дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди перевіряють чи прийняті вони пропорційно,  зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав,  свобод та інтересів і цілями,  на досягнення яких спрямовано це рішення.

Таким чином суд доходить висновку щодо правомірності відмови відповідача у знятті арешту з квартири,  так як несприятливі наслідки тимчасового обмеження права власності значно менші ніж втрата ОСОБА_2  можливості повернути майно значної вартості в разі невиконання рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 05.10.2005 року.

Керуючись  ст. 94,   ст. .158-163КАС України,  суд,

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Першого відділу державної виконавчої служби районного управління юстиції м. Одеси про скасування постанови державної виконавчої служби Малиновського районного управління юстиції від 03.07.2006 року,  зобов'язати постановити нову постанову про зняття арешту накладеного 21.07.2006р.,  визнати неправомірною постанову державної виконавчої служби Малиновського районного управління юстиції від 15.05.2007 року - відмовити повністю.

постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження,  але апеляційна скарга не була подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, 

постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги

постанова,  якщо її не скасовано,  набирає законної сили після розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Заяву про апеляційне оскарження постанови може бути подано протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарженя. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою,  яка її подає,  до Одеського адміністративного апеляційного суду.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо скарга подається у строк,  встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.