Справа № 0603/3564/12 Провадження № 2/0603/1743/12

Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.07.2012 р.м. Бердичів

Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Корбут В.В.,

за участю секретаря судових засідань Жмурко В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заявуОСОБА_2

доОСОБА_3

пророзірвання шлюбу

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернулась до Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області з позовною заявою, у якій просить, зокрема, розірвати шлюб між нею та ОСОБА_3, зареєстрований 14.08.1993 р. Відділом запису актів громадянського стану Виконавчого комітету Житомирської міської ради народних депутатів, актовий запис № 1468.

Викладені у позовній заяві вимоги ОСОБА_2 обґрунтовує тим, що:

- між нею та ОСОБА_3 14.08.1993 р. Відділом запису актів громадянського стану Виконавчого комітету Житомирської міської ради народних депутатів було зареєстровано шлюб, актовий запис № 1468;

- спільне життя між нею та ОСОБА_3 не склалось у зв'язку з тим, що в них різні характери та погляди на життя;

- під час спільного життя з ОСОБА_3 між ними виникали сварки, внаслідок чого вони втратили кохання та взаємоповагу.

Зважаючи на наведене, ОСОБА_2 вважає, що подальше життя однією сім'єю з ОСОБА_3 неможливе.

Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 15.06.2012 р. за вказаною позовною заявою було відкрито провадження у цивільній справі та призначено її розгляд на 05.07.2012 р. о 11:00.

У судове засідання, призначене на 05.07.2012 р. о 11:00:

- ОСОБА_2 не з'явилась, проте подала заяву, у якій зазначила, що позовні вимоги підтримує та просить розглядати справу за її відсутності;

- ОСОБА_3 не з'явився, проте подав заяву, у якій зазначив, що позовні вимоги визнає і не заперечує проти їх задоволення, та просить розглядати справу за його відсутності.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до частини першої ст. 197 Цивільного процесуального кодексу України, якою, зокрема, передбачено, що у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебувають у шлюбі, який зареєстровано 14.08.1993 р. Відділом запису актів громадянського стану Виконачого комітету Житомирської міської ради народних депутатів, актовий запис № 1468 (а. с. 3).

У грудні 2003 р. вони усиновили дитину ОСОБА_4, який народився 4 березня 2003 року та в даний час проживає з ОСОБА_2.

Між тим, фактично шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 припинився через різні характери та погляди на життя, через сварки, внаслідок яких вони втратили кохання та взаємоповагу.

Зважаючи на наведені обставини, суд вважає, що спільне життя ОСОБА_2 та ОСОБА_3 і збереження їхнього шлюбу є неможливим та суперечило б їхнім інтересам, інтересам їхньої дитини, які мають важливе значення.

Відповідно до частини другої статті 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку про наявність законних підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Згідно з частиною четвертою статті 174 Цивільного процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Як зазначалось вище, ОСОБА_3 визнає позов.

Виходячи з викладеного, суд задовольняє позовні вимоги ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

У позовній заяви ОСОБА_2 містяться також вимоги про залишення сина ОСОБА_4 за її місцем проживання та про звільнення її від витрат, пов'язаних з отриманням свідоцтва про розірвання шлюбу.

Щодо вимоги про залишення сина за місцем проживання, суд зазначає таке.

Частиною першою статті 161 Сімейного кодексу України встановлено, що якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

З вказаної норми Сімейного кодексу України випливає, що питання щодо місця проживання малолітньої дитини може вирішуватись судом лише у випадку, якщо мати і батько, які проживають окрема, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина

Однак, у позовній заяві не наведено жодної обставини, які б вказували, що між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 існує спір щодо місця проживання їхнього сина ОСОБА_4.

Таким чином, позовна вимога ОСОБА_2 про залишення сина за місцем проживання заявлена передчасно, а відтак у її задоволенні необхідно відмовити.

При цьому суд вважає за необхідне роз'яснити, що у випадку виникнення між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 спору щодо місця проживання їхнього сина ОСОБА_4 вони не позбавленні права звернутись для його вирішення до суду.

Щодо вимоги про звільнення її від витрат, пов'язаних з отриманням свідоцтва про розірвання шлюбу, суд відмічає, що п. 25 розділу 3 "Державна реєстрація розірвання шлюбу" глави ІІІ "Державна реєстрація окремих актів цивільного стану" Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 № 52/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 24.12.2010 № 3307/5) (далі -Правил) передбачено, що відмітка про розірвання шлюбу за рішенням суду проставляється в паспортах або паспортних документах осіб, шлюб між якими розірвано, у разі їх звернення до відділу державної реєстрації актів цивільного стану та пред'явлення рішення суду.

Ні вказана норма Правил, не будь-яка інша норма правил не передбачає видачу відділом державної реєстрації актів цивільного стану особам, шлюб яких розірвано за рішенням суду, свідоцтва про розірвання шлюбу.

Зважаючи на наведене, позовна вимога ОСОБА_2 про звільнення її від витрат, пов'язаних з отриманням свідоцтва про розірвання шлюбу, задоволенню не підлягає.

З викладених підстав заява ОСОБА_3 про визнання позову ОСОБА_2 в частині вимог про залишення сина ОСОБА_4 за її місцем проживання та про звільнення її від витрат, пов'язаних з отриманням свідоцтва про розірвання шлюбу, не приймається судом у відповідності до положень частини четвертої статті 174 Цивільного процесуального кодексу України, зміст якої наведено вище, як така, що суперечить законодавству України.

Керуючись статтями 3, 4, 7, 8, 10, 11, 15, 18, 57 -60, 64, 174, 209, 212 -215 Цивільного процесуального кодексу України,

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити частково.

Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, зареєстрований 14.08.1993 р. Відділом запису актів громадянського стану Виконачого комітету Житомирської міської ради народних депутатів, актовий запис № 1468, розірвати.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Роз'яснити, що:

- дане рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом;

- апеляційна скарга на дане рішення може бути подана до Апеляційного суду Житомирської області через Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя В.В. Корбут