№1-123

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2007 року                                                                                                   м. Київ

Військовий місцевий суд Київського гарнізону у складі :

головуючого - підполковника юстиції САХНА Р.І.,

при секретарі КОВАЛЕНКО О. І., за участю державного обвинувача - помічника військового прокурора Дарницького гарнизону  капітана юстиції КРАСІЛЬНІКА П. П., у відкритому судовому засіданні  в приміщенні суду розглянув кримінальну справу по обвинуваченню    військовослужбовця військової частини А-2299 рядового, -

ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року в м. Львові, громадянина України, з середньою-технічною освітою, одруженого, його дружина вагітна, раніше не судимого, призваного на строкову військову службу у травні 2003 року Шевченківським РВК м, Львова, у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 408 КК України

Судовим слідством військовий місцевий суд. -

ВСТАНОВИВ

05 вересня 2003 року, ОСОБА_1, з метою ухилитись від військової служби, не бажаючи служити в армії, не повернувся своєчасно, без поважних причин з Ірпінського військового госпіталю до військової частини А 2299, де проходив службу. Після чого направився до своїх батьків у м. Львів, звідки 09 вересня 2003 року разом з матір'ю прибув до м. Києва, де їх зустрів представник військової частини А 2299. Під час слідування до розташування військової частини, біля станції метро "Лісова" ОСОБА_1 втік від представника частини і став переховуватись. До кінця 2003 року проживав у свого діда ОСОБА_2 в селі Пугалі Кременецького району Тернопільської області. Далі повернувся до своїх батьків у м. Львів, працював на різних роботах, проводив час на власний розсуд, 19 січня 2007 року одружився з громадянкою ОСОБА_3, з якою став спільно проживати у своїх батьків. 16 вересня 2007 року о 23 годині 50 хвилин ОСОБА_1 був затриманий у м. Львові біля будинку його батьків співробітниками Західного територіального управління Військової служби правопорядку.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину, передбаченому ч. 1 ст. 408 КК України визнав повністю та підтвердив обставини вчиненого ним. При цьому пояснив, що весь час до затримання, він скривав свою належність до ЗС України. До жодних органів з приводу подальшого проходження військової служби він не звертався, оскільки бажання проходити військову службу в подальшому він не мав.

Крім особистого визнання ОСОБА_1, його вина у скоєному підтверджується зібраними по справі доказами, які підсудний та інші учасники судового розгляду не оспорюють і підтримують в повному обсязі. За клопотанням державного обвинувача, яке підтримане самим підсудним, судове слідство було проведене у відповідності з вимогами ч. З ст. 299 КПК України. При цьому учасникам судового розгляду судом було роз'яснено, що у цьому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати вищезазначені фактичні обставини справи в апеляційному порядку.

Таким чином суд вважає, що пред'явлене ОСОБА_1   звинувачення доведене в повному обсязі.

Висновком військово-лікарської комісії  ОСОБА_1  визнаний придатним до військової служби.

Оцінивши докази в сукупності, військовий суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст.408 КК України, оскільки він, являючись військовослужбовцем строкової служби, самовільно без поважних причин з метою ухилитися від військової служби, не повернувся з Ірпінського військового госпіталю до військової частини А 2299, де проходив службу. Про намір ОСОБА_1 дезертирувати свідчать не тільки його покази, а і фактичні дії, так як він, понад три роки ухилявся від служби, при цьому приховував від командування частини своє місцеперебування, працевлаштовувався, одружився.

Призначаючи підсудному міру покарання, суд визнає обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_1, його щире каяття, сприяння розкриттю вчиненого ним злочину, те що він до служби в Збройних силах характеризувався позитивно, до кримінальної відповідальності притягується в перше, а тому застосовує до нього по статті обвинувачення ст. 69 КК України, призначивши нижче від найнижчої межі, передбаченої санкцією даної статті покарання. Враховуючи вищенаведене, а також те, що підсудний має вагітну дружину, суд вважає можливим не позбавляти його волі, а тому приходить до висновку, що виправлення ОСОБА_1 можливе в умовах дисциплінарної частини і застосовує до нього ст. 62 КК України.

На підставі наведеного та керуючись ст ст. 299, 321-324, 333-339 КПК України, військовий місцевий суд, -

ПРИСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 408 КК України, на підставі якої з застосуванням ст. 69 КК України позбавити його волі на строк 1 (один) рік 6 (шість) місяців.

Згідно ст. 62 КК України замінити позбавлення волі ОСОБА_1 триманням у дисциплінарному батальоні на той самий строк, тобто на 1 (один) рік 6 (шість) місяців.

Строк відбування покарання ОСОБА_1, з урахуванням часу знаходження під арештом у зв'язку з даною справою, обчислювати з 16 вересня 2007 року.

Міру запобіжного заходу стосовно ОСОБА_1 скасувати, та до набрання вироком чинності, утримувати його на гауптвахті Центрального управління військової служби правопорядку у м. Києві та Київській області.

На вирок може бути подана апеляція у Військовий апеляційний суд Центрального регіону України через військовий місцевий суд Київського гарнізону протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення, а засудженим - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.