№ 4-224

ПОСТАНОВА

01 листопада 2007 року                                                                                              місто Київ

Військовий місцевий суд Київського гарнізону у складі: головуючого підполковника юстиції Сахна Р.І.. при секретарі судового засідання Бобильовій А.В., за участю заступника військового прокурора Київського гарнізону майора юстиції Москалюка О.П.. скаржника - адвоката ОСОБА_1, гр. ОСОБА_2, представника Київського військового ліцею Задерилова О.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні військового місцевого суду скаргу захисника-адвоката ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2, на постанову заступника військового прокурора Київського гарнізону майора юстиції Мрскалюка О.П, від 13 жовтня 2007 року про порушення кримінальної справи за ознаками в діях ОСОБА_2 складу злочину, передбаченого ч.2 ст. 424 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

13 жовтня 2007 року заступник військового прокурора Київського гарнізону майор юстиції Москалюк О.П. виніс постанову про порушення кримінальної справи за ознаками в діях ОСОБА_2 складу злочину, передбаченого ч.2 ст. 424 КК України.

До військового місцевого суду Київського гарнізону надійшла скарга адвоката ОСОБА_1, в інтересах ОСОБА_2 на вищевказану постанову заступника військового прокурора Київського гарнізону майора юстиції Москалюка О.П. від 13 жовтня 2007 року, в якій він просить її скасувати, як незаконну і необґрунтовану, винести постанову про відмову в порушенні кримінальної справи., викликати для участі в судовому засіданні ліцеїстів Київського військового ліцею їм.. Богуна: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6. та їхніх батьків: ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9.

В обґрунтування скарги ОСОБА_1 посилається на те, що при прийнятті рішення заступником прокурора були проігноровані вимоги ст. 94 КПК України. Так, на думку скаржника відомості про тс. що майор ОСОБА_2 застосував 10 жовтня 2007 року фізичне насильство до ліцеїста ОСОБА_10 не відповідають дійсності. Перевірка заявиОСОБА_10 являється підготовленими сфальсифікованими фактами відносно ОСОБА_2. Під час допиту ліцеїстів на них тиснули, змушуючи давати неправдиві покази. А виявлене захворювання лівого вухаОСОБА_10 взагалі пов'язане з його колишнім станом здоров'я.

У судовому засіданні ОСОБА_2 та його захисник-адвокат ОСОБА_1 підтримали вимоги скарги, просили її задовольнити та наполягали на скасуванні постанови заступника прокурора від 13 жовтня 2007 року.

Прокурор в судовому засіданні пояснив, що оскаржувана постанова винесена на підставі чинного законодавства і з дотриманням вимог ст. ст. 94 та 98 КПК України, а тому не може бути скасована. Так, приводом до порушення вказаної кримінальної справи стала заява від 12 жовтня 2007 року батька ліцеїстаОСОБА_10- ОСОБА_11, в якій він будучи попередженим про кримінальну відповідальність за ст. 383 КК України за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину, повідомив про застосування до його сина 10 жовтня 2007 року майором ОСОБА_2 насильства та спричинення внаслідок цього тілесних ушкоджень. Крім того, ОСОБА_11 наполягає на притягненні ОСОБА_2 за вищевказані дії до кримінальної відповідальності. Також під час проведення перевірки, у своїх поясненнях ОСОБА_11 та ОСОБА_10, кожен окремо, підтвердили факт застосуванння насильства до останнього з боку майора ОСОБА_2 та спричинення внаслідок цього тілесних ушкоджень.

Також, на час прийняття рішення про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2, факт застосування фізичного насильства підтвердили інші ліцеїсти Київського військового ліцею ім. І. Богуна: ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_12. Натомість, майор ОСОБА_2. будучи викликаним 12 жовтня 2007 року до військової прокуратури Київського гарнізону для дачі пояснень з приводу застосування насильства до свого підлеглого ОСОБА_10. давати будь -які пояснення відмовився. Згідно довідки від 12 жовтня 2007 року клініки оториноларингологи ГВКГ МО України ліцеїсту ОСОБА_10 встановлено діагноз «гострий лівомсторонній перфоративний середній отит, що має посттравматичний характер.

Вивчивши матеріали, які стали підставою для порушення кримінальної справи, оскаржувану постанову слідчого, проаналізувавши доводи скарги ОСОБА_1, заслухавши пояснення скаржника, гр. ОСОБА_2 та думку прокурора, суд вважає необхідним відмовити в задоволенні скарги на постанову заступника прокурора Київського гарнізону від 13 жовтня 2007 року з таких підстав.

За змістом ст. ст. 94, 97, 98, 236-8 КПК України розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, суддя вправі і повинен з'ясовувати такі питання: чи були наявними на час порушення справи приводи; чи мала особа, яка порушила справу, достатньо даних, що вказували на наявність ознак злочину в діях конкретної особи, чи компетентна особа прийняла рішення про порушення кримінальної справи і чи було додержано нею встановлений для цього порядок.

Як видно зі змісту постанови заступника прокурора від 13 жовтня 2007 року та інших матеріалів справи, оскаржувана постанова за змістом відповідає вимогам ст. 130 КПК України, приводом для порушення кримінальної справи були дані, безпосередньо отримані ним під час проведення перевірки за заявою громадянина ОСОБА_11, що суд оцінює як належний в контексті ст. 94 КПК України привід для порушення кримінальної справи.

Згідно з вимогами ст. 97 та ч. 2 ст. 98 КПК України особа яка проводе слідство зобов'язана прийняти щодо таких даних одне з рішень, передбачених ч. 2 ст. 97 КПК України, а якщо на момент порушення кримінальної справи встановлено особу, яка вчинила злочин, справу має бути порушено щодо цієї особи. Саме конкретно на ОСОБА_2 було вказано в заяві ОСОБА_11 поясненнях ОСОБА_10, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6.

Згідно із ч. 2 ст. 94 КПК України справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину.

Як видно із матеріалів перевірки, згідно довідки від 12 жовтня 2007 року клініки оториноларингологи ГВКГ МО України ліцеїсту ОСОБА_10 встановлено дігноз «гострий лівомсторонній перфоративний середній отит, що має посттравматичний характер.

Стосовно доводів ОСОБА_1що факти, які послужили підставами для порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 здобуті за шляхом тиску та залякування опитаних ліцеїстів, то вони, крім показів ОСОБА_3 спростовуються іншими ліцеїстами, а саме: ОСОБА_4, ОСОБА_5. ОСОБА_6.

Що ж стосується інших вимог скаржника, то вони можуть бути вирішені судом тільки при розгляді справи по суті. До того ж, на стадії порушення кримінальної справи і від особи, яка її порушила не вимагається повного дослідження всіх обставин справи.

Враховуючи все вище викладене, оскільки в судовому засіданні встановлено, що 13 жовтня 2007 року заступник військового прокурора Київського гарнізону виніс постанову про порушення кримінальної справи стосовно громадянина ОСОБА_2 за ознаками злочину передбаченого ч. 2 ст. 424 КК України, з дотриманням вимог ст. ст. 94. 97 та, 98 КПК України, скарга ОСОБА_1 0.1. задоволенню не підлягає за її безпідставністю.

За таких обставин, суд, керуючись ст. 8 Загальною декларацією прав людини 1948 року, ст. 2 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права, ст. 13 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, ч. 1 ст. 64 Конституції України, ст. 236-8 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу ОСОБА_1 в інтересах гр. ОСОБА_2 на постанову заступника військового прокурора Київського гарнізону майора юстиції Москалюка О.П. від 13 жовтня 2007 року про порушення кримінальної справи за ознаками в діях ОСОБА_2 складу злочину, передбаченого ч.2 ст. 424 КК України   - залишити без задоволення.

На постанову може бути подана апеляція у військовий апеляційний суд Центрального регіону України через військовий місцевий суд Київського гарнізону протягом 7 діб з дня її винесення.